Ніка
| Ніка дав.-гр. Νίκη | |
|---|---|
| Божество в | давньогрецька релігія |
| Покровитель для | перемога[d][1] |
| Батько | Паллант[2] |
| Мати | Стікс[2] |
| Брати/сестри | Кратос, Зелос і Біа |
| | |
Ні́ка, також Ні́ке (грец. Νίκη (Nikē) — перемога) — богиня перемоги, уособлення звитяги в давньогрецькій міфології.
Відповідником в римській міфології є Вікторія.
Слово νίκη (nikē) має невизначену етимологію. Припускають, що слово має догрецьке походження. Його також пов'язують з праіндоєвропейським *neik- (neikos «атакувати»), що робить його схожим з грецьким νεῖκος (neikos «різниця») та литовським ap-ni̇̀kti («атакувати»)
За Гесіодом, дочка титана Палланта й океаніди Стікс, сестра Завзяття, Наполегливості й Сили. Вона присутня під час битв і змагань борців, приймає жертви після перемоги, летить над землею зі звісткою про щасливе закінчення війни, звуками сурми сповіщаючи про тріумф героїв. У мистецтві Ніка наділена численними індивідуальними рисами, тим часом як римська Вікторія — лише алегорія. У грецькій релігії Ніка — атрибут Зевса й Афіни. Первісно була епітетом Афіни. Давньогрецький скульптор Фідій поставив Ніка на долоні двом величезним статуям — Олімпійському Зевсові і бронзовій Палладі-Афіні, і тим самим зробив символом окремого божества. Скульптор Антерм із Хіосу перший спорудив статую Ніка з крилами та лавровим вінком. Зображення богині знаходять на вазах, лампадах, гемах та в стінному розписі. Олександр Македонський споруджував Ніка жертовники на всіх етапах свого звитяжного походу. Римський імператор Авґуст поставив Ніка в сенаті, назвавши латинським іменем Вікторія. Богиня стояла на кулі, що зображувала Землю, у витягнутій правій руці вона тримала вінок, у лівій — пальмову гілку. Імператор Констант надав у руки Ніка хрест. Скульптура «Ніка Самотракійська» належить до найкращих творів античного мистецтва IV ст. до н. е.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118786245 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- 1 2 Любкер Ф. Νίκη // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 917.
- 307 Ніка — астероїд, названий на честь персонажу.
- Літературна нагорода «Ніка»
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Ніке // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1143. — 1000 екз.