Вулиця Героїв Майдану (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Героїв Майдану
Львів
Вулиця Героїв Майдану. У будинку посередині у 1908—1914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський
Вулиця Героїв Майдану. У будинку посередині у 1908—1914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський
Місцевість Вулька
Район Франківський
Загальна інформація
Назва австрійського періоду (українською) Паркгассе
Назва австрійського періоду (німецькою) Parkgasse
Назва польського періоду (польською) Kadecka
Назва радянського періоду (українською) Тельмана
Назва радянського періоду (російською) Тельмана
Протяжність 840 м
Координати початку 49°49′55″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.8319861° пн. ш. 24.0187417° сх. д. / 49.8319861; 24.0187417
Координати кінця 49°49′31″ пн. ш. 24°01′13″ сх. д. / 49.8255056° пн. ш. 24.0204194° сх. д. / 49.8255056; 24.0204194
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Вулиця Героїв Майдану. Вигляд з вулиці Вітовського

Ву́лиця Геро́їв Майда́ну — вулиця у Франківському районі Львова. Простягається від вулиці Вітовського до вулиці Стрийської.

У забудові вулиці представлені конструктивізм, функціоналізм, сецесія, неороманський стиль; одна з житлових будівель — сталінка (1957 рік).

Початок вулиці з перехрестя вулиць Коперника, Вітовського, Лукіяновича, Сахарова і Нечуя-Левицького. Це її нижня частина. Потім іде доволі стрімкий підйом, поворот направо, і після лівого повороту вулиця вирівнюється аж до перетину зі Стрийською. Проїзна частина вимощена бруківкою. З верхньої частини вулиці є вхід до парку культури ім. Б. Хмельницького.

Назва[ред.ред. код]

  • 18951901 — Паркґассе (оскільки проходила повз лісисту територію нинішнього парку культури ім. Богдана Хмельницького);
  • 19011938 — Кадетська (пол. Kadecka), оскільки вулиця вела до Школи кадетів, тепер Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;
  • з 1938 — Пеовякув на честь польскої воєнізованої організації (POW — пол. Polska Organizacja Wojskowa), яка брала участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр.,
  • з січня 1941 — вулиця Ернста Тельмана на честь німецького комуніста;
  • з серпня 1941 — Бескіденштрассе, на честь Бескидів — гірського масиву у Східних Карпатах;
  • з 1944 року — Гвардійська;
  • з 10 квітня 2014 року —Героїв Майдану[1]

Будинки та споруди[ред.ред. код]

  • № 4. Житловий будинок. Початково власний дім архітектора Кароля Скавінського, збудований у 19051906 роках за його проектом[2].
  • На фасаді будинку № 6 — меморіальна таблиця 1935 р., яка сповіщає, що тут у домі Іполіта Слівінського у 19081914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський. У цьому будинку від 1910 до початку Другої світової війни містилась майстерня скульптора і живописця Романа Шведзіцького[3].
  • Будинок № 10 — колишній прибутковий дім архітектора Збіґнєва Брохвіча-Левинського, збудований у 19061907 роках у стилі раціонального модерну за його власним проектом[4]. За радянських часів був магазин «Продукти», тепер тут крамниці мережі «Еколан»: «Продукти, хліб» і «Жива риба», також тут є кафе-бар «Астероїд».
  • № 7, 9, 11, 13, 15. Житлові будинки у стилі пізнього модерну, збудовані за проектом Петра Тарнавецького у 19281931 роках. В останньому з них Тарнавецький мешкав з родиною у 19311939 роках.[5]
  • У житловому будинку № 17 до війни містилася контора архітектора Кароля Майсснера, за часів СРСР — опорний пункт правопорядку.
  • На фасаді будинку № 18 — меморіальна таблиця радянських часів, яка сповіщає, що тут у 19441949 роках мешкав письменник Ярослав Галан. Встановлена 1952 року.[6] До української незалежності тут був Літературно-меморіальний музей Галана, який у 1990-х реорганізували в музей «Літературний Львів першої половини ХХ століття».
  • № 28. 4-поверховий житловий будинок у стилі раціонального модерну, зведений у 19111912 роках фірмою Івана Левинського за проектом Юзефа Пйонтковського[7]
  • № 28-а. шестиповерховий житловий будинок, споруджений 1957 року. Архітектор Людмила Нівіна. При реалізації проект було дуже спрощено.[8]
  • № 32 — Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. З 1 жовтня 1899 року до Першої світової війни тут була австро-угорська Імператорська і королівська школа кадетів піхоти; з березня 1921 до вересня 1939 року - польський Корпус кадетів №1, а з 1947 року — Львівське військово-політичне училище (з 1962 року - Вище військово-політичне училище Радянської Армії та Військово-морського флоту), з 1967 року Львівське вище військово-політичне ордена Червоної Зірки (1975) та ордена Червоної Зірки ЧССР (1978) училище.
  • У верхній частині вулиці на перетині з вулицею Стрийською розташований Монумент Слави переможцям над нацизмом.

Примітки[ред.ред. код]

  1. У Львові з’явилася вулиця Героїв Майдану
  2. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 496. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  3. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 223. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  4. Архітектура Львова… — C. 487 .
  5. Архітектура Львова… — C. 534; Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 91—93. — ISBN 966-7022-27-7.
  6. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 312.
  7. Архітектура Львова… — С. 489.
  8. Архітектура Львова… — C. 597 .

Джерела[ред.ред. код]

  • Лемко І. Вулька та вулиця Чупринки