Мосійчук Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ігор Володимирович Мосійчук
Ігор Володимирович Мосійчук
Igor Mosiychuk, 16 February 2015.jpg

Ігор Мосійчук
Інші імена Дзвін
Народився 5 травня 1972(1972-05-05) (45 років)
Лубни, Полтавська область, Українська РСР, СРСР СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Проживання Васильків
Діяльність журналіст,політв'язень, громадський діяч
Відомий Голова Прес-служби СНА
Партія УНА-УНСО (19941998)
СНПУ (19982004)
Патріот України (20042010)
СНА (20102014)
Радикальна партія2014 року)
Конфесія православний
Дружина Карпенко Владлена Леонідівна
Діти син Святослав
донька Христина
q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

І́гор Володи́мирович Мосійчу́к (нар. 5 травня 1972, Лубни, Полтавська область) — український журналіст, провідний діяч організованого соціал-націоналістичного руху, головний редактор газети «Вечірній Васильків», фігурант справи «васильківських терористів».

З 2014 р. — депутат Київради від Радикальної партії, голова постійної комісії з питань дотримання законності, правопорядку та боротьби з корупцією.

З 27 листопада 2014 р. — народний депутат України від Радикальної партії, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Влітку 2014 був заступником командира батальйону по зв'язках з громадськістю «Азов».[1] Звідти його звільнили зі скандалом.

17 вересня 2015 року Генеральний прокурор України Віктор Шокін у залі Верховної Ради звинуватив Мосійчука у корупції, навівши відеоматеріали. Депутати проголосували за зняття з Мосійчука депутатської недоторканності. 17 листопада Вищий адміністративний суд України визнав незаконною постанову Верховної Ради про зняття депутатської недоторканності та арешт народного депутата Ігоря Мосійчука.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у 1972 р. у м. Лубни на Полтавщині в родині українських інтелігентів. Закінчив лубенську середню школу № 1.

У 1990 році, під час служби в лавах Радянської армії на Далекому Сході, створив гурток української націоналістичної молоді. У 1991 р. на знак підтримки Акту проголошення незалежності України вибив собі на руці татуювання у вигляді Тризуба, за що отримав кілька діб гауптвахти.

Громадсько-політична діяльність у Лубнах[ред.ред. код]

Восени 1993 року разом з Олегом Гаврильченком відновив видання першої україномовної газети «Хлібороб», яка виходила у Лубнах за часів Російської імперії. Одночасно досліджував життя і діяльність засновників цієї газети, братів Миколи та Володимира Шеметів і основоположника ідеології українського націоналізму Миколи Міхновського. Допомогу у справі відродження «Хлібороба» надавали українські журналісти та політики Слава Стецько, Олесь Вахній, Роман Коваль, Наталка Чангулі, Олекса Починок.

Разом з Олесем Вахнієм сприяв українізації лубенських бібліотек, до яких безкоштовно передавалися українські книги в обмін на радянські. Організовував зустрічі громадськості Полтавщини з визначними українцями з діаспори — донькою гетьмана Павла Скоропадського Оленою Скоропадською-Отт, онуком провідника ОУН, також Степаном, Бандерою, тематичні вечори пам'яті Миколи Міхновського, Симона Петлюри, Дмитра Донцова. Був учасником очищення Лубен від символіки та пам'ятників доби комуністичного тоталітаризму.

Активіст УНА-УНСО[ред.ред. код]

1994 року вступив до лав УНА-УНСО. 18 липня 1995 року, під час похорону Патріарха Володимира, брав активну участь у бійці між «унсовцями» та бійцями спецпідрозділу «Беркут», які перешкоджали похованню. Через декілька днів разом із двома іншими членами організації внаслідок провокації затриманий правоохоронцями на станції Гребінки. До січня 1996 року перебував на нелегальному становищі. Згодом був помічником-консультантом народного депутата України Юрія Тими, активно співпрацював із радянськими дисидентами Анатолієм Лупиносом та Петром Хмаруком.

