Лабіовелярний приголосний
Лабіовелярні приголосні — удвічі зчленовані приголосні в м'якому піднебінні та губах, такі як [k͡p]. Термін, який також може належати до лабіалізованих велярних звуків, таких як [kʷ] та апроксимант [w].
Удвічі зчленовані лабіовелярні звуки[ред. | ред. код]
Справжні вдвічі зчленовані лабіовелярні зустрічаються як проривні й носові звуки в більшості мов Східної та Центральної Африки (наприклад, у прізвищі Лорана Ґбаґбо — колишнього президента Берега Слонової Кістки); вони існують у багатьох Нігеро-конголезьких мовах, також у мовах убангійських, чадських й центральносуданських мовних родин, відносно поширені у східній частині Нової Гвінеї. Вони включають у себе звуки [k͡p, ɡ͡b, ŋ͡m]. Щоб вимовити їх, треба спробувати сказати [k, ɡ, ŋ], але після стулити губи, начебто вимовляючи звуки [p, b, m], а потім просто розтулити губи. Зазначте, що в той час як 90% оклюзії перекриваються, початок велярного відбувається трохи заздалегідь перед лабіальним, а закінчення губного — трохи згодом після велярного, тому вимовляється попередній голосний так, якби він передував велярному, тоді як наступний звучить так, якби він передував лабіальному голосному. Таким чином, порядок літер у звуках ⟨k͡p⟩ та ⟨ɡ͡b⟩ не довільний, а зумовлений їхніми фонетичними деталями.
У мові йєле Папуа-Нової Гвінеї є обидва лабіовелярних і лабіоальвеолярних приголосних. Лабіовелярні проривні й носові звуки також зустрічаються у в'єтнамській мові, хоча й тільки наприкінці слів.
| МФА | Опис | Приклад | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Орфографія | МФА | Значення | ||
| k͡p | Глухий лабіовелярний проривний | Логба | ò-kpàyɔ̀ | [ò-k͡pàjɔ̀] | 'Бог' |
| ɡ͡b | Дзвінкий лабіовелярний проривний | Еве | Ewegbe | [ɛβɛɡ͡be] | мова еве' |
| ŋ͡m | Лабіовелярний носовий приголосний | В'єтнамська мова | cung | [kuŋ͡m] | 'сектор' |
Ці звуки є скоріше окремо взятими приголосними, ніж групами приголосних. Наприклад, мова еґґон протиставляє варіанти, маючи в собі звуки /bɡ/ та /ɡb/ окремо від /ɡ͡b/. Ігноруючи тон, ми маємо:
| Одиночний приголосний | Послідовність із двох приголосних | ||
|---|---|---|---|
| pom | заганяти | kba | копати |
| abu | собака | bɡa | бити, убивати |
| aku | кімната | ak͡pki | шлунок |
| ɡom | ламати | ɡ͡bɡa | подрібнювати |
| k͡pu | умирати | kpu | становитися на коліна |
| ɡ͡bu | прибути | ɡba | розділити |
Схожі фонеми[ред. | ред. код]
Удвічі зчленовані лабіовелярні звуки[ред. | ред. код]
Деякі мови, особливо у Папуа-Новій Гвінеї та у Вануату, комбінують лабіовелярні приголосні з лабіовелярною лабіалізацією, аж до [k͡pʷ], [ŋ͡mʷ]. Мертва мова Волов мала передназалізовний лабіовелярний проривний із лабіалізацією [ᵑᵐɡ͡bʷ].
Інші варіанти[ред. | ред. код]
Лабіовелярні проривні також зустрічаються як абруптивний [k͡pʼ] та імплозивный [ɠɓ] приголосні звуки (перемичка була видалена для зручності читання). Лабіовелярні апроксиманти можуть бути в мовах на зразок японської. Губно-губні клацальні звуки деколи теж вважаються лабіовелярними приголосними, хоча існують суперечки щодо справедливості такої класифікації.
Примітка[ред. | ред. код]
Для позначення цих звуків можна іноді побачити замість диграфів лігатури з перемичкою:
Слід мати на увазі, що, хоча такі символи зрозумілі, вони не санкціоновані МФА та не мають значень у Юнікоді. Вони можуть бути визначені як спосіб відображення в шрифті OpenType диграфів gb і kp.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Лабіовелярні звуки // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 287. — ISBN 978-966-439-921-7.
