Туризм у Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мірський замок

Розвиток туризму в Республіці Білорусь має три основні напрямки:

Резиденція білоруського Діда Мороза в Біловезькій пущі
Брестська фортеця
Католицький собор св. Франциска Ксаверія в Гродно

Основні відомості[ред. | ред. код]

Найпопулярніші напрямки
виїздного організованого туризму, тис. осіб[1]
   Болгарія
   Єгипет
   Росія
   Туреччина
   Україна
Чисельність організованих
туристів і екскурсантів, які відвідали
Республіку Білорусь в 2018 р., тис.[2]
   Латвія
   Литва
   Польща
   Росія
   Україна

У 2010 році діяло 978 екскурсійних маршрутів і турів республікою, понад 300 маршрутів з активним [3] способом пересування (розроблялися в 2009 році) [4].

За 2010-2013 рр. чисельність іноземних громадян, які відвідали Білорусію (включаючи транзит і ділові поїздки), зросла з 5,7 до 6,2 млн, з них 4,1 млн - з країн СНД. Громадяни Республіки Білорусь в 2013 році зробили 8,8 млн поїздок за кордон, в тому числі 3,4 млн - в країни СНД ; через відсутність охорони кордону з Росією точний облік поїздок в цьому напрямку відсутній.

За 2012-2018 роки чисельність туристів і екскурсантів, які відвідали Республіку Білорусь в організованому порядку, зросла з 118,7 до 365,3 тис. осіб. Чисельність туристів, які щороку виїжджали за кордон з туристичними цілями, за цей же період зросла з 492,8 до 850,7 тис. осіб [5]:

2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Прибуло всього, тис. 118,7 136,8 137,4 276,3 217,4 282,7 365,5
в тому числі з країн СНД 96 114,2 115,6 252,3 179,2 198,8 213,4
в тому числі з країн поза СНД 22,7 22,6 21,8 24 38,2 83,9 152,1
Виїхало всього, тис. 492,8 708,4 740,5 738,7 495,7 727,5 850,7
в тому числі в країни СНД 157 213,3 79,9 153,5 117,8 138,4 170
в тому числі в країни поза СНД 335,8 495,1 660,7 585,1 377,9 589,1 680,7

Найпопулярніші напрямки виїзного туризму в 2018 році (більше 10 тисяч осіб) [1]:

Найпопулярніші напрямки в'їзного туризму в 2018 році (більше 2 тисяч осіб) [1]:

Готелі[ред. | ред. код]

У 2018 році в Білорусії діяло 587 організацій, що займаються розміщенням туристів, в тому числі 385 готелів. У всіх організаціях з розміщення туристів на 31 грудня 2018 року було 20 590 номерів одноразовою місткістю в 38 444 особи. Одноразова місткість готельних організацій в 2012-2018 роках в більшості областей зросла до 30%, в Гомельській області незначно скоротилася, в Мінську - зросла вдвічі до 11 431 місця. У 2018 році в організаціях з розміщення туристів було розміщено 2007 тис. осіб (970 тис. громадян Республіки Білорусь і 1037 тис. іноземців), середній коефіцієнт завантаженості - 31%. Найвищий відсоток завантаженості готелів і аналогічних організацій в 2018 році був зафіксований в Мінську - 41%, в областях він був ще нижче - від 24% у Вітебській і Могильовській областях до 30% в Брестській. В областях більшу частину розміщених осіб склали громадяни Республіки Білорусь, в Мінську - іноземні громадяни (600,9 тис. іноземців, 184,8 тис. громадян РБ) [6].

Абсолютна більшість готелів не мала категорії, 10 готелів мало категорію «2 зірки», 35 - 3 зірки, 5 - 4 зірки, 4 - 5 зірок. Найбільше організацій з розміщення туристів розташовано в Мінській і Вітебської областях (126 і 105 відповідно), найбільше готелів - в Брестській і Мінській областях (67 і 64 відповідно). У Мінську розташовані всі готелі категорії «5 зірок», 4 з 5 готелів категорії «4 зірки» (п'ята - в Брестської області), 13 з 35 готелів категорії «3 зірки» (у кожній з областей - від 3 до 5). Близько половини організацій з розміщення туристів перебувають у державній власності (78 в республіканській, 193 - в комунальній, тобто місцевих органів влади) і в приватній власності, ще 20 - в іноземній власності (в тому числі 9 в Мінську) [6].

