Перейти до вмісту

Гаррі Поттер і методи раціональности

Добра стаття
Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гаррі Поттер і Методи Раціональности)
«Гаррі Поттер і методи раціональности»
Український переклад роману в роздрукованому вигляді
АвторЕліезер Юдковський
Назва мовою оригіналуHarry Potter and the Methods of Rationality
КраїнаСША США
Моваанглійська
Темараціональність Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрфентезі
ВидавництвоLessWrong Редагувати інформацію у Вікіданих
Видано28 лютого 2010 року[1]
Тип носіяонлайн
Сторінок2184[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтhpmor.com Редагувати інформацію у Вікіданих
Видання українською
Перекладач(і)Кирило Яценко,
Ельвіра Ізмаілова,
Ольга Бєлова,
Володимир Охрим,
Дмитро Кабакчей[2]

«Гаррі Поттер і методи раціональности»[к 1] (скорочено ГПІМР, англ. Harry Potter and the Methods of Rationality, HPMOR) — роман Еліезера Юдковскі, фанфік за серією романів про Гаррі Поттера. Книга переосмислює історію про Гаррі Поттера, застосовуючи науковий метод у вигаданому світі Джоан Роулінг, і не потребує попереднього знайомства з оригінальною серією. Роман публікувався онлайн окремими розділами з 2010 по 2015 рік. Мовою оригіналу є англійська, однак твір був перекладений ентузіастами багатьма мовами, зокрема й українською.

Сюжет роману охоплює перший рік навчання Гаррі Поттера в школі чарів і чаклунства Гоґвортс і ґрунтується на подіях оригінальних книг. Відхилення від канону закладене вже в передісторії: прийомна мати Гаррі, Петунія Еванс, одружується з університетським професором, тому дитину виховують у люблячій родині та забезпечують доброю освітою. На початок подій фанфіку головний герой володіє методами наукового пізнання світу й вирішує застосувати науковий підхід до дослідження магії. Фанфік розповідає про перший рік Гаррі у Гоґвортсі, використовуючи історію Гаррі Поттера для пояснення складних концепцій когнітивної науки, філософії та наукового методу.

Книга була позитивно сприйнята читачами та критиками, а також отримала схвальні відгуки від низки популяризаторів науки. Аудіоверсія твору двічі ставала фіналістом Parsec Awards[en].

Сюжет

[ред. | ред. код]
Фанарт на головного героя фанфіка

У цій альтернативній версії всесвіту Гаррі Поттера мати Гаррі Лілі застосовує магію, щоб зробити свою сестру Петунію Еванс вродливою, завдяки чому та одружується з професором Оксфорду Майклом Верресом. Подружжя всиновлює осиротілого племінника Петунії, Гаррі Джеймса Поттера, який отримує ім'я Гаррі Джеймс Поттер-Еванс-Веррес. Прийомні батьки дають Гаррі гарну домашню освіту, навчаючи його науки та раціональності.

Напередодні 11-річчя Гаррі Поттер отримує лист із запрошенням до школи чарів і чаклунства Гоґвортс, а потім до його родини приїжджає професорка Макґонеґел, щоб переконати батька Гаррі в існуванні магії. Гаррі розповідають, що 10 років тому у Британії вирувала магічна війна, і темний лорд Волдеморт убив його батьків Джеймса й Лілі, але загинув, коли спробував вбити Гаррі. Скуповуючись для школи в Алеї Діаґон у супроводженні Макґонеґел, Гаррі за допомогою холодного читання[en] випадково дізнається від неї, що Волдеморт може бути досі живий, і є небезпека, що він повернеться. У крамниці мадам Малкін Гаррі товаришує з Драко Мелфоєм, а потім платформі 9¾ Гаррі обирає дружбу з Драко Мелфоєм, а не з Роном Візлі. У Гоґвортському експресі Гаррі за порадою Макґонеґел знайомиться з вундеркіндом Герміоною Ґрейнджер, і вони вирішують спільно досліджувати магію науковими методами. У Гоґвортсі сортувальний капелюх відправляє Гаррі та Герміону до Рейвенклову, а Драко — до Слизерину.

