Ніколаус фон Фалькенгорст

Ніколаус фон Фалкенхорст
Nikolaus von Falkenhorst
Народження	17 січня 1885(1885-01-17) Бреслау, Сілезія
Смерть	18 червня 1968(1968-06-18) (83 роки) Гольцмінден, Нижня Саксонія
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1903–1945
Звання	Генерал-полковник
Командування	32-га піхотна дивізія 21-й армійський корпус XXI-а армійська група Армія «Норвегія»
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна: Польська кампанія Західний фронт Операція «Везерюбунг» Данська операція Норвезька кампанія Східний фронт Операція «Зільберфукс» Війна в Заполяр'ї
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Срібний німецький хрест Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Орден Подвійного дракона Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Гамбург) Ганзейський хрест (Бремен) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) За поранення (нагрудний знак) Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами Лицар справедливості ордена Святого Йоанна (Бранденбург) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою Командорський Хрест I класу ордена Білої Троянди Командор ордена Зірки Румунії Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Ніколаус фон Фалькенгорст у Вікісховищі

Ніколаус фон Фалькенгорст, до 1911 року — Миколай фон Ястржембський (нім. Nikolaus von Falkenhorst, пол. Mikołaj von Jastrzembski; нар. 17 січня 1885, Бреслау, Сілезія — пом. 18 червня 1968, Гольцмінден, Нижня Саксонія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту (1940). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1940).

Біографія

Народився в давній сілезькій сім'ї спадкових військових Ястржембських. Слов'янське прізвище на початку своєї кар'єри він вважав за краще змінити на німецький варіант Фалькенгорст («яструбине гніздо»). У німецькій армії — з 1907 року, під час Першої світової війни займав ряд полкових або штабних посад. Як член фрайкору, не потрапив під демобілізацію і залишився служити в рейхсвері. З 1925 по 1927 рік служив в оперативному відділі міністерства оборони.

В 1933 році він був призначений військовим аташе в німецькому посольстві в Празі. До 1935 року на тій же посаді побував в посольствах в Бухаресті і в Белграді.

1 жовтня 1935 року Фалькенхорст стає начальником штабу Третьої армії. У 1936 році був призначений командиром щойно сформованої 32-ї піхотної дивізії, розквартированої в Кесліні.

Учасник Польської кампанії У лютому 1940 року Фалькенгорст призначений командувачем німецькими військами в операції «Везерюбунг». Вторгнення в Норвегію було суворо засекречене, верховне командування відмовило Фалькенгорсту в допуску, він не міг бачити ні карт, ні схем. Тому він самостійно підготував своє бачення плану вторгнення прямо в берлінському готелі, де він зупинився. Гітлеру план сподобався, тим більше, що в цілому він збігався з намірами ОКВ.

Операція пройшла успішно. Єдиною серйозною втратою німців став важкий крейсер «Блюхер» потоплений вогнем берегової артилерії в Осло-фіорді.

Після цього він був підключений до розробки плану «Барбаросса». Йому було наказано захопити Мурманськ — головний радянський порт на півночі Радянського Союзу. Операція «Зільберфукс» почалася 29 червня 1941 року. Німецько-фінським військам, незважаючи на всі зусилля, не судилося зламати оборону Червоної Армії.

Надалі, він залишився командувати німецькими військами на завойованій території і зосередився на обороні. На відміну від цивільної адміністрації, війська під його початком знайшли взаєморозуміння з норвезьким народом, Фалькенгорст віддав наказ своїм людям поводитися чемно з місцевим населенням. Існувала історія, в яку схильні вірити обидві протиборчі сторони: після звернення норвезької жінки, у якої німецький солдат вкрав варення, вона на наступний день була запрошена на розстріл обвинуваченого.

Більш того, Фалькенгорст часто конфліктував з рейхскомісаром Норвегії Йозефом Тербофеном, що в результаті і послужило причиною його відставки 18 грудня 1944 року. Після війни Фалькенгорст постав перед Британсько-норвезьким військовим трибуналом за звинуваченням у порушенні принципів війни. Йому ставилося в провину виконання наказу фюрера про розстріл полонених командос союзників. Генерал був визнаний винним і засуджений до смерті. Згодом вирок за клопотанням шведського громадського діяча Свена Андерса Гедіна замінили 20-річним ув'язненням.

23 липня 1953 року він був відпущений на свободу через погане здоров'я. Решту життя прожив на самоті.

Нагороди

Військова кар'єра

• 22 березня 1903 — фенрих
• 24 квітня 1904 — лейтенант
• 18 квітня 1913 — обер-лейтенант
• 24 грудня 1914 — гауптман
• 1 лютого 1925 — майор
• 1 січня 1930 — оберст-лейтенант
• 1 жовтня 1932 — оберст
• 1 серпня 1935 — генерал-майор
• 1 серпня 1937 — генерал-лейтенант
• 1 жовтня 1939 — генерал від інфантерії
• 19 липня 1940 — генерал-полковник

• Орден Подвійного дракона 4-го класу (Китай) (17 травня 1914)

Перша світова війна

• Залізний хрест
  • 2-го класу (16 вересня 1914)
  • 1-го класу (27 червня 1915)
• Ганзейський Хрест
  • Гамбург (11 квітня 1918)
  • Бремен (13 вересня 1918)
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу (4 травня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (23 червня 1918)
• Орден Хреста Свободи 2-го класу (Фінляндія) (25 жовтня 1918)

Міжвоєнний період

• Пам'ятна медаль Хреста Свободи (Фінляндія) (3 липня 1919)
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
  • почесний лицар (7 лютого 1923)
  • лицар справедливості (25 червня 1935)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (18 грудня 1934)
• Орден Білої троянди (Фінляндія), командорський хрест 1-го класу (3 травня 1935)
• Орден Корони (Югославія) 3-го класу (20 червня 1935)
• Орден Зірки Румунії, командорський хрест (20 червня 1935)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу (19 вересня 1939) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Відзначений у Вермахтберіхт (10 квітня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста (30 квітня 1940)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Орден Білої троянди (Фінляндія), великий хрест з мечами і зіркою
• Німецький хрест в сріблі (20 січня 1945)

Див. також

• Німецька окупація Норвегії (1940-1945)
• 20-та гірська армія (Третій Рейх)
• Едуард Дітль
• Губерт Вайзе
• Карл Ернст Вітцель
• Армійська група «Нарвік»

Література

• Митчем С., Мюллер Дж. Командиры Третьего рейха = Hitler's Commanders. — Смоленск : Русич, 1995. — 480 с. — (Тирания) — 10 000 прим. — ISBN 5-88590-287-9. (рос.)
• Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 1, 1. September 1939 bis 31. Dezember 1941. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
• Fellgiebel, Walther-Peer. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
• Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, S.118
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 302, ISBN 978-3-938845-17-2

Посилання

• Generaloberst Nikolaus von Falkenhorst. на geocities.com. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 3 серпня 2012. (англ.)
• von Falkenhorst, Nikolaus. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 3 серпня 2012. (нім.)
• Ritterkreuzträger Nikolaus von Falkenhorst. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 3 серпня 2012. (нім.)
• Nikolaus von Falkenhorst
• http://www.ww2awards.com/person/7723 [Архівовано 11 грудня 2008 у Wayback Machine.]