Квітень
| ← квітень → | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |
| 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
| 29 | 30 | |||||
| 2024 рік | ||||||
- XII Грудень
Кві́тень — четвертий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.
На позначення четвертого місяця року слово «квітень» (у написаннях: цвѣтень[a], квѣтень[b], квитень, кветень[c]) трапляється в староукраїнських джерелах з XVI століття[3]. Назва пояснюється тим, що в цей час розцвітають весняні квіти, квітує земля. Можливо, саме прасл. *květьnь (від *květъ — «квіт», «цвіт») було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі[6]. Співзвучна назва вживається в польській мові (kwiecień), а в чеській словом květen називають травень.
У давньоруських писемних пам'ятках, зокрема в Крилоському Євангелії, Студійському уставі (перекладеному в Києві близько 1070 року) та інших, квітень згадується під назвами: березозолъ, брѣзозолъ, брѣзьнъ[7][8], що пов'язано з періодом цвітіння берези, коли збирають березовий сік. У вжитку були й інші народні назви: цві́тень, красене́ць / красне́ць, водолі́й, леле́чник, пусту́н, ка́пельник[9], а також: бе́резень[10], лукавець, снігогін, дзюрчальник[11], тра́вень, со́чень[12].
Застаріла назва апріль через посередництво грец. Απρίλιος походить од лат. (mensis) Aprilis. Таке саме походження мають і назви квітня в багатьох мовах світу: болг. і мак. април, серб. април/april, рос. апрель, словац. apríl, словен. april, англ. April, фр. avril. За однією з версій, назву Aprilis місяць отримав на честь етруської богині Апру (етруськ. Apru), що відповідала давньогрецькій Афродіті. Інша версія виводить Aprilis від ранішого *ap(e)rilis («наступний», «той, що йде слідом»), оскільки він був другим місяцем у давньоримському календарі. Стара народна етимологія пов'язувала назву з дієсловом aperire («відкривати, відчиняти»)[13].
Для квітня характерне швидке наростання тепла. У першій половині місяця в Україні завершується перехід середньодобової температури повітря через 5 °C в бік підвищення (на півдні країни та в долинах Закарпаття він відбувається ще в березні); перехід через 10 °C здійснюється в другій половині квітня, у Карпатах і горах Криму — в середині травня. Середня місячна температура становить 7—11 °C, місцями в гірських районах — 2—6 °C.
Заморозки в квітні є звичайним явищем. Абсолютний мінімум температури — мінус 9—17 °C, у Чернігівській, Сумській, Харківській області та в Карпатах — мінус 18—22 °C, на Львівщині та крайньому півдні місцями мінус 4—12 °C. Абсолютний максимум — 26—34 °C, у горах Криму та місцями в Приазов'ї — 22—25 °C, на високогір'ї Карпат — 18—19 °C.
Середня місячна кількість опадів зростає порівняно з березневою та становить 25—62 мм, у Карпатах і більшості районів Закарпаття — до 84 мм, на високогір'ї — до 117 мм. Грози спостерігаються по всій Україні; в окремі роки бувають пилові бурі, частіше — у східних та південно-східних областях[14].
- У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає;
- Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє;
- Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби;
- Квітневої роботи на май не відкладай;
- Квітневий день рік годує;
- Добрий квітень, мокрий май в клуні в серпні зроблять рай /
- Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай (варіант із записів М. Номиса).
-
Медунка в квітні -
Сонячний квітень -
Квітень на берегах Ворскли -
Сон-трава у квітні -
Пташині клопоти в квітневі дні -
Квітневі річки Карпат -
Квітень на Січеславщині
_%D0%B2_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%BD%D1%96.jpg)
- Перша неділя квітня
- Третя субота квітня
- Перша неділя після весняного повного місяця
- Остання неділя квітня
- Квітень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30
- Список всіх днів
- ↑ А саме:
- Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
- Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678[2];
- ↑
- Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 127;
- Макарій Єгипетський. Духовныи беседы о доконалстве христиан православных. Вільна, 1627[3];
- Часослов. Київ, 1633;
- Полуустав. Київ, 1643;
- Псалтир. Київ, [1643—1644];
- Полуустав. Київ, 1672;
- Святці. Київ, 1680;
- Полуустав. Київ, 1691;
- Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
- Устав молитв. Львів, 1670[2];
- ↑
- Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522[4];
- Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581[5].
- ↑ Квітень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
- ↑ а б Квѣтень, кветень, квитень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало ; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Л., 2008. — Вип. 14 : К — Конъюрация. — С. 82.
- ↑ Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
- ↑ Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій: матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
- ↑ Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
- ↑ Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
- ↑ Березозолъ = брѣзозолъ = брѣзьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 70.
- ↑ Квітень [Архівовано 6 Грудня 2021 у Wayback Machine.] // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 279—280.
- ↑ Володимир Шухевич. Гуцульщина [т.4], с. 3
- ↑ Квітень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 29. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
- ↑ Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
- ↑ April [Архівовано 1 Травня 2019 у Wayback Machine.] // Online etymological dictionary. (англ.)
- ↑ Коротка кліматична характеристика квітня. betaren.ua. Архів оригіналу за 27 Вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 10 вересня 2024.
- Квитець, квитень // Словник української мови / Білецький-Носенко П.; АН УРСР. Інститут мовознавства імені О. О. Потебні; Підготував до видання В. В. Німчук; Відп. ред. К. К. Цілуйко. — Київ: Наукова думка, 1966. — С. 181. — 419 с. — (Пам'ятки української мови).