З початком школи професор захисту від темних мистецтв Квірін Квірел влаштовує навчальні битви армій учнів Гоґвортсу, і генералами армій першого курсу стають Гаррі, Драко та Герміона. Гаррі тісно зближується з професором Квірелом, і він стає наставником Гаррі більшою мірою, ніж директор Гоґвортсу Албус Дамблдор. Гаррі стає відомим у Гоґвортсі своєю здатністю робити неможливі, на перший погляд, речі й розв'язувати найскладніші проблеми буквально клацанням пальців. Гаррі та Герміона змагаються з вивчення магічних предметів, а у вільний від навчання час досліджують магію. Гаррі вдається оминути фундаментальне обмеження трансфігурації — неможливість часткового перетворення об'єкта — з допомогою мислення на рівні квантової механіки. Гаррі та Драко досліджують причину згасання магії з часом та генетичні закони спадковості магії. Драко неохоче приймає аргументи Гаррі, що суперечать упередженням Мелфоїв проти учнів маґлівського походження, і це зрештою змінює його світогляд. Натомість Драко розповідає Гаррі, що Дамблдор живцем спалив його матір, Нарцису, яка навіть не брала особистої участі у магічних війнах.

Після зимових канікул з ініціативи Квірела на територію школи приводять дементора для навчання учнів чарів патронуса. Спершу чари не даються Гаррі, але потім він усвідомлює, що дементори — не уособлення страху, а уособлення смерті, і винаходить справжні чари патронуса, які не просто відлякують, а знищують дементора. Квірел переконує Гаррі допомогти йому визволити з магічної в'язниці Азкабан нібито невинну Беллатрису Блек, колишню поплічницю Волдеморта. Гаррі вражають жахи в'язниці, а Дамблдор у втечі Беллатриси вбачає ознаку того, що Волдеморт повернувся. Пізніше Дамблдор розповідає Гаррі, що ніщо менше за спалення Нарциси живцем не зупинило б Волдеморта від взяття та катування заручників.

Герміона спільно з іншими ученицями Гоґвортсу створює організацію С. С.Р. А.Г. Ч. (Спілка Сприяння Руху Англійських Героїнь-Чарівниць) як протест проти гендерної нерівності героїв та для боротьби з цькувальниками. Це спричиняє хаос, і діяльність групи призупиняють. За допомогою чар пам'яті Герміону та Драко хтось змушує повірити, що вона намагалася його вбити. На суді Гаррі рятує Герміону від Азкабану, виплативши Луціусу Мелфою, батькові Драко, весь свій статок і ще залишившись його боржником. У Гоґвортс проникає гірський троль і вбиває Герміону, перш ніж Гаррі вдається його знищити. Квірел в цей час чує пророцтво професорки віщування Сивіли Трелоні, про те, що прийшов «той, хто розірве на шматки навіть світила в небесах». Він квапиться на допомогу Гаррі, але не встигає врятувати Герміону. У розпачі Гаррі клянеться воскресити Герміону та зберігає її тіло в трансфігурованій формі. Гаррі укладає з Луціусом контракт, згідно з яким той прощає борг Гаррі, а Гаррі визнає невинуватість Мелфоїв у смерті Герміони, і вони домовляються шукати вбивцю разом.

У кінці навчального року Гаррі дізнається, що Квірел є лордом Волдемортом, і що це він винуватий і в замаху на Драко, і в смерті Герміони. Квірел змушує Гаррі допомогти йому викрасти філософський камінь, який дає змогу робити трансфігурацію не тимчасовою, як зазвичай, а постійною. За це він обіцяє воскресити Герміону. Волдеморт розповідає, що що особистість Гаррі — відбиток особистості самого Волдеморта, що пояснює надзвичайні інтелектуальні здібності маленького хлопчика. Дамблдор намагається зупинити Волдеморта, ув'язнивши його поза часом. Але Волдеморт прикривається Гаррі, і Дамблдор змушений обернути закляття, ув'язнивши самого себе.