Проблеми в сфері туризму[ред. | ред. код]

Проблеми в сфері туризму в Білорусії можна викласти наступним чином:

  • протягом 5 днів турист зобов'язаний зареєструватися в найближчому відділенні міліції. Реєстрація платна, вартість залежить від терміну перебування в країні;
  • дефіцит кваліфікованих кадрів у сфері організації туризму;
  • відсутність системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері туризму, що відповідає світовим стандартам;
  • низька якість реклами турпродукту;
  • слабка інформованість потенційних туристів про номенклатуру та якість вітчизняного і світового ринку туристичних послуг, що дозволяє деяким турфірмам давати споживачеві неправдиву інформацію;
  • низькі темпи зростання в'їзного туризму внаслідок поганої якості сервісу, невідповідності матеріальної бази туризму міжнародним стандартам [7].

Маршрути[ред. | ред. код]

У список об'єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включено 4 об'єкти - Біловезька пуща (спільно з Польщею), Мирський замок, Несвізький замок і білоруська ділянка Дуги Струве.

Міста[ред. | ред. код]

Чимало міст в Білорусії мають довгу історію. У багатьох збереглися цікаві пам'ятки. Серед найпопулярніших серед туристів міст Білорусії:

Садиби[ред. | ред. код]

Представляють туристичний інтерес, мають свою класифікацію. Садиби класифікуються за категоріями - від 4 ( «Над Німаном» - Гродненська область, Людський район, «Плещеніци» Мінська область, Логойський район, «Розета» - Вітебська область, Браславський район ) та нижче.

Монастирі[ред. | ред. код]

У Білорусії є кілька відомих православних монастирів. Серед них особливе місце займає полоцкий Спасо-Єфросиніївський монастир та Свято-Успенський Жировичського ставропігійного чоловічого монастиря.

Гірськолижні комплекси[ред. | ред. код]

Взимку туристи відвідують гірськолижні комплекси: Якутські гори, Логойськ, Силичі, Альпійський сніг. [8]

Сфера туристичних послуг[ред. | ред. код]

Харчування[ред. | ред. код]

Підприємств громадського харчування в Білорусі досить для задоволення запитів туристів. Винятком можуть стати хіба що невеликі села. У плані кухні якесь розмаїття представлено тільки в великих містах рівня обласних центрів. Повсюдно представлені російська і білоруська кухні. Найвідомішими (за кордоном) стравами білоруської кухні є картопля, деруни, сало, полядвица.

Транспорт[ред. | ред. код]

  • Залізниці і автомобільний транспорт - основні види транспортного сполучення в країні. Мережа залізниць орієнтована на головну магістраль, що проходить через Оршу, Мінськ і Брест, яка з'єднує Білорусію з Москвою і Санкт-Петербургом на сході і Варшавою на заході.
  • Національний аеропорт «Мінськ» є головним повітряним портом Білорусії. За технічними характеристиками він не має собі рівних в республіці. Аеропорт «Мінськ» знаходиться в 50 км (30 миль) від Мінська. На площах аеровокзалу виявляється ряд послуг для авіапасажирів. Працюють відділення банку і пункт обміну валют, відкриті два ресторани, кафе, бари, мережа магазинів і кіосків, медпункт, пункти прокату автомобілів, таксі, поштове відділення, перукарня і т. д. [9]
  • Автомобільні дороги Білорусії - прокладені територією Республіки Білорусь республіканські (в тому числі національний сегмент міжнародних), місцеві та відомчі дороги для руху автомобільного транспорту. Всього в Білорусії більш ніж 83 тис. км доріг загального користування і близько 200 тис. км відомчих (сільськогосподарських, промислових підприємств, лісових та ін.), в тому числі 10 тис. км в містах та населених пунктах.