У січні 1996 року Ігоря Мосійчука заарештували у Полтаві. За сфабрикованим вироком він отримав рік позбавлення волі, але після втручання відомих політиків за півроку звільнений. Проживаючи в Полтаві, разом з чільними діячами УНА-УНСО Андрієм Гринем та Валерієм Пальчиком редагував газети «Наше слово» та «Наш край», організовував одну з останніх прижиттєвих виставок заслуженого художника України Данила Нарбута.

Активіст СНПУ[ред.ред. код]

З початком занепаду УНА-УНСО у 1998 році вступив до СНПУ. Наприкінці 2000 року разом із нинішнім міським головою Лубен Василем Коряком видавав газету «Тихий жах», яка у різкій формі критикувала діяльність тодішнього Президента та його представників на місцях.

В часі парламентських виборів 2002 року, як довірена особа кандидата в народні депутати України В'ячеслава Білоуса, намагався протистояти обранню до Верховної Ради особистого ставленика Леоніда Кучми — президента «Укрнафти» Олега Салміна. Незабаром на Білоуса та Мосійчука було здійснено замах у формі зумисно підлаштованої автомобільної аварії[2].

У 20022005 роках мешкав у Києві. Співпрацював з очолюваною В'ячеславом Білоусом Спілкою офіцерів України. Брав участь у акціях протесту проти режиму Леоніда Кучми.

У 2004 році, після ІХ-у з'їзду СНПУ (який перетворив партію у Всеукраїнське об'єднання «Свобода», змінив символіку та програму), виходить з партійних лав.

Активіст СНА[ред.ред. код]

У 2010 році бере участь в заснуванні Соціал-Національної Асамблеї. З 2011 року обіймає посаду члена Виконавчого комітету СНА та призначається Головою Прес-служби СНА. Бере участь у підготовці реєстрації соціал-націоналістичної політичної партії[3]. Після створення при активній участі Соціал-Національної Асамблеї добровольчого батальйону МВС України «Азов», став заступником командира батальйону по зв'язках з громадськістю[4].

Громадсько-політична діяльність у Василькові[ред.ред. код]

З 2005 року Ігор Мосійчук постійно мешкає у Василькові. На початку 2006 року виступив з ініціативою відновлення газети «Вечірній Васильків», посаду головного редактора якої з тих пір обіймає. Мосійчук розпочав журналістські розслідування, які набули широкого резонансу в місті. В газеті надрукували статтю про діяльність Васильківської нафтобази, де фігурували кілька депутатів міської ради. Після цього журналіст був жорстоко побитий; йому погрожували через телефон[5]. Мосійчук продовжував публікувати гострі матеріали, що критикували діяльність місцевої влади, яка в свою чергу почала чинити тиск і перешкоди в роботі журналістів. Тоді Ігор Мосійчук звернувся за допомогою до громади, а також розмістив в соціальних мережах лист-звернення до Генерального прокурора та Голови СБУ[6]. З того часу Ігор Мосійчук знайомиться з керівництвом ВМГО «Патріот України», яке виступило на його підтримку. У 2010 році спільно з іншими однодумцями виступає ініціатором започаткування Соціал-Національної Асамблеї й і стає членом керівництва вказаної структури.

На виборах 2010 року разом із ще одним соціал-націоналістом — Сергієм Бевзом був обраний депутатом до Васильківської міської ради. Став головою постійної депутатської комісії Васильківської міської Ради з регламенту і співпраці з правоохоронними органами. У міськраді виступив проти незаконного відчуждення у приватну власність земель Васильківщини.

Депутати-соціал-націоналісти (Сергій Бевз та Ігор Мосійчук) за підтримки місцевого осередку ГО «Патріот України» та активістів СНА ініціювали наведення правопорядку в Василькові. За їх сприяння в місті були закриті гральні заклади та нічні клуби, де торгували наркотиками, був очищений від засилля нелегалів місцевий ринок, зупинено циганський кримінал, повернено помешкання незаконно виселеним з гуртожитку васильківцям[7].

У травні 2013 року балотується на пост мера Василькова[8].

