Патріархія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Патріа́рхія[1], або патріархат (від грец. πατήρ — «батько» і ἀρχή — «початок, влада») — Термін походить від патріарх і позначає ту чи іншу помісну Церкву, перший єпископ якої має зазначений титул. У більш вузькому сенсі патріархат означає інститут патріаршества або церковно-канонічної юрисдикції того чи іншого патріарха. «Патріархія» ж у більш широкому значенні означає вищу духовну і адміністративну владу незалежних православних церков[2].

Православні автокефалії (патріархії)[ред. | ред. код]

Див. також: Диптих та Автокефалія

Давні східні православні патріархати, які колись складали пентархію згідно диптиху — Вселенський Константинополя, Александрійський, Антіохійський, Єрусалимський. Нові автокефальні патріархати — Московський, Сербський, Румунський, Болгарський, Грузинський.[3]

Статус митрополії має Польська, Православна церква Чеських земель і Словаччини, Православна церква України, а архиєпископії Кіпрська, Грецька й Албанська церкви.

У Московії у 1589 році погрозами й хабарами Вселенським патріархом був установлений Московський патріархат. За царювання Петра І у 1721 році було ліквідоване — замінене державним управлінням церквами — священним синодом на чолі з оберпрокурором[4]. Патріархат був відновлений православним помісним собором у 19171918 роках. Проіснував до 1925 року. Потім знову був відновлений у 1943 році.[3]

На сьогодні в Україні є єдина помісна Православна церква України, паралельно, де-факто на території України присутній Московський патріархат, яка має у своєму складі напівавтономну Українську православну церкву

Патріархати в Католицькій церкві[ред. | ред. код]

У Католицькій церкві існують два типи патріархатів.

У Латинській церкві титул патріарха є символічним та не дає їх носіям додаткових прав. Лише титул «патріарх Заходу», який до 2006 року входив до офіційної титулатури Папи Римського позначав його юрисдикцію над Церквою Заходу. Таким чином у Католицькій церкві три митрополії традиційно мають статус патріархатів, а єпископи, що їх очолюють, відповідно, титул патріархів: Патріархат Венеції, Патріархат Лісабона і Патріархат Єрусалима.

У східних католицьких церквах титул патріарха носить предстоятель церкви sui iuris. На сьогодні цей титул мають глави Мелькітської греко-католицької, Маронітської, Сирійської, Халдейської, Коптської та Вірменської церков. Патріарший статус Української греко-католицької церкви на сьогодні очікує офіційного підтвердження з боку Святого престолу, проте у внутрішньому вжитку (в тому числі богослужбовому) українські греко-католики використовують цей титул з середини 1970-х років. Майже ідентичним до титулу патріарха в східних католицьких Церквах є титул Верховних Архиєпископів (за аналогією православних автокефальних архиєпископів Греції, Кіпру чи Албанії).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Патріархія // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Патріархат // Словник релігієзнавчих термінів.
  3. а б Патріархат, що це?
  4. Патріаршество // Релігієзнавчий словник — П