Агротуризм (сільський туризм)[ред. | ред. код]

Білорусія приваблює туристів різноманітністю мальовничих зелених районів, де можуть змінюватися величезні зелені луки, густі лісові масиви, чисті озера і річки, і, звичайно, болота, якими славиться ця місцевість [10].

Останнім часом набирає все більшої сили. У порівнянні з іншими країнами ще дуже слабкий. Основні об'єкти: [11]

Є також і в Могильовській області [12].

Мережа агросадиб республікою розширюється щороку: на 1 січня 2009 року в Білорусі налічувалося 474 агроекосадиби - в 2,5 рази більше в порівнянні з 2007 роком. У лідерах за кількістю таких місць відпочинку - Вітебська і Мінська області (157 та 125 агроекосадиб відповідно) [13].

За даними ГО « Агро-і екотуризм », реально працюють приблизно 250 садиб. У 2007 році в Республіці було 18 тисяч агротуристів, в 2008 році - вже 39 тисяч (залишили 2 млрд білоруських рублів ) [14].

Проекти[ред. | ред. код]

Міністерство спорту і туризму Республіки Білорусь: створення уздовж кордону комбінованих турів з сусідніми країнами: Литвою, Латвією, Польщею [15].

Державний нагляд за іноземними туристами[ред. | ред. код]

У 2016 році законодавчо встановлено, що готелі, готелі та інші місця тимчасового проживання зобов'язані надавати в міліцію відомості про іноземців протягом трьох годин з моменту їх заселення [16].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Туризм і туристичні ресурси в Республіці Білорусь: статистичний збірник. — Мн.: Національний статистичний комітет Республіки Білорусь, 2019. — С. 31.
  2. Туризм і туристичні ресурси в Республіці Білорусь: статистичний збірник. — Мн.: Національний статистичний комітет Республіки Білорусь, 2019. — С. 30.
  3. Активный и экстремальный отдых - Галерея - Туризм и Отдых. Архів оригіналу за 3 листопада 2011. Процитовано 29 серпня 2011.
  4. Поместье Деда Мороза в прошлом году посетило 95 тысяч туристов
  5. Туризм и туристические ресурсы в Республике Беларусь: статистический сборник. — Мн.: Национальный статистический комитет Республики Беларусь, 2019. — С. 30-31.
  6. а б Туризм и туристические ресурсы в Республике Беларусь: статистический сборник. — Мн.: Национальный статистический комитет Республики Беларусь, 2019. — С. 38-44.
  7. Адамович А. Г. Проблемы туризма в Республике Беларусь и возможности их решения правовыми средствами. — Гродно: Материалы II межвузовской научно-практической конференции, 2012. — С. 235.
  8. Горнолыжные курорты Беларуси
  9. Воздушный транспорт. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 11 грудня 2012.
  10. Туризм в Белоруссии. Архів оригіналу за 1 травня 2011. Процитовано 26 червня 2011.
  11. Сельский туризм. Архів оригіналу за 3 березня 2009. Процитовано 7 березня 2009.
  12. «100 дорог». Короли от земли — Фермерское хозяйство «Весново» (Осиповичский район Могилевской области). Архів оригіналу за 29 серпня 2009. Процитовано 28 серпня 2009.
  13. Около 36 тыс. туристов в Беларуси местом отдыха выбрали агроэкоусадьбы. Архів оригіналу за 10 березня 2009. Процитовано 7 березня 2009.
  14. Куда движется белорусский агротуризм?. Архів оригіналу за 9 березня 2009. Процитовано 7 березня 2009.
  15. Агроусадьбу — в каждую деревню!. Архів оригіналу за 10 березня 2009. Процитовано 2 липня 2021.
  16. Александр Шамко: обязанность отелей сообщать в милицию об иностранцах не отвернет туристов от Беларуси. Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 4 липня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]