Снігурівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Снігурівка
Герб Снігурівки Прапор Снігурівки

Історичний паровий млин у Снігурівці
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Миколаївська область
Район Баштанський район
Громада Снігурівська міська громада
Засноване 1812 (212 років)
Статус міста від 1961 року
Населення 12 683 (01.01.2017)[1]
 - повне 12 683 (01.01.2017)[1]
Площа 7.58 км²
Густота населення 1694 осіб/км²
Поштові індекси 57309
Телефонний код +380-5162
Координати 47°07′15″ пн. ш. 32°47′59″ сх. д. / 47.12083° пн. ш. 32.79972° сх. д. / 47.12083; 32.79972Координати: 47°07′15″ пн. ш. 32°47′59″ сх. д. / 47.12083° пн. ш. 32.79972° сх. д. / 47.12083; 32.79972
Водойма р. Інгулець
День міста перша неділя жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція Снігурівка
До районного центру
 - автошляхами 58 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 54 км
 - автошляхами 70 км
Міська влада
Адреса 57300, вул. 200-річчя Снігурівки, 124
Вебсторінка Снігурівська міська рада

CMNS: Снігурівка у Вікісховищі

Мапа
Снігурівка. Карта розташування: Україна
Снігурівка
Снігурівка
Снігурівка. Карта розташування: Миколаївська область
Снігурівка
Снігурівка
Мапа

Снігурі́вка — місто в Україні, адміністративний центр Снігурівської міської об'єднаної територіальної громади[2] Баштанського району Миколаївської області, залізничний вузол. До 17 липня 2020 року — адміністративний центр ліквідованого Снігурівського району[3].

Географія

Місто розташоване на річці Інгульці (притока Дніпра), у Причорноморській низовині, в басейні нижньої течії річки Інгулець, що є правою притокою Дніпра у нижній течії.

До 1960-х років діяло річкове судноплавство. Висота над рівнем морем — 45  м[4]. Належить до степової природно-географічної зони.

Клімат помірно-континентальний із м'якою, малосніжною зимою та спекотним, посушливим літом.

Середньорічна кількість опадів коливається від 300 до 350 мм.

Ґрунти: південні чорноземи, темно-каштанові, каштанові.

Транспорт

Фізична відстань до Києва — 383 км. Відстань та час в дорозі автомобільним транспортом наведено у таблиці[5]:

Пункт призначення Відстань
між автостанціями, км
Час в дорозі
Відстань до великих міст:
1 Київ 547 7 год. 19 хв.
2 Херсон 58,6 1 год. 2 хв.
3 Миколаїв 69,5 1 год. 19 хв
4 Кривий Ріг 129 2 год. 15 хв.
5 Одеса 202 3 год. 22 хв.
6 Запоріжжя 274 4 год. 55 хв.
7 Дніпро 275 4 год. 25 хв.
8 Березнегувате 33,3 35 хв.
Районні центри:
9 Баштанка 58 1 год. 00 хв.
10 Каховка 116 1 год. 50 хв.

Пасажирські поїзди, що прямують через місто[6]:

Маршрут сполучення Періодичність курсування
102/101 Київ — Херсон Цілий рік
125/126 Рахів — Івано-Франківськ — Миколаїв Цілий рік
142/141 Одеса — Маріуполь Цілий рік
318/317 «Таврія» Одеса — Запоріжжя Скасований з 25.10.2020
376/375 Херсон — Харків Скасований
869/870 Апостолове — Миколаїв-Вантажний Цілий рік
161/162 Київ — Миколаїв За вказівкою
252/251 Одеса — Дніпро За вказівкою
Каховка — Миколаїв-Вантажний Приміські поїзди

Сусідні населені пункти:

Компасна роза Кобзарці Павло-Мар'янівка Компасна роза
Новопетрівка, Любине, Широке Пн Василівка, Павлівка
Зх    'Снігурівка'    Сх
Пд
Афанасіївка, Нововасилівка Івано-Кепине, Юр'ївка

Населення

Таблиця зміни чисельності населення
1959 1970 1979 1989 2001 2016
13 640 15 345 17 573 17 506 15 447 12 837
Мовний склад населення (2001)
українська мова російська білоруська молдовська
84,65 % 14,45 % 0,29 % 0,27 %

Історія

Заснування

На правому березі річки Інгулець восени 1812 року зупинились переселенці із сіл Снігурівка і Ненайдековка Климовицького повіту Могилевської губернії. Оскільки серед поселенців була більшість із Снігурівки, то вирішили село так і назвати — Снігурівка.

Станом на 1886 рік у селі Засельської волості Херсонського повіту Херсонської губернії мешкала 2181 особа, налічувалось 310 дворових господарств, існували православна церква, школа, земська станція та 2 лавки[7], 1307 осіб, 253 двори, молитовний будинок, школа, 2 лавки.

Друга світова війна

У березні 1944 року радянським командуванням в районі Снігурівки була проведена одна із значних операцій Другої світової війни, яка отримала назву Березнегувато-Снігурівської. Із 1520 громадян Снігурівки, які пішли на фронт, в рідні місця повернулося тільки 680. Снігурівці з повагою зберігають в пам'яті імена загиблих земляків та тих, хто бився за їхнє місто. У Снігурівці встановлено 4 пам'ятника загиблим воїнам.

