Гноми (Середзем'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Раси Середзем'я
Айнури

Валар
Майар
Ельфи
Люди
Люди Півдня і Сходу
Гноми
Гобіти
Енти
Хуорни
Орки
Уруки
Тролі
Орли
Дракони
Велетні
Річні Діви
Балроги
Варги
Вовки-перевертні
Гобліни
Вампіри
Мертві
Назгули
Нежить з Могильників
Павуки
Том Бомбадил

Гноми (англ. Dwarves, одн. Dwarf, букв. "карлики"; самоназва Кгазад) — раса у легендаріумі Джона Роналда Руела Толкіна, один із Вільних народів Середзем'я, що була створена валаром Ауле. Рудокопи і рудознавці з народження, найкращі серед смертних ювеліри, ковалі та скульптори-каменярі.

Ця раса була малочисельною і повільно розмножувалася. Ельфи і багато хто з людей вірили в те що гноми виходять з каменя, що не відповідало дійсності. Це можна пояснити тим, що жінок серед гномів було дуже мало, вони рідко виходили на поверхню і мало чим відрізнялись від молодих гномів - чоловіків. Жінки гномів, як правило,любили один раз і не завжди виходили заміж, оскільки нерідко мріяли про тих за кого не могли вийти, а на інших і дивитись не стали. Чоловіки теж більше любилять роботу ніж сімейний затишок. Також Ельфи були впевнені, що після смерті гноми перетворюються на камінь, але самі гноми були впевнені, що їхні душі відходять у окремі зали Чертогів Мандоса, де їх творець Ауле готує для них іншу долю після смерті. Крім свого загальновідомого імені гноми мали друге потаємне і крім весторна говорили своєю важковимовною мовою кгуздул, якої не вчили нікого з сторонніх і серед чужинців лиш лічені одиниці знали її. У "Багряній Книзі" з неї фігурують лише географічні назви гір біля Морії названі Гімлі своїм друзям та його бойовий клич у битві при Горнбурзів "Барук Кгазад! Кгазад ай - мену!" - "Сокири гномів йдуть на вас!"

Історія походження гномів[ред.ред. код]

Згідно до «Сильмариліону», Ауле дуже хотів побачити прихід в Арду Дітей Ілуватара (ельфів і людей), а тому, не дочекавшись цього, він створив із каменю власних створінь, котрі, одначе, не мали власної волі та розуму. Вони рухалися тільки коли Ауле змушував їх це робити силою думки, а в інший час стояли неживими.

Побачивши неприродність свого творіння, Ауле прийшов до Ілуватара із вибаченнями та вирішив знищити свої створіння, але вони раптово почали просити зжалитися над ними. Еру Ілуватар пожалів Алуе та його створінь, і вдихнув життя у кам'яних створінь, вони й стали гномами. Тим не менш, Еру наклав певні обмеження: гноми мали заснути і пробудитися тільки після того, як в Арді з'являться його першонароджені — ельфи. Ауле приспав сімох Праотців Гномів у різних печерах. Від них і пішли сім родів гномів, одначе в працях Толкіна, як правило, фігурує тільки один — рід Дуріна, який прокинувся в Гундабаді[1].

Клани гномів[ред.ред. код]

Хоча в основному з гномів у творах Толкіна згадується народ Дуріна, усю расу гномів ділять на сім різних кланів або Домів Перші три раси згадуються у повістях Толкіна:

Довгобороди[ред.ред. код]

Довгобороди або ж Народ Дуріна (англ. Longbeards), які населяли місто - державу Кгазад-Дум (у перекладі з кгуздула Палаци Народу Кгазад) в Імлистих горах. У Війні Останнього Союзу (3429 - 3441 рр. Другої Епохи) гноми цього клану бились на боці елдарів та дунедайн. Після того як у 1981 році Третьої Епохи вони були змушені покинути його через балрога, народом Довгобородів були засновані Підгірне королівство під Самотньою Горою (Еребор), королівства в Сірих горах, Залізних пагорбах, печерах Агларонд (Сяючі - засноване в Четверту Епоху) в Білих горах та місто Зали Торіна в Синіх горах.

Вогнебороди[ред.ред. код]

Вогнебороди (англ. Firebeards), які заснували місто Ногрод у Синіх горах. Коли в кінці Першої Епохи місто було зруйноване ці гноми переселились у Кгазад -Дум. Після 1981 р. Т. Е. частина Вогнебородів повернулась у Сині гори.

Широкозади[ред.ред. код]

Широкозади (англ. Broadbeams), які які заснували місто Белегост у Синіх горах. Коли в кінці Першої Епохи місто було зруйноване ці гноми переселились у Кгазад - Дум. Після 1981 р. Т. Е. частина Широкозадів повернулась у Сині гори.

Після закінчення Першої Епохи згадуються ще чотири:

Залізноруки, Жорсткобороди, Чорноволоси та Камененоги[ред.ред. код]

Залізноруки (англ. Ironfists), Жорсткобороди (англ. Stiffeards), Чорноволоси (англ. Blacklocks), Камененоги (англ. Stonefoots) - жили на сході Середзем`я в горах Орокарни (Червоні). У Війні Останнього Союзу (3429 -3441 роки Другої Епохи) ці клани гномів, найімовірніше, бились на боці Саурона.

Всі сім кланів гномів відрядили війська на війну з орками Імлистих Гір (2793 - 2799 рр. Т. Е.), що спалахнула як помста за вбивство орком Азогом Трора з роду Дуріна.

