Сало

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Сало» перенаправляється сюди. Інші значення, див.: Сало (значення).
Сало свиняче, солене
Сало свиняче, підготовлене для витоплення смальцю
Заправка для борща на основі сала

Са́ло — тваринний підшкірний жир, найчастіше свинячий. В Україні та багатьох інших країнах є частиною традиційної національної кухні. У минулі часи сало було дуже важливим елементом харчування завдяки своїй дуже високій харчовій цінності (770–870 ккал на 100 гр.), а також здатності зберігати свої властивості протягом тривалого часу без спеціального охолодження. Для цього сало для тривалого зберігання засолюють. Інколи, для назви солоного або копченого сала, використовують слово іншомовного походження — шпик. З сала витоплюють смалець та виробляють шкварки.

Сьогодні, коли поширюється здорове харчування з невеликим вмістом жирів, сало стає більше традиційною закускою на національному столі, ніж основною стравою.

Цікаві факти[ред.ред. код]

В українській культурі сало набуло дещо культового значення. Як національна страва, воно стоїть поряд з такими безсумнівними візитними картками української кухні як борщ, вареники, голубці, галушки. Сало є унікальною стравою в тому сенсі, що більшість народів вживає його здебільшого у вигляді смальцю, а українці їдять його великими шматками, часто з хлібом, часником та солоними овочами.

Сало здавна користувалося в українському народі особливою популярністю. Йому віддавали перевагу, навіть не підозрюючи, що воно містить багато корисних речовин, необхідних для людського організму. І, насамперед, — арахідонову кислоту, яка належить до цінних ненасичених жирів і бере участь в утворенні багатьох гормонів, а, отже, в холестериновому обміні, у будові клітинних мембран, допомагає роботі серцевого м'яза і знижує рівень холестерину. Навіть масло за своєю біологічною властивістю та вмістом жирних кислот поступається салу.

Згадка про сало й фіксація цього слова міститься у вірменському манускрипті VII століття «Опис хозарської трапези».

Сало є традиційним продуктом не тільки в Україні, але й в Росії та Білорусі. Проте найбільшими шанувальниками сала у великій кількості жартів, анекдотів та фольклорних історій виступають саме українці. За деякими припущеннями, традицію висміювання «салоїдів» започаткували після Національно-визвольної війни 1648–1657 років євреї, релігія яких забороняє вживання свинини й свинячого сала[1]. Як відомо, у добу Хмельниччини на охоплених повстанням територіях загинуло та померло від епідемії близько 40-50 тис. євреїв, майже чверть єврейського населення тодішньої Речі Посполитої[2]. Анекдоти стали своєрідною помстою євреїв, для яких період повстання став однією з найтрагічніших сторінок в історії єврейства Східної Європи.

Медична дія сала[ред.ред. код]

Сало в залежності від відгодівлі містить 88—94 відсотки чистого жиру, який за рівнем засвоюваності йде нарівні з молочним і риб'ячим жирами. Біологічна активність сала в п'ять разів вище, ніж яловичого жиру. За вмістом інших незамінних жирних кислот (близько 10 відсотків) свиняче сало переважає вершкове масло. Окрім того, сучасна наука стверджує, що якість свинячого сала поліпшується при топленні. А його споживання в поєднанні з овочевими салатами попередить розвиток атеросклерозу.

Доктор сільськогосподарських наук, академік Української академії аграрних наук і Російської академії сільськогосподарських наук, лауреат державних премій України Валентин Рибалко зазначає[3]:

Хочу заперечити тим фахівцям, які особливо в останні роки стверджують, що сало свиней не має попиту, оскільки містить у собі багато холестерину, який відкладається в організмі людини. Слід нагадати: за результатами спеціальних досліджень виявлено, що в 100 грамах свинини міститься 60 міліграмів холестерину, яловичини — 67, телятини — 87, м'яса птиці — 113, маргарину — 186, вершкового масла — 244, білків курячого яйця — 1560, риб'ячого жиру — 5700. Тоді, як у свинячому салі є тільки сліди холестерину. Водночас воно містить у собі всі незамінні аміно- і жирні кислоти. Свіже сало зберігає всі свої біологічно цінні якості, не пошкоджені й не знищені грубою переробкою. Сучасною медициною встановлено, що сало сприяє виведенню з організму радіонуклідів і тому рекомендується з профілактичною метою, особливо в екологічно несприятливих зонах, щоденно його споживати жінкам по 45—50, а чоловікам — по 65—70 грамів.

Свиняче сало у предків українців вважалося незамінним при лікуванні багатьох захворювань, зокрема зубного болю, болях у п'ятковій шпорі, при лікуванні болів у суглобах.

В мистецтві[ред.ред. код]

  • 2011 року у Львові був відкритий музей «Сало».[5]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Форостюк О. Луганщина релігійна. — Луганськ: Світлиця, 2004. — С. 62; Прогулянки Старим містом // Довідник куратора студентських груп. — Луганськ, 2011.
  2. Хмельницкий Богдан. Электронная еврейская энциклопедия
  3. http://www.golos.com.ua/article/1193923124.html «Голос України» В аптеку по… сало
  4. http://www.day.kiev.ua/281504/, http://www.day.kiev.ua/302190, http://www.day.kiev.ua/263391
  5. [1]

Посилання[ред.ред. код]

Їжа та напої Це незавершена стаття про їжу та напої.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.