Ретрофлексний апроксимант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ɻ
Номер МФА 152
Кодування
HTML (decimal) ɻ
Юнікод (hex) U+027B
X-SAMPA r\`
Кіршенбаум r.
Брайль

[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-256) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-256) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]

[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-3456) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-3456) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]

Ретрофлексний апроксимантприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɻ⟩ (перегорнуте «r» із загнутим праворуч гачком). В українській мові цей звук передається на письмі літерою р.

Назва[ред. | ред. код]

  • Ретрофлексний апроксимант (англ. retroflex approximant)

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості ретрофлексного апроксиманта:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
  • Місце творенняретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
англійська (США, діал.) red [ɻʷɛd] червоний Див. англійська фонетика
китайська 肉 / ròu [ɻoʊ̯˥˩] м'ясо Інколи вимовляється як [ʐ] (ж). Див. китайська фонетика
малаялам വഴി [ʋɐɻi] шлях
пушту سوړ [soɻ] холод Алофон /ɭ̆/. Див. фонетика пушту
тамільська[1] தமிழ் [t̪əˈmɨɻ] тамілець Див. тамільська фонетика
фарерська[2] hoyrdi [hɔiɻʈɛ] чув Алофон /r/[2]. Див. фарерська фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Árnason, Kristján (2011). The Phonology of Icelandic and Faroese. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-922931-4. 
  • Keane, Elinor (2004). Tamil. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 111–116. doi:10.1017/S0025100304001549. 
  • Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013). Mapudungun. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 87–96. doi:10.1017/S0025100312000369. 
  • Trudgill, Peter (1989). The Sociophonetics of /l/ in the Greek of Sphakiá. Journal of the International Phonetic Association 15 (2): 18–22. doi:10.1017/S0025100300002942.