Волдеморт відновлює власне тіло за допомогою філософського каменя й покидає тіло Квірела. Потім Волдеморт воскрешає Герміону, надаючи їй сили гірського троля та єдинорога, і вбиває Квірела, створюючи для неї горокракс і цим роблячи її майже безсмертною. Знаючи, що Гаррі за пророцтвом має знищити світ, Волдеморт примушує його дати незламну обітницю не наражати світ на небезпеку, а після цього все одно наказує смертожерам його вбити. Гаррі відвертає увагу Волдеморта розмовами, а тим часом за допомогою часткової трансфігурації перетворює кінчик своєї чарівної палички на вуглецеві нанотрубки, за допомогою яких стинає голови смертожерів і відрубає руки Волдеморта. (Убити Волдеморта не можна через його численні горокракси.) Потім він приголомшує Волдеморта закляттям, стирає йому пам'ять і трансфігурує його на дорогоцінний камінь на персні. Гаррі забирає Філософський камінь та робить так, щоб усе виглядало, ніби Квірел загинув, перемігши Волдеморта та воскресивши Герміону.

Після битви Гаррі отримує листи Дамблдора й дізнається, що той заповідає йому всі свої посади, статки й артефакти, і довіряє майбутнє світу, бо за пророцтвами Гаррі має знищити світ, але не знищити життя. Гаррі допомагає Драко, що втратив батька-смертежера, віднайти свою матір, Нарцису, яку Дамблдор насправді не спалив, а чарами змусив вважати себе маґлом і жити серед маґлів. Разом із воскреслою Герміоною Гаррі планує реформувати чарівницьке суспільство: знищити Азкабан справжніми чарами патронуса та за допомогою філософського каменя надати всім безсмертя.

Зв'язок із каноном

[ред. | ред. код]

Тоді як класичний фанфік зазвичай має на увазі, що читач вже знайомий із всесвітом і персонажами канону, і найчастіше є сиквелом, «Гаррі Поттер і методи раціональности» є одночасно і переосмисленням оригінального твору. Сам Юдковскі при описі фанфіка вважає за краще замість термінів «сиквел» і «переосмислення» використовувати слова «паралельний всесвіт»[6][7]. Він по-своєму інтерпретував багато явищ з канону в межах внутрішньої логіки світу[8]. Читач, не знайомий з оригінальною серією книг про Гаррі Поттера, може сприймати «Гаррі Поттер і методи раціональности» як самостійний твір. Водночас знайомство з каноном дозволить глибше зрозуміти персонажів та побачити обігравання окремих сюжетних ходів канону[9].

Розбіжність з фабулою оригінального твору відбувається задовго до подій, описаних в книзі: так, Петунія Еванс одружується не з Верноном Дурслем, а з оксфордським професором Майклом Верресом, в результаті чого їх прийомний син Гаррі Джеймс Поттер-Еванс-Веррес росте в люблячій сім'ї та отримує відмінну домашню освіту. До початку книги він вже добре розуміється на раціональному мисленні й готовий застосовувати науковий метод для дослідження магії[6][10]. Утім це не єдина розбіжність: Юдковскі переглядає багато подій, які здаються йому малоймовірними[6], і багато, але незлобливо іронізує над тим, що вважає сюжетними або логічними промашками Джоан Роулінг[10]. Наприклад, він ставить під сумнів, що самопожертва Лілі Поттер заради порятунку дитини зуміла вперше в історії врятувати людину від смертельного прокляття; відкинувши ідею, що Лілі якимось чином любила свого сина більше, ніж тисячі інших матерів, він вважав раціональнішим припустити, що це взагалі не було смертельне прокляття[6]. Особливу роль відіграє Герміона Ґрейнджер: вона не тільки стає найкращим другом Гаррі Поттера і займає важливе місце в сюжеті, а й фактично виступає для Гаррі моральним орієнтиром[9].

Описані в книзі події відбуваються протягом першого року перебування Гаррі Поттера в школі Гоґвартс, покриваючи той же проміжок часу, що й перша книга з серії Роулінг[11]. Попри це, в книзі задіяно і згадано більшість тем і персонажів з усіх семи книг серії[12]: Гаррі виявляє, що він парселмовець; дізнається про Таємну кімнату; отримує Плащ невидимості; стикається з часоворотами, дементорами, тестралами, кентаврами та смертельними реліквіями[6]. У фанфіку Гаррі не бере участі в матчах з квідичу, вважаючи його правила дурними[13][5]; їхнє місце займають навчальні бої між учнями, які влаштовує професор захисту від темних мистецтв[13]. Як зазначає дослідниця фанатських творів Кетрін Маккейн, наслідки нападу троля на школу особливо сильно відхиляють історію від звичного сценарію, приголомшуючи читача[6].