Політв'язень[ред.ред. код]

З серпня 2011 року в Україні розпочалася низка арештів активістів організованого соціал-націоналістичного руху. Наприкінці серпня 2011 року у Києві та Василькові були заарештовані старшини місцевих осередків Організації «Патріот України» (Сергій Бевз, Володимир Шпара, Олексій Чернега) та активісти СНА Ігор Мосійчук і Віталій Зателепа[9]. Їм інкримінували підготовку теракту. Почалася справа так званих «васильківських терористів», яка набула всеукраїнського резонансу. Дані дії СБУ та МВС організований соціал-націоналістичних рух розцінив як політичні репресії[10][11][12][13]. У зв'язку з чим у різних містах країни проходили акції протесту проти політичних репресій щодо українських націоналістів, зокрема у Києві[14], Харкові[15], Львові[16], Донецьку[17], Житомирі[18], Івано-Франківську[19] тощо. Комітет визволення політв'язнів виступив на захист так званих «васильківських терористів»[20].

З серпня 2011 по лютий 2014 Ігор Мосійчук, разом з іншими «васильківськими терористами» (Сергієм Бевзом та Володимиром Шпарою) утримувався у сумнозвісній ще з радянських часів Лук'янівській в'язниці.

З початком судових засідань у справі «васильківських терористів» Ігор Мосійчук зробив з-за грат цілий ряд звернень до журналістів та громадськості щодо абсурдності самої справи та її репресивного характеру[21].

Перебуваючи за ґратами, 2 червня 2013 року Мосійчук взяв участь у дострокових виборах васильківського міського голови. Його кандидатуру висунула опозиційна політична партія «За Україну» при підтримці Спілки офіцерів України, товариства «Меморіал» та інших громадських організацій. Довіреною особою Мосійчука став Герой України, колишній радянський політв'язень Левко Лук'яненко; Мосійчука також підтримав сотник УПА Мирослав Симчич-Кривоніс. Керівником виборчого штабу став Ігор Криворучко. Передвиборчу агітацію проводили члени ВМГО «Патріот України» та Соціал-Національної Асамблеї, які закрили незаконний гральний заклад у Василькові та організували марш через місто «… із запаленими фаєрами, під гаслами „Заберіть казино, поверніть Мосійчука“ і „Свободу патріотам!“»[22]

У січні 2014 року отримав шість років ув'язнення, амністований у лютому після перемоги Євромайдану[23]. Через рік, 13 лютого 2015 року Колегія суддів Апеляційного суду Київської області зняла з Ігоря Мосійчука та його побратимів обвинувачення у тероризмі; справа проти них була закрита за відсутністю складу злочину[24].

17 вересня 2015 року, Верховна Рада після перегляду на пленарному засіданні нарізки відеозаписів, зроблених прихованою камерою, на яких Мосійчук з невідомими особами веде розмову про суму у ₴100 тисяч та винагороду у кількох тисячах доларів за вирішення питань з державними органами та за депутатський запит, які ймовірно пов'язані з лобіюванням видобувної діяльності, та заслухавши доповідь з цього приводу генпрокурора Шокіна, надала дозвіл на арешт Ігоря Мосійчука.[25] Незабаром після голосування Мосійчук залишив будівлю Верховної Ради у супроводі співробітників СБУ, а його авто було піддане обшуку[26].

В інтерв'ю журналістам сам Мосійчук стверджував, що відео змонтоване, фрази вирвані з контексту, гроші він не отримував, і що відео виготовлене з метою спаплюжити його в очах людей[27].

Громадсько-політична діяльність після звільнення[ред.ред. код]

Депутат Київради[ред.ред. код]

У травні 2014 року обраний депутатом Київради від «Радикальної партії Олега Ляшка», став головою постійної комісії з питань дотримання законності, правопорядку та боротьби з корупцією. 4 вересня на сесії Київради виступив за зняття з обговорення земельних питань, які не були на його думку обґрунтовані; відбулася сутичка з мером Кличком[28]. Iніціював уведення пільг для учасників АТО[29].

