Вулиця Героїв Майдану (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вулиця Гвардійська (Львів))
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Героїв Майдану
Львів
Вулиця Героїв Майдану. У будинку посередині у 1908—1914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський
Вулиця Героїв Майдану. У будинку посередині у 1908—1914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський
Місцевість Вулька
Район Франківський
Історичні відомості: колишні назви
австрійського періоду (українською) Паркгассе
австрійського періоду (німецькою) Parkgasse
польського періоду (польською) Kadecka
радянського періоду (українською) Тельмана
радянського періоду (російською) Тельмана
Загальні відомості
Протяжність 840 м
Координати початку 49°49′55″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.8319861° пн. ш. 24.0187417° сх. д. / 49.8319861; 24.0187417
Координати кінця 49°49′31″ пн. ш. 24°01′13″ сх. д. / 49.8255056° пн. ш. 24.0204194° сх. д. / 49.8255056; 24.0204194
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у номінатім
Вулиця Героїв Майдану. Вигляд з вулиці Вітовського

Ву́лиця Геро́їв Майда́ну — вулиця у Франківському районі Львова. Простягається від вулиці Вітовського до вулиці Стрийської.

У забудові вулиці представлені конструктивізм, функціоналізм, сецесія, неороманський стиль; одна з житлових будівель — сталінка (1957 рік).

Початок вулиці з перехрестя вулиць Коперника, Вітовського, Лукіяновича, Сахарова і Нечуя-Левицького. Це її нижня частина. Потім іде доволі стрімкий підйом, поворот направо, і після лівого повороту вулиця вирівнюється аж до перетину зі Стрийською. Проїзна частина вимощена бруківкою. З верхньої частини вулиці є вхід до парку культури ім. Б. Хмельницького.

Назва[ред.ред. код]

  • 18951901 — Паркґассе (оскільки проходила повз лісисту територію нинішнього парку культури ім. Богдана Хмельницького);
  • 19011938 — Кадетська (пол. Kadecka), оскільки вулиця вела до Школи кадетів, тепер Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;
  • з 1938 — Пеовякув на честь польської воєнізованої організації (POW — пол. Polska Organizacja Wojskowa), яка брала участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр.,
  • з січня 1941 — вулиця Ернста Тельмана на честь німецького комуніста;
  • з серпня 1941 — Бескіденштрассе, на честь Бескидів — гірського масиву у Східних Карпатах;
  • з 1944 року — Гвардійська;
  • з 10 квітня 2014 року —Героїв Майдану[1]

Будинки та споруди[ред.ред. код]

  • № 4. Житловий будинок. Початково власний дім архітектора Кароля Скавінського, збудований у 19051906 роках за його проектом[2].
  • На фасаді будинку № 6 — меморіальна таблиця 1935 р., яка сповіщає, що тут у домі Іполіта Слівінського у 19081914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський. У цьому будинку від 1910 до початку Другої світової війни містилась майстерня скульптора і живописця Романа Шведзіцького[3].
  • Будинок № 10 — колишній прибутковий дім архітектора Збіґнєва Брохвіча-Левинського, збудований у 19061907 роках у стилі раціонального модерну за його власним проектом[4]. За радянських часів був магазин «Продукти», тепер тут крамниці мережі «Еколан»: «Продукти, хліб» і «Жива риба», також тут є кафе-бар «Астероїд».
  • № 7, 9, 11, 13, 15. Житлові будинки у стилі пізнього модерну, збудовані за проектом Петра Тарнавецького у 19281931 роках. В останньому з них Тарнавецький мешкав з родиною у 19311939 роках.[5]
  • У житловому будинку № 17 до війни містилася контора архітектора Кароля Майсснера, за часів СРСР — опорний пункт правопорядку.
  • На фасаді будинку № 18 — меморіальна таблиця радянських часів, яка сповіщає, що тут у 19441949 роках мешкав письменник Ярослав Галан. Встановлена 1952 року.[6] До української незалежності тут був Літературно-меморіальний музей Галана, який у 1990-х реорганізували в музей «Літературний Львів першої половини ХХ століття».
  • № 28. 4-поверховий житловий будинок у стилі раціонального модерну, зведений у 19111912 роках фірмою Івана Левинського за проектом Юзефа Пйонтковського[7]
  • № 28-а. шестиповерховий житловий будинок, споруджений 1957 року. Архітектор Людмила Нівіна. При реалізації проект було дуже спрощено.[8]
  • № 32 — Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. З 1 жовтня 1899 року до Першої світової війни тут була австро-угорська Імператорська і королівська школа кадетів піхоти; з березня 1921 до вересня 1939 року - польський Корпус кадетів №1, а з 1947 року — Львівське військово-політичне училище (з 1962 року - Вище військово-політичне училище Радянської Армії та Військово-морського флоту), з 1967 року Львівське вище військово-політичне ордена Червоної Зірки (1975) та ордена Червоної Зірки ЧССР (1978) училище.
  • У верхній частині вулиці на перетині з вулицею Стрийською розташований Монумент Слави переможцям над нацизмом.

Примітки[ред.ред. код]

  1. У Львові з’явилася вулиця Героїв Майдану
  2. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 496. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  3. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 223. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  4. Архітектура Львова… — C. 487 .
  5. Архітектура Львова… — C. 534; Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 91—93. — ISBN 966-7022-27-7.
  6. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 312.
  7. Архітектура Львова… — С. 489.
  8. Архітектура Львова… — C. 597 .

Джерела[ред.ред. код]

  • Лемко І. Вулька та вулиця Чупринки