Створення

[ред. | ред. код]
Еліезер Юдковскі, автор

Еліезер Юдковскі вважав, що чим більш людина раціональна, тим простіше їй досягати своїх цілей. Щоб допомагати людям вчитися мислити раціонально, він заснував товариство LessWrong, що виросло в рух раціоналістів, і написав серію статей про раціональність. Книга «Гаррі Поттер і методи раціональности» була написана для подальшого поширення та популяризації ідей раціональності[14].

Перший розділ твору був опублікований 28 лютого 2010 року[15] на сайті FanFiction.Net[en]. Як псевдонім Юдковскі використовував назву свого блогу — Less Wrong[16]. Книга писалася протягом п'яти років (з перервами[12]), остання 122-га глава була опублікована 14 березня 2015[15][17]. За цей час фанфік набув популярності, зібрав тисячі передплатників на Reddit, понад 26 000 відгуків на FanFiction.Net, фанати-ентузіасти створили аудіокнигу[15]. Розмір книги в оригіналі становить понад 660 тисяч слів, що відповідає приблизно двом тисячам сторінок друкованого тексту[6]. Рік виходу закінченої версії фанфіка — 2015, за 8 років після виходу книги «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» — сприяв зростанню його популярності, оскільки покоління, що виросло на книгах про Гаррі Поттера, подорослішало і стало готове дивитися на серію книг від Роулінг критичніше[6]. Твір Еліезера Юдковскі не був першою спробою використати всесвіт Гаррі Поттера для популяризації науки: так, у 2002 році вийшла книга «Гаррі Поттер і наука» (англ. The Science of Harry Potter: How Magic Really Works) журналіста Роджера Гайфілда[en], проте широкої популярності вона не здобула[18].

За словами Юдковскі, він читав багато фанфіків всесвіту Гаррі Поттера, в результаті чого сюжет його майбутньої книги виник у його голові сам собою[15]. На його думку, Джоан Роулінг «вигадувала правила магії на ходу», і це кидає унікальний виклик для персонажа-вченого[19]. Розмірковуючи згодом над результатами роботи, він зазначив, що всесвіт Гаррі Поттера представляє дуже багате оточення для уважного мислителя, крім того, величезна кількість потенційних читачів з ним вже певною мірою знайомі[15]. Сама Роулінг не заперечує використання її всесвіту у творах фанатів до того часу, поки їх поширення не є комерційним[11]. Юдковскі відхилив пропозицію Девіда Велана продати «Гаррі Поттера і методи раціональности» як оригінальний твір, видаливши всі елементи оригінального «Гаррі Поттера», щоб уникнути порушень авторського права, як зробила Е. Л. Джеймс з «П'ятдесят відтінків сірого», які спершу були фанфіком на «Сутінкову сагу». Юдковскі пояснив, що його книга фундаментально пов'язана з канонічними романами про Гаррі Поттера й не будуть зрозумілі у відриві від нього[20].

Протягом публікації книги Юдковскі ставив перед читачами завдання, змушуючи їх критично мислити та використовувати раціональне мислення для розуміння сюжету. Найяскравіше це виявилося в кульмінації твору: у 113-му розділі «Останнє випробування» (англ. Final Exam) головний герой опинився в оточенні смертожерів, готових вбити його за будь-який невірний рух; наприкінці глави Юдковскі залишив звернення до читачів, що починається зі слів «Це ваше останнє випробування» (англ. This is your final exam), в якому він запропонував здогадатися, як Гаррі Поттер зможе врятуватися, пообіцявши продовжити твір, якщо хтось із читачів надішле робоче рішення, та перервати книгу «коротким і сумним кінцем», якщо правильна відповідь не прийде протягом 60 годин. Кетрін Маккейн називає це покаранням на випадок, якщо читачі так і не навчилися застосовувати раціональне мислення у критичних ситуаціях після 113 розділів навчання[6]. Читачі пройшли випробування й історія отримала повноцінну розв'язку[21]. Після завершення фанфіку читачі Юдковскі влаштували святкові вечірки по всьому світу[20].

