Чола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
சோழர் குல
Імперія Чола
Царство
4 ст. до н.е. – 1279 Держава Пандья Flag
Розташування Чоли
Межі держави станом на середину правління Раджендри I, близько до моменту максимального розширення
Столиця Пумпухар, Ураюр, Пазхаяраї, Тханджавур, Ґанґайконда-Чолапурам
Мови Тамільська
Форма правління Монархія
Історія
 - Засновано 4 ст. до н.е.
 - Середньовічна держава 848
 - Зникла 1279

Чола (там. சோழர், МФА: ['t͡ʃoːɻə]) — держава, що існувала не території Південної Індії під владою однойменної дравідської тамільської династії з 4 століття до н. е. до кінця 13 століття н. е., хоча частину цього часу як залежне князівство.

Історія[ред.ред. код]

Династія походила з родючої долини річки Кавері. З правителів династії раннього періоду найвідоміший Карікала Чола, тоді як з середньовічного періоду відомі Адітья I, Парантака I, Раджараджа Чола I, Раджендра Чола I, Раджадхіраджа Чола I, Раджендра Чола II, Вірараджендра Чола, Кулотхунґа Чола I, Вікрама Чола і Кулотхунґа Чола III.

Період розквіту влади династії приходиться на проміжок часу з кінця 9 століття до початку 13 століття[1]. Під владою Раджараджі Чоли I та його сина Раджендри Чоли I, держава стала значною військовою, економічною і культурною силою Південної та Південно-Східної Азії[2][3]. У період 1010–1200 років території, залежні від Чола, простягалися до Мальдівських островів на півдні і до річки Ґодаварі на півночі[4]. Раджараджа Чола підкорив значну частину Південної Індії та Шрі-Ланки[3], а Раджендра Чола розширив володіння до Ганга, розгромивши державу сили Махіпали, правителя Пали. Також він успішно вторгся до островів Малайського архіпелагу та узбережжя Бірми і В'єтнаму[5][6]. З початку 13 століття держава Чола прийшла у занепад, втратила більшість володінь та була остаточно захоплена з посиленням держави Пандья[7].

Адміністрація[ред.ред. код]

Тут одною з перших в Індії розвинулася централізована система уряду і організована бюрократія.

Територія поділялася на провінція (манадли), які у свою чергу складалися з округів (коттам, валанаду), які поділялися на райони (наду). Район складався з групи сіл (куррам). Найнищою адміністративною одиницею було село.

Особливістю управління було наявність народних зборів, інколи цілих провінцій. Райони та міста (нагарам) мали власні збори. Втім, щодо організації та функцій цих зборів залишилося небагато інформації.

Збори у селах мали різний характер: без формальних правил або процедур називалося ур; у брагманських селах — сабга (у великих селах — магасабха). Останні розпоряджалися землями громади, відповідали за збір податків, вирішували дрібні карні справи. Усі члени зборів-сабга обиралися за жеребом на рік.

Еконмоіка[ред.ред. код]

Уся орна земля підлягала ретельної кадастризації. Володіння належало належним чином регистрирувати. Це було викликано тим, що переважну частину економіки складали продукти сільського господарства. Також ними часто платили податки, велася внутрішня та зовнішня торгівля.

Державний податок становив 1/6 валового врожаю, який сплачувався натурою або грошима. Існували також податки на маслобійні, ставки, худобу, ринки, майстерні.

Для більшого розвитку економіки всередині країни володаря Чола проводилися значні меліораційні та ірігаційні роботи, були прокладена мережа якісних доріг.

Завдяки потужному флоту торгівля велася з державами південного та східного Індостану, сучасної М'янми, Південно-Східної Азії, Китаєм.

Культура[ред.ред. код]

Від Чола залишалася багата спадщина. Під патронажем династії розвивалася тамільська література (Тірумангай, Джаямкондар) та архітектура, що особливо проявилося в будівництві храмів[3], збудованих не тільки як центри поклоніння, але й центри економічної активності[8][3]. найкращими зразками архітектури Чола є велетенські храми в Танджорі та Гангаікондачолапурамі. Особливістю хзрамів є вімани (або башти), які згодом змінилися на гопури (брами).

Володарі[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. K.A. Nilakanta Sastri (1984) [1935]. The CōĻas. Madras: University of Madras. 
  2. Hermann Kulke; D. Rothermund (2001). A History of India. Routledge. ISBN 0-415-32920-5. 
  3. а б в г Keay, John. India: A History. New Delhi: Harper Collins Publishers. ISBN 0-002-55717-7. 
  4. Majumdar, R.C (1987). Ancient India. India: Motilal Banarsidass Publications. ISBN 8-120-80436-8. 
  5. Дані написів Раджендри 14 року правління. K.A. Nilakanta Sastri, The CōĻas, pp. 211–220
  6. Meyer, Milton Walter (1997). Asia: a concise history. Lanham, Md: Rowman & Littlefield Publishers. ISBN 0-8476-8063-0. 
  7. K.A. Nilakanta Sastri, K.A (2002) [1955]. A History of South India. New Delhi: OUP. 
  8. Vasudevan, Geeta (2003). Royal Temple of Rajaraja: An Instrument of Imperial Cola Power. New Delhi: Abhinav Publications. ISBN 81-7017-383-3. 
Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.