Братство Персня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Хранителі Персня)
Перейти до: навігація, пошук
Братство Персня
англ. The Fellowship of the Ring
FellowshipOfTheRing.JPG
Обкладинка першого видання
Жанр фентезі, роман, біографія[1], Посилання[d] і Автобіографія
Автор Дж. Р. Р. Толкін
Мова англійська мова
Видавництво Allen & Unwin[d]
Виданий 29 липня 1954
Виданий українською 2002
Переклад О. Мокровольський (2002),
А. Немірова (2003),
О. Фешовець (2004),
К. Оніщук (2013)
ISBN-13: 978-0-618-00222-1, 978-0-345-33970-6, 978-0-618-34625-7, 978-0-618-57494-0
ISBN-10: 0-618-57494-8, 0-618-34625-2, 0-618-00222-7, 0-345-33970-3
Попередній твір Гобіт, або Туди і Звідти
Наступний твір Дві вежі

«Братство Перстня», в інших перекладах також «Братерство Персня», «Хранителі Перстня» (англ. The Fellowship of the Ring) — перша частина роману Дж. Р. Р. Толкіна «Володар перстнів», що публікується разом із прологом, який не входить у склад всієї книги. Складається з двох книг. Вперше видана 24 липня 1954 року у Великій Британії. Події відбуваються у Середзем'ї у Третю епоху. Наступні частини називаються «Дві вежі» та «Повернення короля». Твір екранізовано: у 2001 році Пітером Джексоном фільм «Володар перснів: Хранителі Персня».

Головні герої[ред.ред. код]

Зміст[ред.ред. код]

Пролог[ред.ред. код]

У пролозі розповідається про гобітів, їх звичаї, звички, державний устрій, життя в цілому. А також згадується історія знаходження персня Більбо Торбином, що описана в книзі «Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори» («Гобіт, або Туди й Назад»).

Книга 1[ред.ред. код]

Гобіт Більбо Торбин збирається відсвяткувати своє 111-річчя та 33-річчя племінника Фродо (гобіти стають повнолітніми саме у 33 роки), що мешкає у нього після смерті батьків. На свято запрошена майже весь Шир. Прибуває і старий знайомий гобіта Гендальф. Посеред промови Більбо непомітно одягає Перстень і стає невидимим. Тепер він вирушає до Рівенделу, де живуть ельфи, а перстень залишає племіннику у спадок. Гендальф дізнається, що це саме той Перстень, яким володів Саурон (втілення Зла). Це Перстень Всевладдя, який потрапив до істоти на ім'я Горлум, що володіла ним півстоліття. Але Голум загубив його і той був знайдений Більбо. Фродо має вирушити до Рівенделу, де править ельф Елронд, який має вирішити, що робити з Перснем. Фродо вирушає в подорож, коли йому вже 50 років. Разом з ним вирушають його садівник Сем Гемджі та друзі Перегрін Тук і Меріадок Брендіцап. У лісі вони зустрічають ельфів на чолі з Гілдором, що бажають їм успіхів. Та на них вже чигають небезпеки. По дорозі їм зустрічається кілька Чорних Вершників Саурона, а біля річки проти них виступає Дід-Верба. Від нього їх рятує Том Бомбадил, який також показує їм подальший шлях. Згодом Том знову рятує їх, тепер вже від мертвих з могильників. У містечку Брі вони знайомляться з Арагорном, що стає їх поводирем. Чорні Вершники викрадають коней, та друзі вирушають разом з поні Біллом. Їх вороги знову наздоганяють їх на руїнах Амон-Сул, де ранять Фродо у плече моргульським клинком. Наздоганяючи Фродо через річку Чорні Вершники втрачають коней, яких топить, збунтувавши річку, Елронд. Фродо прибуває в Рівендел, де його чекає Гендальф і виліковує Елронд.