Особливості та проблематика

[ред. | ред. код]

Автор відобразив у діях головного героя те, як він сам би вивчав магію, якби зіткнувся з нею; з цієї та інших причин багато читачів звинувачують його у використанні архетипу Мері Сью[6][16]. Юдковскі у своєму есе про створення розумних персонажів виділяє перший рівень розумності, що надає їхнім діям мінімально необхідну достовірність (здатність аналізувати події, що відбуваються, і самостійно приймати рішення), другий рівень, коли рішення, прийняті персонажем на підставі відомої і йому, і читачеві інформації — розумні та ефективні, і третій рівень, коли персонаж здатний навчити читача шаблонів ефективного мислення. Він вважає головного героя свого роману персонажем третього рівня розумності, чий інтелект перевершує інтелект автора. Письменник досягає цього, думаючи над проблемами, що вирішуються героєм за хвилини, протягом кількох тижнів[12].

Водночас роман, особливо початкова його частина, і в стилі, і в сюжеті використовує традиційні прийоми фанфікшн-літератури, зокрема пародійність та інтертекстуальність, іронічно обігруючи текст-канон, і самі традиції фанфікшн[16]; проте ближче до фіналу текст відходить від пародійного стилю до більш піднесеного[7]. Книга містить відсилки до десятків інших творів у жанрах наукової фантастики та фентезі, аніме, ігор[10][22].

Не лише Гаррі Поттер, а й інші персонажі у романі виступають як зріліші особистості, ніж в оригінальній серії книг. Так, показано, що недавня війна залишила помітний відбиток на долі та характері персонажів, навіть на Дамблдорі[8]. Риси персонажів проявляються в тому числі через їхню промову: дещо архаїчна побудова фраз і звернень у мові Драко Мелфоя підкреслює його аристократичне виховання й освіту, а мова Гаррі Поттера теж вказує на освіченість, але іншого роду, і насичена іронією[23].

Філософський зміст роману включає роздуми про моральні питання (включаючи героїзм[11], дружбу[24], діалектику добра і зла[16]), раціональність, смерть (у дусі трансгуманізму)[16][25][26]. Конфлікт між добром і злом зображений у книзі як боротьба між знанням та невіглаством[6][11][23]. У романі підкреслюється цінність людського життя[27]. Роман пояснює читачеві, що таке бути раціональним і як стати більш раціональним[14]: книга побудована так, щоб роздуми головного героя були зрозумілі читачу і він міг би навчатися від них — на відміну від, наприклад, творів про Шерлока Холмса, в яких деталі роздумів відкриваються лише в кінці твору[6][28]. Книга розповідає про такі теми, як теорія ймовірностей, когнітивні упередження та ефективний альтруїзм[24][27]. У ній відображена і проблема запобігання глобальним катастрофам, якій присвячені багато робіт Юдковскі та його колег з MIRI[29].

Сприйняття

[ред. | ред. код]
Українська версія, роздрукована в 6 томах
Інше українське видання книги

Вакаша Сачдев із «Hindustan Times» у своєму огляді фанфіка відзначав малу кількість сюжетних дір, зв'язність оповідання, добре проробленого лиходія, який не «перетворюється на жалюгідну карикатуру» до кінця твору, і величезну кількість культурних посилань. За його словами, під час читання цієї книги не виникає ситуацій, коли хочеться стати автором, щоб запобігти очевидній дурості, що чиниться героями, і запропонувати їм просте розв'язання проблеми; крім того, персонажі ставлять ті питання, які мали поставити ще в оригінальних книгах. З іншого боку, на його думку, мова та сюжет книги не позбавлені недоліків[11]. Джозеф Сіммонс у журналі консервативної організації Witherspoon Institute[en] пише, що хоч книга цікава, але багато дій Гаррі та філософія трансгуманізму загалом — морально сумнівні, герой прагне могутності, а не пізнання і чесноти, деякі повороти сюжету неправдоподібні, а аргументи супротивників безсмертя представлені в книзі більш непереконливими, ніж вони є насправді[26]. Кетрін Маккейн у книзі «Prequels, Coquels and Sequels in Contemporary Anglophone Fiction» називає роман «ймовірно, найкращою книгою, про яку ви ніколи не чули»[6]. Журнал «Тайм» назвав роман «Гаррі Поттер і методи раціональности» одним з найвідоміших фанфіків за Гаррі Поттером — другим після незавершеного «Harry Potter and Nightmares of the Future Past»[30].

