Боніфачо (протока)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протока Боніфачо
фр. Bouches de Bonifacio
італ. Bocche di Bonifacio
Протока Боніфачо з мису Теста на острові Сардинія, на обрії острів Корсика
Протока Боніфачо з мису Теста на острові Сардинія, на обрії острів Корсика
Розташування
Розташування між островами Сардинія і Корсика
Координати Координати: 41°18′03″ пн. ш. 9°12′46″ сх. д. / 41.30083° пн. ш. 9.21278° сх. д. / 41.30083; 9.21278
Прибережні країни Франція і Італія
Море Тірренське море, Середземне море
Макс. глибина 69 м
Довжина 19 км
Ширина 11-16 км
Location Strait of Bonifacio.PNG

Боніфачó[1][2][3] (фр. Bouches de Bonifacio, італ. Bocche di Bonifacio) — протока між островами Корсика та Сардинія, що з'єднує Тірренське море зі сходу та Середземне море із заходу[3]. Ширина протоки — понад 11 км, довжина — 19 км, глибина — до 69 м[4][5].

На північному березі розташоване корсиканське місто Боніфачо[5]. У протоці розташовані маленький архіпелаг Лавецці. На південній стороні протоки на острові Сардинія розташовується містечко Санта-Тереза-Галлура.

У протоці діє система поділу руху. Судна, що прямують через протоку зі сходу на захід, повинні виходити на зв'язок на 16 і 10 каналах УКХ (ультра-коротких хвиль) з контрольною станцією Пертузату (фр. Pertusato), розташованою на острові Корсика (Франція). Судна, що прямують через протоку з заходу на схід, повинні виходити на зв'язок з контрольною станцією на острові Маддалена (Італія).

З 2002 року протока Боніфачо — кандидат у Попередньому списку на статус об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Франція // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  3. а б Атлас світу, 2005
  4. Space in Images - 2011 - 05 - Strait of Bonifacio : [арх. 4 лютого 2018 року] : [англ.] // European Space Agency Observing the Earth. — Дата звернення: 4 лютого 2018 року.
  5. а б (рос.) Пролив Бонифачо // Краткая географическая энциклопедия. Том 1: Ааре — Дятьково / Главный редактор Григорьев А. А. — М.: Советская энциклопедия, 1960. — 563 с.
  6. UNESCO

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]