Приховані параметри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Приховані параметри - гіпотетичні додаткові змінні, невідомі в наш час, значення яких мають повністю характеризувати стан квантової системи і визначати її майбутнє повніше, ніж квантовомеханічний вектор стану. Вважається, що за допомогою прихованих параметрів від статистичного опису мікрооб'єктів можна перейти до динамічних закономірностей, коли із часом однозначно пов'язано саме фізичні величини, а не їх статистичний розподіл. Прихованими параметрами зазвичай вважають різні поля чи кординати та імпульси дрібніших складових квантових частинок. Проте після відкриття кварків (складових частинок адронів), виявилось що їхня поведінка підпорядковується тій же квантовій механіці, щой поведінка самих адронів.

Згідно з теоремою фон Неймана жодна теорія з прихованими параметрами не може відтворити всі наслідки квантової механіки, проте, як пізніше з'ясувалося, теорема фон Неймана базувалась на припущеннях, необовязкових для довільної моделі прихованих параметрів. Вагомий аргумент на користь існування прихованих параметрів висунули Ейнштейн, Натан Розен і Борис Подольський (див. Парадокс Ейнштейна — Подольського — Розена), суть якого полягає в тому, що деякі характеристики квантових частинок (наприклад проекцію спіну) можна вимірювати без дії на них. Новим стимулом перевірки парадоксу Енштейна-Подольського-Розена стали доведені 1951 року нерівності Белла, які дали можливість безпосередньо експериментально перевірити парадокс. Ці нерівності демонструють відмінності передбачень квантової механіки від будь-яких теорій із прихованими параметрами, що не припускають процесів, які розповсюджуються зі швидкістю більшою від швидкості світла. Здійснені у лабораторіях світу експерименти підтвердили передбачення квантової механіки про існування сильніших кореляцій між частинками, ніж припускають будь-які локальні теорії із прихованими параметрами. Згідно з цими теоріями результат експерименту над однією частинкою залежить лише від самого експерименту, і ніяк не залежить від експериментів, що здійснюється з іншою частинкою, що не пов'язана взаємодією з першою частинкою.

Дивіться також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Физическая энциклопедия. Т.1. Гл.ред. А.М.Прохорова. М. Сов.энциклопедия. 1988.- 704с.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.