Багато просвітників позитивно відгукнулися про «Гаррі Поттера і методи раціональности». Фанфік високо оцінили, зокрема, відомий письменник-фантаст Дейвід Брін[6][31], засновник Open Source Initiative Ерік Реймонд[32], інтернет-активіст Аарон Шварц[33]. У 2015 році Девід Велан із Vice писав про книгу: «Більшість погоджується, що вона блискуче написана, складна і — що цікаво — здатна змінити спосіб мислення»[20]. У своїй книзі Singularity Rising (2012) Джеймс Міллер, професор економіки Сміт-коледжу, критикував Юдковскі за «глибоку зарозумілість» — за віру в те, що підвищення раціональності людей зробить їх більш схильними погоджуватися з його ідеями, — але визнавав, що така спроба справді принесе йому більше послідовників[34]. 2014 року американський політик Бен Віклер[en] у «Гардіан» назвав книгу «фанфікшн-серією № 1 усіх часів», написаною «з величезним запалом і з емоційним розумінням такого типу мислення»[35]. У «Вашингтон пост» правознавець Вільям Бауде у 2014 році похвалив HPMOR як «найкращу книгу про Гаррі Поттера, будь-коли написану, хоча її й написала не Дж. К. Ролінг»[36]. SyFy назвали HPMOR «платформою, на якій автор підкидає складні ідеї в доступний і напрочуд веселий спосіб»[37].

Створена ентузіастами аудіокнига двічі — у 2015 та 2016 роках — ставала фіналістом Parsec Awards[en] у номінації «Best Speculative Fiction Story»[6][38][39]. Збір коштів для друку російськомовного перекладу книги став найбільшою на той час російською краудфандинговою кампанією за сумою, зібраною за один день[40].

Написанням фанфіка «Гаррі Поттер та методи раціональности» Юдковскі розвинув, хоч і не винайшов, жанр раціональної фантастики (англ. rationalist fiction або rational fiction). На цей роман було написано безліч фанфіків, 25 з них представлені на офіційному сайті роману[6][41]. Книга надихнула фанатів на фанарти, косплей та навіть музичні твори; частина цієї творчості також представлена на сайті[13]. Твір викликав численні суперечки серед читачів, серед яких знайшлись як його шанувальники, так і незадоволені трактуванням творів Роулінг або авторським задумом та стилем[16]. Деніел Снайдер у статті для «The Atlantic» зазначив, що роман «влаштував бурю у фанфік-спільноті, викликавши як осуд, так і похвалу»[19].

Переклади

[ред. | ред. код]
Обкладинки роздруківки івритом

Книга була перекладена багатьма мовами[42]: китайською, іспанською, російською, японською, німецькою, французькою, італійською, індонезійською, чеською, івритом, шведською, норвезькою.[⇨]

За пропозицією автора, розділи книги традиційно ділять на 6 томів[43][2]:

  1. Гаррі Джеймс Поттер-Еванс-Веррес і Методи Раціональности (розділи 1-21)
  2. Гаррі Джеймс Поттер-Еванс-Веррес та Ігри Професора (розділи 22-37)
  3. Гаррі Джеймс Поттер-Еванс-Веррес і Тіні Смерти (розділи 38-64)
  4. Герміона Джін Ґрейнджер і Поклик Фенікса (розділи 65-85)
  5. Гаррі Джеймс Поттер-Еванс-Веррес і Останній Ворог (розділи 86-99)
  6. Гаррі Джеймс Поттер-Еванс-Веррес і Філософський Камінь (розділи 100-122)