Народний депутат[ред.ред. код]

Ігор Мосійчук у Верховній Раді

На позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року балотувався до Верховної Ради від «Радикальної партії Олега Ляшка» по загальнодержавному багатомандатному округу, № 9 у партійному списку[30]. Обраний народним депутатом Верховної Ради України VIII скликання[31]. У Раді обіймає посаду першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Станом на середину лютого 2015 року виступив 17 разів з трибуни та з місця, зробив три депутатські запити, зареєстрував 10 законопроектів[32].

Критика[ред.ред. код]

У 2009 році Мосійчук вступає у конфлікт з вірменською діаспорою Василькова[33].

Окремі дослідники, такі як Антон Шеховцов[34], уважають, що, попри явно сфальсифікований характер справи так званих васильківських терористів, не можна однозначно оцінювати політичну та громадську діяльність Мосійчука у Василькові. За часи офіційного та неофіційного правління в місті мера-«регіонала» С. І. Іващенка, Васильків прославився на всю Україну низкою земельних, квартирних, корупційних, виборчих та терористичних скандалів[35][36]. На думку Шеховцова, Мосійчук, який в ті часи входив до керівництва васильківської організації «Патріот України», відіграв суперечливу роль під час міських виборів у Василькові у 2010 році, фактично підтримавши Іващенка[37][38]. Сам Мосійчук будь-які зв'язки з Іващенком категорично заперечує.

Громадське телебачення провело розслідування джерел фінансування «Радикальної партії Олега Ляшка» під час передвиборчих змагань у 2014 р. Серед спонсорів Радикальної партії був названий і Ігор Мосійчук. Після того, як журналісти запитали, звідки з'явилися кошти у колишнього політв'язня режиму Януковича, Мосійчук відповів, що в той час, коли він знаходився за ґратами, його дружина керувала рекламним бізнесом, що приносив «мільйон доларів прибутку в рік»[39].

Коментуючи участь Мосійчука у справах батальйону «Азов», заступник командира батальйону з виховної роботи з особовим складом Олег Однороженко заявив, що «в жодних реальних бойових операціях ані Ляшко, ані Мосійчук ніколи участі не брали, а лише приїжджали попіаритися і познімати себе на фоні подій[39]».

Заступник голови Дніпропетровської ОДА Борис Філатов звинуватив Мосійчука у розповсюдженні в соціальних мережах інформації, яка призвела до втрат у батальйонах «Азов» та «Шахтарськ». Він написав на адресу Ляшка та Мосійчука[40].

Мосійчук відповів, що інформацію передрукував[41].

Позбавлення депутатської недоторканності та арешт[ред.ред. код]

У Верховній Раді України, 2015

17 вересня 2015 року Генеральна прокуратура України оприлюднила кілька епізодів відео, на якому зафіксована передача хабара депутату Верховної Ради Ігорю Мосійчуку (Радикальна партія Олега Ляшка). Відео було продемонстроване під час засідання парламенту з подачі генпрокурора Віктора Шокіна. На відео показано кілька епізодів і зустрічей з невідомою людиною, який попросив Мосійчука вирішити деякі питання. Мосійчук озвучив суми, які потрібно заплатити за необхідні депутатські запити та звернення. Зокрема за запит — 10-15 тис. доларів, за звернення — 3-5 тис. доларів. Наприкінці відео продемонстрована передача начебто грошей начебто Мосійчуку, однак через недоліки зйомки, ані самих грошей, ані обличчя Мосійчука не видно[42][43].

17 вересня 2015 року Верховна Рада України схвалила притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата парламенту від фракції Радикальної партії Олега Ляшка Ігоря Мосійчука. За відповідне рішення проголосували 262 депутати при мінімально необхідних 226[44]. Того ж дня, 17 вересня, співробітники правоохоронних органів затримали депутата Верховної Ради Ігоря Мосійчука. Після того, як парламент схвалив залучення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт Мосійчука, фракція РП зібралася на засідання в приміщенні парламенту. Через 30 хвилин до кабінету, де воно проходило, підійшли близько двох десятків співробітників Державної охорони під керівництвом керівника Держохорони Валерія Гелетея. Голова фракції РП Олег Ляшко перешкоджав затриманню Мосійчука в будівлі Ради. Після 10-хвилинного спору, правоохоронці та Гелетей зайшли в кабінет і провели затримання. Після цього Мосійчук у супроводі правоохоронців був виведений з парламенту[45].

