Форос

смт Форос
Герб Фороса Прапор Фороса
Фороська селищна рада
Країна	Україна
Область/АРК	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Ялтинська міськрада
Рада	Фороська селищна рада
Код КОАТУУ:	111949700
Офіційний сайт:	—
Основні дані
Статус	із 1962 року
Площа	2,65 км²
Населення	▲1978 (01.01.2011)
Густота	746 осіб/км²
Поштовий індекс	98690
Телефонний код	+380 654
Географічні координати	044.391 0033.78344°23′28″ пн. ш. 33°46′59″ сх. д.44.391111° пн. ш. 33.783056° сх. д. 44.391111, 33.783056
Висота над рівнем моря	32 м
Відстань
Найближча залізнична станція:	Севастополь
До станції:	52 км
До райцентру:
- фізична:	42 км
- автошляхами:	40,8 км
До обл. центру:
- фізична:	98 км
- автошляхами:	97,6 км
Селищна влада
Адреса	смт. Форос, вул. Космонавтів, 3
Голова селищної ради	Биков Анатолій Миколайович
Карта
Форос
Форос

Форо́с (рос. Форос, крим. Foros) — селище міського типу Ялтинської міської ради АР Крим. Назва походить від грец. φορος — податок. Розташоване в південно-західному районі Великої Ялти, за майже 41 км від м. Ялта (автошлях Н19), і за майже 98 км від м. Сімферополь, а також за 48 км від найближчої залізничної станції до м. Севастополя. За 3 км на захід від Фороса — мис Сарич, який є найпівденнішою точкою України.

Автостанція забезпечує автобусний зв'язок із містами Ялта і Севастополь.

Історія

Форос

Вид на Форос і Фороську церкву з перевалу Байдарські ворота

Церква Воскресіння Христового над Форосом

На території сучасного Фороса з античних часів і до XV ст. існувало грецьке поселення з аналогічною назвою.

Після захоплення Криму Російською імперією землями Фороса володіли, змінюючи один одного, князі Потьомкін, Наришкін, Голіцин, граф Ігнатьєв.

Наприкінці XIX ст. власником Фороса став відомий чайний промисловець, московський купець першої гільдії Олександр Григоревич Кузнецов (1855—1895), який перетворив селище на зразковий маєток європейського типу. Він розбив на території селища відомий Фороський парк, який нині є пам'ятником садово-паркової архітектури загальнодержавного значення, збудував палацовий ансамбль, який зберігся до наших днів.

Інтер'єр головного палацу в стилі класицизму створювали художники XIX ст. — Клебер, Чагін, Маковський.

У 1892 р. над Форосом, на Червоній скелі, за проектом архітектора Г. Чагіна, коштом О. Г. Кузнецова, була побудована церква у візантійському стилі, що стала нині однією з візитівок Південного узбережжя Криму.

Перед більшовицьким переворотом останніми власниками Фороса були Ушкови, які збудували тут іподром, розвинули в селищі виноградарство і виноробство.

З 1922 р. Форос — курорт для лікування серцево-судинних захворювань, неспецифічних хвороб органів дихання, функціональних захворювань нервової системи. З 1962 р. — селище міського типу.

У Форосі — одна загальноосвітня школа, дитячий комбінат; амбулаторія; клуб, філіал музичної школи.

Курортні установи: санаторій, кемпінг, готель; відділення одного банку. У Форосі розташована дача «Тесселі», що стала знаменитою у зв'язку із серпневими подіями 1991 р., дача Михайла Горбачова.

У 2006-2008 рр. у Форосі проходив міжнародний шаховий турнір — «Форос». Спонсором виступав «АероСвіт». Місцеві майстри посіли найвищі місця.

Джерела

	Портал «Крим»
	Форос на Вікісховищі?
	Проект «Населені пункти України»

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.