Дзвінкий ретрофлексний одноударний
(Перенаправлено з Ретрофлексний одноударний приголосний)
| Дзвінкий ретрофлексний одноударний | |||
|---|---|---|---|
| ɽ | |||
| Номер МФА | 125 | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) |
ɽ | ||
| Юнікод (hex) | U+027D | ||
| X-SAMPA |
r` | ||
| Кіршенбаум |
*. | ||
| Брайль[en] |
  | ||
| |||
| Звучання | |||
|
| |||
.svg)
Ретрофлексний одноударний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɽ⟩ («r» із загнутим праворуч гачком). В українській мові цей звук передається на письмі літерою р. У тоді є ретрофлексний дрижачий приголосний, який зазвичай транскрибовано цим же символом.
Назва[ред. | ред. код]
- Ретрофлексний одноударний (англ. retroflex flap)
Властивості[ред. | ред. код]
Властивості ретрофлексного одноударного:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — одноударний, тобто одним м’язовим скороченням один артикулятор коротко ударяється об інший.
- Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади[ред. | ред. код]
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| гіндустані | बड़ा | [bəɽäː] | великий | Див. фонетика гіндустані | |
| голландська (пн. діал.)[1][2] | riem | [ɽim] | пояс | Алофон /r/. Див. голландська фонетика | |
| непальська[3] | भाड़ा | [bʱaɽa] | рента | Див. непальська фонетика | |
| норвезька (сх. діал.) | blad | [bɽɑː] | листок | Алофон /l/ або /r/. Див. норвезька фонетика | |
| пенджабська | ਘੋੜਾ | [kòːɽɑ̀ː] | кінь | ||
| хауса | bara | [bəɽa]}} | слуга | ||
| шведська (цен. діал.) | blad | [bɽɑː(d)] | листок | Алофон /l/. Див. шведська фонетика | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Goeman & van de Velde (2001:91, 94-95, 97, 101, 107)
- ↑ Verstraten & van de Velde (2001:50-51, 53-55)
- ↑ Khatiwada (2009:377)
Джерела[ред. | ред. код]
- Goeman, Ton; van de Velde, Hans (2001), Co-occurrence constraints on /r/ and /ɣ/ in Dutch dialects, у van de Velde, Hans; van Hout, Roeland (ред.), 'r-atics, Brussels: Etudes & Travaux, с. 91—112, ISSN 0777-3692
- Khatiwada, Rajesh (2009), Nepali, Journal of the International Phonetic Association, 39 (3): 337—380, doi:10.1017/s0025100309990181
- Verstraten, Bart; van de Velde, Hans (2001), Socio-geographical variation of /r/ in standard Dutch, у van de Velde, Hans; van Hout, Roeland (ред.), 'r-atics, Brussels: Etudes & Travaux, с. 45—61, ISSN 0777-3692
