Українці Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg

Культура
ЛітератураМузикаАрхітектура
Народне мистецтвоОбразотворче мистецтво
КіноТеатрТанціКухняМодаСпорт

Українська діаспора
АвстраліяАргентинаБразиліяБілорусь
ГреціяГрузіяКазахстанКанадаКитай
МолдоваНімеччинаПольщаПортугалія
РумуніяРосіяСловаччинаСШАУгорщинаУругвай

Етнографічні групи українців
БойкиВолиняниГаличаниГуцули
КубанціЛемкиЛитвиниНаддніпрянці
ПінчукиПодоляниПокутяниПоліщуки
РусиниСіверяниСлобожани

Українська міфологія
Релігія
Православ'я: УАПЦУПЦ-КПУПЦ (МП)
Католицизм: РКЦУГКЦ
ПротестантизмІсламЮдаїзмАтеїзм

Мова
Українська та її діалекти

Інші статті
УкраїнаЗнамениті українціІсторія
Всесвітні форуми українцівГолодомори
Етнокультурні регіониРозселенняУкраїнські меценати

На території нинішньої Угорщини живе тепер мінімальне ч. українців (3000; 1960), здебільше це е закарп. українці, які 1945 залишилися у межах У. Вони живуть розпорошено і як етнічна спільнота не мають жадного організованого життя. Є в У. і залишки етнічних островів з мовно-побутовими і культ. слідами кол. укр. поселень, які тепер майже повністю асимілювалися, але ще у 18 — 19 вв. виявляли виразний укр. етнічний характер. За новішими іст.-демографічними дослідженнями, ці укр. поселення виникли в 17 — 18 вв. як результат просування українців і словаків на півд., зокрема на Угор. Рівнину після тур. спустошення цих обл. Деякі закарп. учасники протиавстр. повстання куруців по їх поразці залишилися на угор. землях. Це були укр. острови серед угор. більшости, хоч у деяких селах українці переважали, але порівняно до всього населення стосовних жуп (комітатів) вони не становили понад 4-5 %. Згідно з переписами, у першій половині 19 ст. всіх укр. або мішаних сіл було ще понад 50 з ч. бл. 30 000 українців. Точніше, на території сучасної Угорщини у комітетах Боршодському, Абауй, Земплинському, Сатмарському і Березькому було у 1836 — 40 pp.: 21 укр., 28 укр.-угор., 2 укр.-словацькі, 2 укр.-угор.-словацькі і 1 укр.-угор.-нім. с. Кількість гр.-католиків у цих комітатах була значно більша, що свідчить не лише про поступову асиміляцію українців, але й про те, що гр.-католиками були також угорці, серби, греки, а гол. в Сатмарському комітаті румуни. Найдалі на півд. висуненим поселенням українців було м. Маков у півд.-сх. Угорщини на рум. кордоні, що було своєрідним перехідним пунктом поселення закарп. українців у Бачці (тепер Юґославія).

Процес асиміляції посилили угор. культ. тиск з сер. 19 ст. і заходи мадяризації Гр.-Кат. Церкви, гол. по заснуванні Гайдудорозької єпархії. Ці етнічні острови зазнали чималого удару по 1918, коли вони були цілковито ізольовані від Закарпаття, а для гр.-католиків Боршодського комітату засновано адміністратуру в Мішкольці. Введення угор. мови до літургії призвело до остаточної асиміляції. Тепер тільки старші люди у деяких селах ще розуміють українську мову. Проте залишки побутової культури, фолкльору, а навіть деяких церк. звичаїв збереглися, й укр. прізвища нагадують далі про походження людей. У 1960-их pp. E. Балецький з Будапештського Університету дослідив говірку с. Комлошка комітату Абауй. У сер. 1970-их pp. відвідав і описав укр. оселі в Угорщині єп. Йоаким Сеґедій з Заґребу, знайшовши в них і тепер чимало слідів українськости.

В Угорщині є невелика українська громада (прибл. З тис. чол.). Це здебільшого вихідці з Закарпаття, які проживають переважно вздовж середньої течії р. Тиси, займаються сільським господарством. Мешкають також у Будапешті. У попередні століття українців в Угорщині було значно більше, але вони зазнали майже цілковитої асиміляції. До поч. 1990 років не існувало ніяких форм організованого українського національного життя. Нині робляться лише перші кроки в цьому напряму. Нащадки українців у багатьох випадках зберегли греко-католицьку релігію, до якої належали їхні предки; богослужіння проводиться угорською мовою.

Література[ред.ред. код]

  • Нових С. Політичні партії Угорщини. — Відень, 1918
  • Грушевський М. Історія України-Руси, тт. 1-10, 2-е вид. — Нью-Йорк, 1954—1958
  • Українсько-угорські історичні зв'язки. — К., 1964
  • Rado Gy. Szomszedunk-Ukrajna. — Будапешт, 1969
  • Русин О. Розвиток і зміцнення радянсько-угорського економічного співробітництва, 1945—1969. — Л., 1970
  • Українська РСР у радянсько-угорському співробітництві, 1945—1970. — К., 1972
  • Ковач А. Українски (русич) острова у сиверно-восточной части нешей Мадярскей у XVIII—XIX вику. ж. Нова Думка, чч. 7, 8. — Вуковар 1974
  • Сеґедій Й. Християнський календар на 1978. — Руський Керестур, 1977
  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.

Див. також[ред.ред. код]