Книга 2[ред.ред. код]

У Рівенделі відбувається рада, на якій вирішують, що Перстень має бути знищений у горнилі вулкану Ородруїну (Вогняна гора). Перстень буде нести «Братство персня», яке складається з Фродо, Сема, Мері, Піппіна, Арагорна, майбутнього короля Гондору, Гендальфа, могутнього мага, Боромира, сина намісника Гондору, ельфійського принца Леголаса та гнома Гімлі, сина Глойна, що був у дорозі з Більбо. В цей час перековують меч короля Андуріл, його отримує Арагорн. Більбо дарує небожу свій меч Жало та кольчугу з мітрилу. Спершу шлях простягається через підземне царство гномів Морію, адже над нею їм не дав пройти поплічник Саурона маг Саруман, хоча і тут їм довелося перемогти озерне чудовисько та вовкулак. Там відбувається бій з орками, тролями та вогняним демоном балрогом, який падає з мосту разом з Гендальфом, і обоє гинуть. Далі Братство потрапляє у Лоріен до ельфів Галадріелі. Вона показує Фродо можливе майбутнє, і він хоче віддати перстень їй, але вона відмовляється. У дорогу вона дарує Арагорну піхви для меча та брошку-орла, Піппіну і Меррі — срібні пояси, а Боромиру золотий з топазами; Леголас отримав нові сагайдак та стріли, Сем — землю Лоріену та мотузку, Гімлі — пасмо Галадріелі; а Фродо вона подарувала Ельфійський Світильник. Також мандрівники отримали лембас, ельфійський хліб, та маскувальні накидки. Вони вирушили на човнах по річці Андуїн. Але не було серед них згоди: Боромир вважав, що Перстень треба везти в Гондор, але з ним не погоджувався Фродо. Тоді той спробував забрати Перстень, та Фродо став невидимим і втік. Доки інші його шукали, орки схопили Піппіна і Мері. Боромир намагався їх захистити та загинув. А Фродо вирішив піти у Мордор сам, але до нього приєднався Сем Гемджі. Арагорн, Гімлі та Леголас прибули запізно, тому вирішили рятувати Мері та Піппіна. Братство було знищене.

Глави[ред.ред. код]

Книга 1

  1. Довгоочікуване святкування
  2. Тінь минулого
  3. Троє у компанії
  4. Короткий шлях до грибів
  5. Викрита змова
  6. Старий Ліс
  7. У будинку Тома Бомбадила
  8. Туман на Переправі
  9. Під вивіскою «Гарцюючий поні»
  10. Блукач
  11. Ніж у пітьмі
  12. Втеча до броду

Книга 2

  1. Багато знайомств
  2. Рада Елронда
  3. Перстень йде на Південь
  4. Подорож у темряві
  5. Міст Кхазад-Думу
  6. Лотлоріен
  7. Дзеркало Галадріель
  8. Прощання з Лоріеном
  9. Велика Ріка
  10. Розпад Братерства

Українські переклади[ред.ред. код]

Перший український переклад вийшов у 2002 році: спрощений переказ для дітей (під назвою «Перстень з Мордору»), зроблений О. М. Мокровольським. У 2003 році опубліковано першу повну українську версію роману («Хранителі Персня») Аліни Немірової, але вона являла собою адаптацію російського перекладу, що вийшов роком раніше. У 2004 році в львівському видавництві «Астролябія» опубліковано переклад («Братство Персня») Олени Фешовець, у 2013 році в тім же видавництві — новий переклад (теж «Братство Персня»), виконаний Катериною Оніщук. Окрім того, у № 2 журналу «Ґіл-Естель» за 2003 рік опубліковано перший розділ роману в перекладі Богдана Стасюка («Володар Каблучок. Розділ 1. Свято, на яке чекали»), а в № 3 за 2004 рік — його продовження («Володар Каблучок. Розділ 2. Тінь минулого»), а в № 4 журналу «Рівен-діл» за 2005 р. — третій розділ перекладу Б. Стасюка («Володар Каблучок. Розділ 3. Товариство трьох»).

Примітки[ред.ред. код]