Курд Лассвіц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Курд Лассвіц
Carl Theodor Victor Kurd Laßwitz
Nord süd 1903 Kurd Lasswitz.png
При народженні Carl Theodor Victor Kurd Laßwitz
Народження 20 квітня 1848(1848-04-20)[1][2][3]
  Вроцлав, Нижньосілезьке воєводство, Польща
Смерть 17 жовтня 1910(1910-10-17)[1][2][3] (62 роки)
  Гота, Тюрингія, Німеччина
Поховання main cemetery Gotha[d]
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Мова творів німецька
Рід діяльності прозаїк
Напрямок наукова фантастика
Жанр фантастика
Magnum opus: На двох планетах
Член Леопольдина

Курд Лассвіц у Вікісховищі?

Курд Лассвіц (нім. Carl Theodor Victor Kurd Laßwitz; 20 квітня 1848, Вроцлав — 17 жовтня 1910, Гота) — німецький письменник-фантаст. Писав також під псевдонімом L. Velatus. Вважається фундатором німецької наукової фантастики. Його роман «На двох планетах», опублікований у 1897 році, належить до числа визначних європейських науково-фантастичних романів та був перекладений багатьма мовами.

Життя[ред.ред. код]

Курд Лассвіц — син бізнесмена і політика Карла Вільгельма Лассвіца — вивчав математику та фізику в університетах Бреслау і Берліна. В 1873 з «великою похвалою» захистив працю «Про краплі, які висять на твердих тілах в умовах гравітації». У наступному році він здав державний іспит у вищій школі з предметів математики, фізики, філософії та географії.

У 1876 році переїхав до Готи. Там Лассвіц отримав посаду викладача в гімназії Ernestinum в Готі[4], де серед інших його учнем був Ганс Домінік. У 1884 Курд Лассвіц був призначений професором гімназії, а в 1909 — надвірним радником. Останнє звання він отримав завдяки громадській та просвітницькій діяльності в організації «Об'єднання суспільства Гота», в організації якої він сам брав участь, і де читав популярні лекції з галузі науки, літератури і філософії. У 1884 році Лассвіц був обраний також членом академії «Леопольдіна»[5] .
Помер Курд Лассвіц у 1910 році, у віці 62 років в Готі, де він був кремований у крематорії Гота. Його прах зберігається на центральному кладовищі міста.

Творчість[ред.ред. код]

Батько сучасної наукової фантастики[ред.ред. код]

Лассвіц вважається одним з батьків сучасної наукової фантастики. Ним написані наукові монографії з фізики, теорії пізнання Іммануїла Канта, також він зробив переробку критичного видання Густава Теодора Фехнера — засновника психофізики. Інакше, ніж Жуль Верн і сильніше, ніж Герберт Джордж Уеллс Курд Лассвіц використовував у фантастиці повчальний та критичний моменти. Його моделі майбутнього набагато сміливіші, ніж в творах цих двох його колег і сучасників, тому що він будує їх протяжними у часі. До того ж він виштовхує, за його власним виразом, свідомість за кордони «розуміння сьогоднішніх понять».

Великий гуманіст[ред.ред. код]

Курд Лассвіц листувався з великими мислителями свого часу: з Людвігом Анценгрубером, з Мартіном Бубером[6] . Берта фон Зуттнер[7] безуспішно намагалася залучити Курда Лассвіца до руху боротьби за мир, оскільки вона, після прочитання його творів, бачила в ньому споріднену душу. Його роман «На двох планетах» (1897) — один з найважливіших німецьких науково-фантастичних романів. В описі Марса в романі він спирається на гіпотези Джованні Скіапареллі та Персіваля Ловелла, але він ближчий до ідей Джованні Скіапареллі. Іншими словами, планета в його книзі — квітучий будинок стародавньої цивілізації, а не вмираючий світ, що потребує «життєвого простору». Цей роман зіграв важливу роль в натхненні піонера космонавтики Ойґена Зенґера та астронома Карла Штумпфа[8], який звернувся до астрономії завдяки цьому романові. Книга була написана на початку 20 століття і, не зважаючи на певні обмеження в її поширенні (через нестачу наукових досліджень) все ж таки мала дуже великий вплив на інших авторів того часу, нарівні з експресіонізмом. Про цей вплив на їхню творчість писали Георг Гейм[9] та Арно Шмідт.

Велике поширення отримали твори Лассвіца в 1920-і роки, вже після його смерті. Велика частина соціально-критичних творів Лассвіца потрапила у забуття, після того як вони були заборонені нацистами, чиї погляди були непримиренні з гуманістичними і пацифістськими поглядами Лассвіца.

Спадщина та вшанування[ред.ред. код]

Вся спадщина Курда Лассвіца знаходиться в науковій бібліотеці міста Гота. Доступ до неї полегшується при використанні друкованих каталогів, які можна знайти онлайн[10].