Український переклад група ентузіастів виконала у 2016—2019 роках. Як і оригінал, переклад поширюється під відкритою ліцензією[2]. У 2022—2023 роках вийшла аудіокнига за першими двома томами українського перекладу[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Українська аудіокнига на YouTube названа «Гаррі Поттер і методи раціональности»[4]. Книга на сайті українського перекладу названа «Гаррі Поттер і Методи Раціональности» з великих літер[2]. Деякі україномовні джерела називають книгу «Гаррі Поттер і методи раціональності»[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Harry Potter and the Methods of Rationality Chapter 1: A Day of Very Low Probability, a harry potter fanfic. FanFiction.Net. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 29 грудня 2016.
  2. ↑ а б в г Гаррі Поттер і Методи Раціональности. Процитовано 5 грудня 2025.
  3. ↑ Harry Potter and the Methods of Rationality by Eliezer Yudkowsky
  4. ↑ а б Елізер Юдковські, Гаррі Поттер і методи раціональности, Аудіокниги українською від Характерника на YouTube
  5. ↑ а б Книга «Гаррі Поттер і методи раціональності» — Еліезер Юдковський. Husky Blog. 3 серпня 2020. Процитовано 17 листопада 2025.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Katharine McCain. Sensibly Organized. Filling in Gaps with Harry Potter and the Methods of Rationality // Prequels, Coquels and Sequels in Contemporary Anglophone Fiction / Ed. by Armelle Parey. — Routledge, 2018. — P. 94—108. — ISBN 978-0-429-79588-6.
  7. ↑ а б Ю. В. Булдакова. Диалог автора и читателя в тексте произведения фан-фикшн : [арх. 31 березня 2019]. — Universum: филология и искусствоведение. — 2016. — № 9 (31).
  8. ↑ а б Александр Стрепетилов (22 серпня 2019). Чему WB стоит поучиться у «Гарри Поттера и методов рационального мышления»?. Мир фантастики (рос.). Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 23 серпня 2019.
  9. ↑ а б Kloester, Elanor. Rationalising magic, and the magic of rationality [Book Review]. — The Australian Rationalist. — 2016. — Vol. 103. — P. 44.
  10. ↑ а б в Юрій Стах. Огляд на книгу «Гаррі Поттер і методи раціональності». UAGEEK. Процитовано 17 листопада 2025.
  11. ↑ а б в г д Sachdev, Vakasha (17 жовтня 2015). A Harry Potter story you haven’t read (англ.). Hindustan Times. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.
  12. ↑ а б в Иван Мартов, Дмитрий Новицкий (21 жовтня 2016). Гарри Поттер и дары трансгуманизма. Горький. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
  13. ↑ а б в Ruth Suehle (14 липня 2011). Harry Potter Week: The Methods of Rationality: An Alternate Harry Potter. Wired (англ.). Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 5 жовтня 2018.
  14. ↑ а б Miller, James. Singularity Rising. — 2012. — С. 37—38. — ISBN 978-1-936661-65-7.
  15. ↑ а б в г д Whelan, David (2 березня 2015). The Harry Potter Fan Fiction Author Who Wants to Make Everyone a Little More Rational (англ.). VICE Magazine. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.
  16. ↑ а б в г д е Юлия Булдакова. Формы авторского присутствия в тексте фан-фикшн (интернет-публикация романа Э. Юдковского «Гарри Поттер и методы рационального мышления») : [арх. 1 квітня 2019]. — Филология и культура. — 2016. — № 2(44). — С. 211—215.
  17. ↑ Baude, Will (14 березня 2015). Harry Potter and the Methods of Rationality is complete, and it is excellent. Washington Post. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 29 грудня 2016.
  18. ↑ Екатерина Кориненко (28 листопада 2018). Защита от наговоров: сказку превратили в научпоп. Известия (рос.). Архів оригіналу за 3 березня 2019. Процитовано 15 березня 2019.
  19. ↑ а б Snyder, Daniel (18 липня 2011). 'Harry Potter' and the Key to Immortality (англ.). The Atlantic. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.
  20. ↑ а б в Whelan, David (2 березня 2015). The Harry Potter Fan Fiction Author Who Wants to Make Everyone a Little More Rational. Vice. Процитовано 23 грудня 2015.
  21. ↑ Alex R. Howe (30 березня 2015). Harry Potter and the Power of the Internet (англ.). Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