Одночасно із затриманням співробітники Служби безпеки України провели обшук автомобіля Ігоря Мосійчука. Під час обшуку багажного відділення автомобіля, співробітники СБУ виявили картину, грошові купюри та патрони до невідомої зброї. Крім того, правоохоронці затримали 2 осіб, що знаходилися в момент прибуття СБУ біля машини Мосійчука. Самі затримані відмовилися коментувати що відбувається, один з них заявив, що чекав Мосійчука[46].

Генеральна Прокуратура України підозрює народного депутата Ігоря Мосійчука в скоєнні злочинів, передбачених п'ятьма статтями Кримінального кодексу України, а саме: скоєння кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди посадовою особою), ч. 2, 3 ст. 296 (хуліганство), ч. 1, 2 ст. 350 (погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує суспільний обов'язок), ч. 1 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів), ч. 1, 2 ст. 377 (погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного) Кримінального кодексу України[47].

18 вересня 2015 року Печерський районний суд Києва заарештував депутата Верховної Ради України Ігоря Мосійчука до 15 листопада. Згідно з рішенням суду не передбачається можливість внесення застави. Сам Мосійчук заявив, що починає голодування і з моменту арешту буде пити лише воду[48].

1 жовтня 2015 року Київська міська територіальна виборча комісія зареєструвала Ігоря Мосійчука кандидатом в мери Києва на місцевих виборах 25 жовтня 2015 року[49]. Але вже 6 жовтня Мосійчук вирішив зняти свою кандидатуру з виборів мера Києва на місцевих виборах[50].

8 жовтня 2015 року Ігор Мосійчук госпіталізований із зали Апеляційного суду Києва[51]. 13 жовтня лікар медслужби СБУ заявив про виявлення у Мосійчука лише остеохондрозу і ожиріння 3 ступеня, що дозволяє утримувати його під вартою[52]. У той же день Апеляційний суд Києва відхилив апеляцію захисту і залишив без змін рішення суду першої інстанції про арешт Ігоря Мосійчука[53].

22 жовтня 2015 року Генеральна прокуратура України завершила досудове розслідування проти Ігоря Мосійчука за підозрою в отриманні хабаря у розмірі 450 тис. гривень. Також Мосійчук підозрюється в численних хуліганських діях. Йому та його адвокатам надано матеріали для ознайомлення[54].

17 листопада Вищий адміністративний суд України визнав незаконною постанову Верховної Ради про зняття депутатської недоторканності та арешті народного депутата Ігоря Мосійчука[55]. 10 березня 2016 року Вищий спеціалізований суд України визнав незаконним затримання депутата Верховної Ради України Ігоря Мосійчука в будівлі парламенту у вересні 2015 року[56]. 15 березня Верховний Суд України зупинив провадження у справі розгляду конституційність зняття Верховною Радою України недоторканності з депутата Верховної Ради України Ігоря Мосійчука[57] і перенаправив на розгляд до Конституційного суду України. 20 травня 2016 року Генеральна прокуратура України відкликала клопотання про арешт Ігоря Мосійчука[58].

Відео про зізнання та заява про катування[ред.ред. код]

2 листопада 2015 року Ігор Мосійчук заявив про застосування правоохоронцями до нього катувань для отримання зізнання[59][60][61].