Ім'я Курда Лассвіца на знак вшанування письменника було присвоєно низці об'єктів та нагород:

  • 4 грудня 1930 року в Берліні на честь Лассвіца була названа вулиця, яка була у часи нацизму перейменована.
  • У Західній частині Гетте-парку його ім'ям названий один шлях.
  • 15 травня 1977 року Ганс-Еміль Шустер[11] відкрив астероїд, який 7 квітня 2005 року отримав назву (46514) Лассвіц[12].
  • З 1980 року на честь письменника присуджується одна з двох найпрестижніших премій Німеччини Премія імені Курда Лассвіца. Це аналог американської премії Неб'юла для німецькомовної наукової фантастики[13].
  • В 2007 році заснована стипендія Курда Лассвіца для району міста Гота. Вперше була присуджена в 2008 році в розмірі 3000 євро. Подати заявку можуть німецькомовні письменники, які мінімум раз в рік опублікували хоча б один твір дитячої і юнацької літератури. Кандидати повинні бути готові, щоб написати протягом шести місяців при проживанні в мебльованій квартирі Курда Лассвіца новий рукопис, який буде підставою для отримання стипендії[14] .

Бібліографія[15][ред.ред. код]

  • 1871: Bis zum Nullpunkt des Seins. Neuausgabe: Bis zum Nullpunkt des Seins und andere Erzählungen. Allitera, München 2001, ISBN 3-935284-82-9.
  • 1874: Bilder aus der Zukunft. Zwei Erzählungen aus dem 24. und 39. Jahrhundert. Werkausgabe: Bilder aus der Zukunft. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008)
  • 1878: Atomistik und Kriticismus. Ein Beitrag zur erkenntnistheoretischen Grundlegung der Physik. Vieweg & Sohn, Braunschweig
  • 1878: Natur und Mensch. Werkausgabe: Natur und Mensch und andere Vorträge und Aufsätze. Bd. II/8. Dieter von Reeken, Lüneburg 2009, ISBN 978-3-940679-27-7.
  • 1883: Die Lehre Kants von der Idealitaet des Raumes und der Zeit im Zusammenhange mit seiner Kritik des Erkennens allgemeinverständlich dargestellt. Weidmannsche Buchhandlung, Berlin Werkausgabe: Die Lehre Kants von der Idealität des Raumes und der Zeit. Bd. II/2. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-34-5.
  • 1890: Geschichte der Atomistik vom Mittelalter bis Newton. Band 1: Die Erneuerung der Korpuskulartheorie. Band 2: Höhepunkt und Verfall der Korpuskulartheorie des siebzehnten Jahrhunderts. Voss, Hamburg u. Leipzig Reprint: Geschichte der Atomistik vom Mittelalter bis Newton. Olms, Hildesheim, ISBN 3-487-00490-9.
  • 1894: Seifenblasen. Moderne Märchen. Felber, Weimar Werkausgabe: Seifenblasen. Moderne Märchen. Bd. I/3. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-24-6.
  • 1896: Gustav Theodor Fechner. Frommanns, Stuttgart Werkausgabe: Gustav Theodor Fechner. Bd. II/5. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-31-4.
  • 1897: Auf zwei Planeten. Roman. Felber, Weimar Neuausgabe: Auf zwei Planeten. Geleitwort von Wernher von Braun. Scheffler, Frankfurt 1969
  • 1900: Wirklichkeiten. Beiträge zum Weltverständnis. Felber, Berlin Werkausgabe: Wirklichkeiten. Bd. II/6. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-32-1.
  • 1902: Nie und immer. Neue Märchen: Traumkristalle. Homchen − ein Tiermärchen aus der oberen Kreide. Illustration von Heinrich Vogeler. Diederichs, Leipzig Werkausgabe: Nie und immer. Bd. I/7. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-25-3.
  • (1905): Aspira. Roman einer Wolke. Elischer, Leipzig Werkausgabe: Aspira. Bd. I/6. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-18-5.
  • (1909): Sternentau. Die Pflanze vom Neptunsmond. Werkausgabe: Sternentau. Die Pflanze vom Neptunsmond. Bd. I/8. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-15-4.
  • 1981: Traumkristalle. Sammlung aller phantastischen Kurzgeschichten. Moewig Verlag, München (1981), ISBN 3-8118-3535-1.
  • Eine auf zwanzig Bände angelegte Werkausgabe erscheint als Kollektion Laßwitz seit 2008 im Verlag Dieter von Reeken, Lüneburg

Переклади українською[ред.ред. код]

  • Курд Ласвіц. На двох планетах. Переклад з німецької: Святослав Зубченко. Львів: Мендор І. І. 2016. 592 стор. ISBN 978-966-97552-1-6

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]