Також у Легенді про Туріна Турамбара та "Дітях Гуріна" згадуються Малі Гноми.

Малі гноми[ред.ред. код]

Малі гноми (англ. Petty - drawres; на синдарині - Nibin - nogrim ) - нащадки мешканців Ногрода і Белегоста, вигнані з цих міст за непокору та лінь. У Белеріанді вони з`явились до повернення Моргота, оселившись у печерах Нарготронда (або як вони називали його Нулкіздін). Згодом вони змаліли ростом. До зустрічі з Великими гномами елдари не знали хто вони і вбивали їх як диких звірів. Проте згодом дали Малим гномам спокій. Гноми Синіх гір зневажали своїх малих родичів і допомогли Фінроду Фелагунду вигнати їх з Нарготронда, де вони будували підземне місто для нолдорів. Новою домівкою малих гномів став пагорб Амон - Руд посеред рівнини Талат - Дірнен. До кінця п`ятого століття Першої Епохи малі гноми вимерли. Останніми представниками цього роду були Мім та двоє його синів Кгім та Ібун. В легенді про Туріна Турамбара говориться, що Мім був старим навіть за мірками гномів.

Королівства гномів[ред.ред. код]

Гноми мали багато королівств, але завжди було одне головне королівство, в якому мешкав клан Довгобородів (головний з семи Кланів) та їх ватажок, який був верховним королем гномів і звали його Королем Народу Дуріна; але його житло змінювалося протягом часу, з різних причин він переміщався то в одне місце, то в інше. Крім того, були інші королівства і міста-держави інших гномів кланів (наприклад, Ногрод і Белегост).

Одне з найсильніших королівств Довгобородів в Третю Епоху існувало в Залізних Пагорбах. Засноване Грором після відходу гномів з Сірих гір, воно стало одним з наймогутніших, і було єдиною перешкодою в планах Саурона щодо проникнення в Ангмар, руйнування Імладріса і Мітлонда, удару в тил Гондору та Рохана. У Війні Орків і Гномів, гноми Залізних Пагорбів зіграли важливу роль — в битві за Азанулбізар Грор послав свого сина Наїна, і той прибув до важливий момент бою, привівши з собою свіже підкріплення на допомогу основному війську гномів, змінивши хід битви в їх користь. У цій же битві Наїн був убитий Азогом, але його син Даін II помстився за батька і вбив Азога.

Після загибелі батька Даїн став королем гномів Залізних Горбів і прийшов на допомогу Торіну в Битві П'яти Армій; а після його смерті став королем Еребора, контролюючи володіння довгобородів в Синіх Горах — Чертоги Торіна.

Крім того, відомо королівство гномів в горах Ереду Луїн (Блакитні гори), з містами Ногрод і Белегост, які існували в Першу Епоху аж до Війни Гніву. Гноми Ногрода і Белега частково брали участь в Битвах Белеріанда. Під час битви Нірнает Арноедіад гноми Белега на чолі з їх королем Азагхалом брали участь в битві. Вони прославилися завдяки перемозі над драконом Глаурунгом, чим вони врятували життя багатьом ельфам.

Після того, як Тінгол отримав Сільмарілл, він дав його гномам Ногрода, щоб ті вставили його в намисто Наугламір. Але гноми, побачивши красу Сільмарілла, забрали його для себе, вбивши Тінгола, а також майже повністю знищивши Менегрот в Битві Тисячі Печер. Проте, Сільмарілл гноми так і не отримали — при поверненні додому вони були атаковані Береновою армією ентів і ельфів, та були знищені в битві при Сарн Атраде.

У Ногрод любив приходити Еол Темний Ельф, а також його син Маеглін. Ногрод і Белегост були остаточно покинуті після Війни Гніву та після затоплення Белеріанда.

Після довгих років поневірянь гномів Еребора на чолі з Торіном Дубощитом, вони влаштувалися в новій підгірської фортеці, знову стали селитися у Синіх Горах(Еред -Луін). Особливо їх приплив посилився зі зміцненням Саурона в Мордорі: багато рятувалися від слуг Темного Володаря у Залах Торіна незадовго до Війни Кільця, також з'явилося багато гномів зі сходу, хоча відомо, що деякі гноми приходили в гори лише для роботи в рудниках і пізніше йшли за Імлисті Гори.

Імена гномів[ред.ред. код]

Багато імен гномів Толкін запозичив з скандинавської міфології. У цьому легко переконатися прочитавши Старшу Едду. Цікаво, що ім'я «Гендальф» (Gandalf, Гандальв) в цьому епосі належить не тільки Чарівнику Гендальфу, а й гному. Кожен гном носив два імені — власне гномів (сакральне) і для вживання при контактах з іншими расами (наприклад, з людьми і ельфами), і як правило воно — людського походження.

Імена гномів в творах Толкіна: Азагхал, Балин, Біфур, Бодруіт, Бомбур, Борин, Бофур, Гаміль, Зірак, Гімлі, Глоін, Гроін, Грор, Даін, Дурін, Двалін, Дис (єдина згадана на ім'я жінка-гном), Дорі, ібун, Кілі, Кхім, Лоні, Мім, Наїн, Налі, Нар, Нарви, Наугладур, Норі, Оін, Орі, Телхар, Торін, Траін, Трор, Фанглуін, Фарін, Філі, Флоі, Фраар, Фрерін, Фрор, Фундін.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]