Цитати[ред.ред. код]

« Будь-які спроби розірвати територіальну цілісність України будуть жорстко покарані. Якщо влада на це не здатна, то „Правий сектор“ сформує „поїзд дружби“. Ми, як в 90-му УНСО, поїдемо в Крим, і тоді публіка, подібна цій, як щурі, втікала, коли колона унсовців входила у Севастополь… Соборність є однією з найбільших наших цінностей. (24 лютого 2014)[62]
 »
« Або українство стане націоналістичне, або ми станемо рабами![63].
 »
« Завданням цієї години є збереження для прийдешніх поколінь найціннішого скарбу нації — української землі. Не маємо права залишити ні грудки української землі в руках ворогів і чужинців! Бо земля — це джерело внутрішньої сили українського народу і підстава його змагу з зовнішнім світом.[64]
 »
« Національна ідея — це захист національних інтересів України по цілому світу, від Києва до Аляски![65]  »

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Запис у Facebook
  2. Про аварію, в яку потрапив кандидат в депутати В'ячеслав Білоус
  3. СНА: Книга ув'язнених, поранених і загиблих соціал-націоналістів(укр.)
  4. ПРО ЧЕСТЬ, ОЛІГАРХІВ ТА НАЦІОНАЛЬНУ ГІДНІСТЬ
  5. [На Киевщине жестоко избили журналиста] (рос.)
  6. «В Україні знову переслідують журналістів». Мій акт громадянської підтримки
  7. Документальний фільм про «васильківських терористів»(укр.)
  8. «Васильківського терориста» — в мери Василькова!
  9. СБУ знову затримала васильківських «терористів»
  10. Заява Головного Проводу СНА(укр.)
  11. Однодумці «васильківських терористів» звинувачують СБУ
  12. Вибухівку «васильківським терористам» міг підкинути екс-майор Мельниченко
  13. Працівник СБУ зізнався, що справу «васильківських терористів» сфабрикували
  14. CNA пікетує Адміністрацію Президента(укр.)
  15. Харків. Відео з вимогами звільнити побратимів(укр.)
  16. Львів вимагає звільнити патріотів-політв'язнів!(укр.)
  17. Донбас проти політичних репресій!(укр.)
  18. У Житомирі протестували проти репресій(укр.)
  19. Івано-Франківськ: свободу політв'язням(укр.)
  20. Комітет визволення політв'язнів заступився за «васильківських терористів» (укр.)
  21. Скільки в Україні політв'язнів? Будь-який хоч трохи обізнаний громадянин скаже, що двоє: Юля та Юра. Але їх значно більше і проблема набагато глибша
  22. Політв'язень Ігор Мосійчук: «Якщо я переможу на виборах, васильківці спроможуться відбити у Банкової свого міського голову»
  23. Суд приступив до розгляду справи «васильківських терористів»
  24. Суд закрив справу проти «васильківських терористів», Espreso.TV, 13 січня 2015
  25. РАДА ДАЛА ЗГОДУ НА АРЕШТ МОСІЙЧУКА Українська правда, 17 вересня 2015
  26. Силовики вивели Мосійчука з будівлі Ради. Його авто обшукали Українська правда, 17 вересня 2015
  27. Мосійчук: відео сфальсифіковане, хабара мені не давали Українська правда, 17 вересня 2015
  28. «Ляшковец» Мосийчук попробовал напасть на Кличко на заседании Киевсовета (добавлены фото и видео) (рос.)
  29. В Киевсовете произошла потасовка между депутатами
  30. Відомості про кандидата в народні депутати України: Мосійчук Ігор Володимирович
  31. Народний депутат України VIII скликання Мосійчук Ігор Володимирович
  32. Законопроекти, подані суб'єктом права законодавчої ініціативи
  33. Текст скарги Мєхака Алєксаняна(укр.)
  34. Anton Shekhovtsov: Profile (англ.)
  35. Мафіозний Васильків. Або хто і для чого добиває місто, Інформаційний Бюлетень № 77 Громадської Організації «Рідне Місто», 22 лютого 2013
  36. У Василькові не реєструють «невигідних» кандидатів, Радіо «Свобода», 8 жовтня 2014
  37. «Васильковские террористы», они же бандиты и неонацисты (рос.)
