Вулиця Героїв Майдану (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вулиця Гвардійська (Львів))
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Героїв Майдану
Львів
Вулиця Героїв Майдану. У будинку посередині у 1908—1914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський

Вулиця Героїв Майдану. У будинку посередині у 1908—1914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський
Місцевість Вулька
Район Франківський
Історичні відомості: колишні назви
австрійського періоду (українською) Паркова
австрійського періоду (німецькою) Parkgasse
польського періоду (польською) Kadecka
радянського періоду (українською) Тельмана
Загальні відомості
Протяжність 840 м
Координати початку 49°49′55″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.8319861° пн. ш. 24.0187417° сх. д. / 49.8319861; 24.0187417
Координати кінця 49°49′31″ пн. ш. 24°01′13″ сх. д. / 49.8255056° пн. ш. 24.0204194° сх. д. / 49.8255056; 24.0204194
Поштові індекси 79012
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова конструктивізм, сецесія, неороманський стиль
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap r2636305
commons:Вулиця Героїв Майдану у Вікісховищі
Вулиця Героїв Майдану. Вигляд з вулиці Вітовського
Будинок, де зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський

Ву́лиця Геро́їв Майда́ну — вулиця у Франківському районі[1][2] міста Львова. Простягається від вулиці Вітовського до вулиці Стрийської.

У забудові вулиці представлені: конструктивізм, функціоналізм, сецесія, неороманський стиль; одна з житлових будівель — сталінка (1957 рік).

Початок вулиці з перехрестя вулиць Коперника, Вітовського, Лукіяновича, Сахарова і Нечуя-Левицького. Це її нижня частина. Потім іде доволі стрімкий підйом, поворот направо, і після лівого повороту вулиця вирівнюється аж до перетину зі Стрийською. Проїзна частина вимощена бруківкою. З горішньої частини вулиці є вхід до парку культури ім. Б. Хмельницького.

Назва[ред.ред. код]

Будинки та споруди[ред.ред. код]

  • № 4. Житловий будинок. Початково власний дім архітектора Кароля Скавінського, збудований у 19051906 роках за його проектом[4].
  • На фасаді будинку № 6 — меморіальна таблиця 1935 р., яка сповіщає, що тут у домі Іполіта Слівінського у 19081914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський. У цьому будинку від 1910 до початку Другої світової війни містилася майстерня скульптора і живописця Романа Шведзіцького[5].
  • Будинок № 10 — колишній прибутковий дім архітектора Збіґнєва Левинського, збудований у 19061907 роках, у стилі раціонального модерну за його власним проектом[6]. За радянських часів був магазин «Продукти», тепер тут крамниці мережі «Еколан»: «Продукти, хліб» і «Жива риба», також тут є кафе-бар «Астероїд».
  • № 7, 9, 11, 13, 15. Житлові будинки у стилі пізнього модерну, збудовані за проектом Петра Тарнавецького у 19281931 роках. В останньому з них Тарнавецький мешкав із родиною у 19311939 роках.[7]
  • У житловому будинку № 17 до війни містилася контора архітектора Кароля Майснера, за часів СРСР — опорний пункт правопорядку.
  • На фасаді будинку № 18 — меморіальна таблиця радянських часів, яка сповіщає, що тут у 19441949 роках мешкав письменник Ярослав Галан. Встановлена 1952 року.[8] До української незалежності тут був Літературно-меморіальний музей Галана, який у 1990-х реорганізували в музей «Літературний Львів першої половини XX століття».
  • № 28. 4-поверховий житловий будинок у стилі раціонального модерну, зведений у 19111912 роках фірмою Івана Левинського за проектом Юзефа Пйонтковського[9].
  • № 28-а. шестиповерховий житловий будинок, споруджений 1957 року. Архітектор Людмила Нівіна. При реалізації проект було дуже спрощено.[10]
  • № 32 — Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. З 1 жовтня 1899 року до Першої світової війни тут була австро-угорська Імператорська і Королівська школа кадетів піхоти; з березня 1921 до вересня 1939 року — польський Корпус кадетів № 1, а з 1947 року — Львівське військово-політичне училище (з 1962 року — Вище військово-політичне училище Радянської Армії та Військово-морського флоту), з 1967 року Львівське вище військово-політичне училище ордена Червоної Зірки (1975) та ордена Червоної Зірки ЧССР (1978).
  • У горішній частині вулиці на перетині з вулицею Стрийською, на місці розорених могил колишнього Стрийського цвинтаря(видні при вході до «Парку культури» з вулиці Героїв Майдану), розташований Монумент Слави переможцям над нацизмом.

Вшанування пам'яті Небесної сотні[ред.ред. код]

10 квітня 2014 року сесія Львівської міської ради ухвалила рішення про перейменування вулиці Гвардійської на вулицю Героїв Майдану[11]. У 2016 році активісти ГО «Граніт» спільно з художниками зініціювали створення арт-об'єкту з метою вшанування пам'яті одного з активістів, львів'янина Богдана Сольчаника, який загинув на Майдані від кулі снайпера 20 лютого 2014 року. На стіні трамвайного депо вздовж вулиці зобразили портрет героя Небесної сотні, а також кілька його віршів[12].

Попри погодження ініціативи з міською владою, напередодні Великодня стінопис зафарбували комунальні служби, мотивуючи це вказівкою Франківської райадміністрації облагородити фасади будівель до свят. Після інциденту голова адміністрації Тарас Гнида пообіцяв виділити кошти на відновлення об'єкту, створеного за рахунок активістів, проте цього так і не сталось[13].

Невдовзі митці відреставрували портрет Сольчаника та його вірші. Проте у 2017 році ситуація знову повторилася — комунальники зафарбували металеві стулки депо, на яких були розміщені графіті.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

На віконних стулках трамвайного ДЕПО зображено чорно-білий портрет Богдана Сольчаника, а також написані ним вірші.
Стіна ДЕПО по вулиці Героїв Майдану, розмальована віршами Богдана Сольчаника
  1. Франківський районний суд м. Львова. Перелік вулиць Франківського району м. Львова. Процитовано 2 лютого 2017. 
  2. Список вулиць Львова (Г). Процитовано 2 лютого 2017. 
  3. У Львові з'явилася вулиця Героїв Майдану
  4. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 496. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  5. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 223. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  6. Архітектура Львова… — C. 487.
  7. Архітектура Львова… — C. 534; Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 91—93. — ISBN 966-7022-27-7.
  8. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 312.
  9. Архітектура Львова… — С. 489.
  10. Архітектура Львова… — C. 597.
  11. У Львові одну з вулиць перейменують на вулицю Героїв Майдану. nbnews.com.ua. Процитовано 2017-04-12. 
  12. Вулицю Героїв Майдану у Львові прикрасив портрет Богдана Сольчаника. Чи буде ще?. zik.ua (ua). Процитовано 2017-04-12. 
  13. Львівські комунальники замість лайки і каракуль замалювали арт-графіті і вірші. zik.ua (ua). Процитовано 2017-04-12. 

Джерела[ред.ред. код]