У Незалежній Україні

Перейменування топонімів, що носять радянські (антиукраїнські) назви (2015)

Снігурівська міська рада, на виконання Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» № 317-VIII від 9 квітня 2015 року[8], вирішила перейменувати деякі вулиці, провулки, площу і мікрорайон м. Снігурівка.

Були змінені такі назви вулиць:

Попередня назва Сучасна назва
вулиця Ватутіна вулиця Зоряна
вулиця Воровського вулиця Тиха
вулиця Дзержинського вулиця Горіхова
вулиця Жовтнева вулиця Жовтнева (з нагоди заснування міста у жовтні 1812 року)
вулиця Калініна вулиця Калинова
вулиця Кірова вулиця Вишнева
вулиця Котовського вулиця Привокзальна
вулиця Комсомольська вулиця Братня
вулиця Коцюбинського вулиця Михайла Коцюбинського
вулиця Леніна вулиця Центральна
вулиця Орджонікідзе вулиця Лугова
вулиця Постишева вулиця Волошкова
вулиця Павлика Морозова вулиця Квіткова
вулиця Радгоспна вулиця Світла
вулиця Фрунзе вулиця Весняна
вулиця Червоногвардійська вулиця Янтарна
вулиця Червоноармійська вулиця лікаря Горбурова
вулиця Щорса вулиця Бузкова
вулиця Крупської вулиця Паркова
провулок Комсомольський провулок Братній
провулок Червоногвардійський провулок Янтарний
провулок Червоноармійський провулок Дитячий
площа ім. В. І. Леніна площа Центральна
мікрорайон «Соцмістечко» мікрорайон «Сонячний»

Рішення набуло чинності 24 листопада 2015 року[9].

У 2016 році розпорядженням голови Миколаївської ОДА у місті перейменовано ще низку вулиць[10].

12 вересня 2019 року на головній алеї, що веде до Снігурівської районної гімназії, встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку. Крім встановлення пам’ятника, було приведено до ладу і весь сквер. Це стало можливим після отримання Снігурівським районом 300 тисяч грн на благоустрій відповідної території.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Снігурівського району, місто увійшло до складу Баштанського району[11].

19 березня 2022 року Снігурівку захопили російські війська в ході Російського вторгнення в Україну (2022). Але перед тим місто обстріляли[12].

Інфраструктура

Стадіон «Колос»

У місті функціонують: районний будинок культури, стадіон з трибунами на  1500 місць, Відділ РАГСу, відділення банків «ПриватБанк» та «Ощадбанк», Центральна районна лікарня, КП «Снігурівський ринок», пошта, Центральна районна бібліотека, Будинок творчості дітей та юнацтва, Будинок культури. Заклади освіти: два дошкільні виховні  заклади — дитячі садки № 1 та № 2, Снігурівська районна гімназія імені Тараса Шевченка, ЗОШ № 1 І—III ст., ЗОШ № 2 І ст., ЗОШ № 3 І—III ст., ЗОШ № 4 І—III ст., ліцей № 34, дитяча юнацька спортивна школа, професійно-технічне училище.

У місті друкують районну, громадсько-політичну газета «Вісті Снігурівщини».

Економіка

Будівля кредитного товариства початку XX століття

В радянські часи були Ремонтно-механічний завод і завод залізобетонних виробів, харчова промисловість.

Впродовж 19511963 років біля Снігурівки побудовано Інгулецьку зрошувальну систему[13].

У 2018 році філією «Снігурівська птахофабрика» ПНВК «ІНТЕРБІЗНЕС» розпочато роботи з реконструкції приміщень для утримання птиці. Підприємство спеціалізується на виробництві курячих яєць. У січні-лютому 2019 року введено в дію 4 корпуса проєктною потужністю 150 тис. голів птиці, до кінця 2019 року — 350 тис. голів птиці. Очікуваний обсяг виробництва продукції за рік — 113 млн. яєць[14].

Відомі особи

Народилися

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Снігурівська територіальна громада // Децентралізація в Україні. — Дата звернення: 05.10.2021.
  3. Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ : [арх. 31.08.2021] // Голос України. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 05.10.2021. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
  4. Снігурівка— Загальна інформація про місто. mistaua.com. Архів оригіналу за 2 квітня 2016.
  5. Карти Google. Карти Google. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 16 лютого 2016.
  6. Розклад руху призначених пасажирських поїздів // Офіційний вебсайт Укрзалізниці. www.uz.gov.ua. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
  7. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  8. Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» | Офіційний вебсайт УІНП. www.memory.gov.ua. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
  9. avtor. В Снігурівці перейменували деякі вулиці та мікрорайон | СНИГ. snigyrivka.info. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
  10. Розпорядження голови — Миколаївська обласна державна адміністрація. www.mk.gov.ua. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  11. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  12. Маленьке селище з гарною назвою: історія і сучасність миколаївської Снігурівки - mykolaiv-future.com.ua (укр.). 12 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
  13. Історія УКІЗС : [арх. 10.12.2017] // Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи. — Дата звернення: 11.08.2018. — Цитата: «З метою отримання гарантованих врожаїв, керівництвом держави було прийнято рішення щодо будівництва на півдні Миколаївської та заході Херсонської областей Інгулецької зрошувальної системи (ІЗС), яке було розпочато в 1951 році... Будівництво ІЗС тривало по 1963 рік».
  14. Снігурівська птахофабрика відновлює свою роботу. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 24 лютого 2019.
  15. Світла пам'ять!. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 30 жовтня 2019.

Джерела