  38. Организацию «Патріот України» крышует генерал-лейтенант СБУ Анатолий Присяжнюк. ВИДЕО, КОПИИ ДОКУМЕНТОВ
  39. а б «Радикальні блазні»: Ляшко і його команда. Розслідування Любомира Ференса для «Слідства. Інфо»., Громадське ТБ, 21 жовтня 2014
  40. borys.filatov, 4.08.2014 // facebook
  41. Заступник батальйону «Азов», який розповідав про «успіхи» бійців у «Фейсбуці», участь у штурмі Донецька не брав
  42. Генпрокуратура оприлюднила відео про отримання Мосійчуком хабара (відео). ukranews.com. Українські новини. 2015-09-17. 
  43. Це не боротьба з корупцією, а ритуальні жертви
  44. Рада схвалила притягнення до відповідальності і арешт депутата Мосійчука (відео, фото). ukranews.com. Українські новини. 2015-09-17. 
  45. Правоохоронці затримали депутата Ради Мосійчука. ukranews.com. Українські новини. 2015-09-17. 
  46. СБУ обшукала автомобіль депутата Мосійчука. ukranews.com. Українські новини. 2015-09-17. 
  47. Проти Мосійчука заведено справу за п'ятьма статтями КК. ukranews.com. Українські новини. 2015-09-17. 
  48. Мосійчука заарештовано до 15 листопада. ukranews.com. Українські новини. 2015-09-18. 
  49. Мосійчук зареєстрований кандидатом у мери Києва. ukranews.com. Українські новини. 2015-10-01. 
  50. Мосійчук вирішив зняти свою кандидатуру з виборів мера Києва. ukranews.com. Українські новини. 2015-10-06. 
  51. Мосійчука вивели із залу суду лікарі (фото). ukranews.com. Українські новини. 2015-10-08. 
  52. Медслужба СБУ вважає, що Мосійчука можна утримувати під вартою. ukranews.com. Українські новини. 2015-10-13. 
  53. Апеляційний суд відмовився скасувати арешт депутата Ради Мосійчука. ukranews.com. Українські новини. 2015-10-13. 
  54. Генпрокуратура завершила розслідування проти депутата Ради Мосійчука за підозрою в хабарництві. ukranews.com. Українські новини. 2015-10-23. 
  55. ВАСУ признал незаконным и отменил постановление Рады о снятии неприкосновенности и аресте нардепа Мосийчука Інтерфакс-Україна, 17 листопада 2915
  56. Затримання "радикала" Мосійчука визнали незаконним. ukranews.com. [Українські новини]. 2016-03-10. 
  57. Питання про законність зняття недоторканності з Мосійчука перенаправили в КС. ukranews.com. [Українські новини]. 2016-03-15. 
  58. Генпрокуратура відкликала клопотання про арешт Мосійчука. ukranews.com. [Українські новини]. 2016-05-20. 
  59. Мосійчук заявляє, що його катували. ukranews.com. Українські новини. 2015-11-02. 
  60. Ігор Мосійчук заявляє, що зізнання його змусили дати фактично під загрозою смерті // youtube, 2 лист. 2015 р.
  61. ОФІЦІЙНА ЗАЯВА ЩОДО ВІДЕО, ОПРИЛЮДНЕНОГО ГПУ // Публікація прес-служби Ігоря Мосійчука, facebook, 23 ч. 2 лист. 2015
  62. "Правий сектор" загрожує Криму "поїздом дружби" // 112.ua, 24 лютого 2014, 21:37 (укр.)
  63. Який націоналізм потрібен Україні? (укр.)
  64. Скарб нації (укр.)
  65. Сучасні дороговкази Великого Тараса(укр.)

Посилання[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. Ігор Мосійчук та Ігор Криворучко про діяльність батальйону «Азов», — Громадське ТБ, 15 травня 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 2. Ігор Мосійчук: Наша мета - підняти росіян на боротьбу з Путіним, — Громадське ТБ, 16 липня 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 3. Ігор Мосійчук про політичну ситуацію в Україні та столиці, — ТРК Ера, 12 вересня 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 4. Мосійчук: Необхідно затягнути зашморг на шиї олігархії і корупції, — 112 канал, 27 грудня 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 5. Ігор Мосійчук: Потрібно знищити Кремль, як фактор світової загрози, і виключити Росію з ООН, — ТВІ «Сьогодні про головне», 28 січня 2015.