  22. ↑ Лин Лобарёв. Комментарии // Гарри Поттер и методы рационального мышления. — М. : ИП «Самин Михаил Иванович», 2018.
  23. ↑ а б Veronika Šedovičová. Translation and Analysis of Selected Sketches from Harry Potter and the Methods of Rationality with Focus on Terms of Latin Origin : [арх. 7 травня 2019]. — Masaryk University. — 2016. — С. 71.
  24. ↑ а б Антон Солдатов. Разум против магии: «Гарри Поттер и методы рационального мышления». ЧТД (рос.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
  25. ↑ Julie R. Sanchez. Liminality, Marginality, Futurity: Case Studies in Contemporary Science Fiction : [арх. 29 травня 2017]. — 2014. — P. 52—53.
  26. ↑ а б Joseph Simmons (27 липня 2015). What Dante, Tolkien, and Harry Potter Fan Fiction Can Teach Us about the Contemporary Quest for Immortality. Public Disclosure (англ.). Witherspoon Institute. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
  27. ↑ а б Софья Вольянова, Михаил Самин (14 листопада 2018). Из печати вышел русский перевод «Гарри Поттера и методов рационального мышления» — самого известного фанфика по произведению Роулинг. Зачем читать эту книгу и как выпуску помогают ФБК и ИТМО. Бумага (рос.). Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018.
  28. ↑ Гаррі Поттер і Методи Раціональности (Відгук на книгу) на YouTube, канал Palindromer.
  29. ↑ Ben Goertzel. Superintelligence: Fears, Promises and Potentials : [арх. 10 березня 2019]. — Journal of Evolution and Technology. — 2015. — Vol. 24, no. 2. — P. 55—87.
  30. ↑ TIME. Top 10 Most Followed Potter Fan Projects // Harry Potter: Inside the Tale That Enchanted the World. — Time Inc. Books, 2017. — ISBN 978-1-68330-155-4.
  31. ↑ Brin, David. A secret of college life... plus controversies and science!. Contrary Brin (англ.). Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 23 грудня 2015.
  32. ↑ Harry Potter and the Methods of Rationality (англ.). Esr.ibiblio.org. 6 липня 2010. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
  33. ↑ The 2011 Review of Books (англ.). Aaron Swartz. 19 квітня 2012. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 4 жовтня 2018.
  34. ↑ Miller, James D. (16 жовтня 2012). Singularity Rising: Surviving and Thriving in a Smarter, Richer, and More Dangerous World (англ.). Dallas, Texas: BenBella Books. с. 37—38. ISBN 978-1-936661-65-7. Процитовано 23 грудня 2015.
  35. ↑ Raptopoulos, Lilah (11 липня 2014). Listen to this: Ben Wikler and Aaron Swartz's The Good Fight. The Guardian. Процитовано 10 березня 2021.
  36. ↑ Baude, Will (14 травня 2014). More thoughts on the rules of Quidditch. The Washington Post. Процитовано 10 березня 2021.
  37. ↑ Pinchefsky, Carol (2 листопада 2017). Stuff We Love: Harry Potter and the Methods of Rationality is a love letter to Ravenclaws. Syfy. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  38. ↑ 2012 Parsec Awards Winners & Finalists. Parsec Awards. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  39. ↑ 2015 Parsec Awards Winners & Finalists. Parsec Awards. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  40. ↑ Зеркалева, Александра (2 жовтня 2018). Российский краудфандинговый рекорд побила книга по мотивам "Гарри Поттера". Контролировать печать будет ФБК [The Russian crowdfunding record was broken by a book based on Harry Potter. FBK will control the printing]. Meduza (рос.). Процитовано 23 жовтня 2018.
  41. ↑ Fan Art, Harry Potter and the Methods of Rationality
  42. ↑ Diego Gutiérrez Ferrero. Las ficciones de fans (fanfics) de la literatura contemporánea como recurso docente : [ісп.] : Trabajo de Fin de Máster. — Universidad de Salamanca, 2021. — P. 26.
  43. ↑ Eliezer Yudkowsky. Chapter 122. reddit. Процитовано 5 грудня 2025.
  44. ↑ The Rational Harry Potter. Wynded Words. 21 лютого 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]

Переклади іншими мовами
Ця сторінка належить до добрих статей української Вікіпедії.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гаррі_Поттер_і_методи_раціональности&oldid=46857281