Прозелітизм

Прозеліти́зм (від грец. προσήλυτος — новоприбулий) — прагнення завербувати якомога більше прихильників (прозелітів) якого-небудь вчення; палка відданість новоприйнятому вченню, новим переконанням.

Прозеліт (Діян. II, 10 та ін) (прибулець, чужинець) — назва дана юдеями особам, наверненим з язичництва до юдейської віри (Мф. ХХIII, 15). Відповідне цьому єврейське слово перекладено в Старому Завіті словом: чужинець, мандрівник, прибулець.

Прозелитізм схвалюється не в усіх релігіях та релігійних течіях: в ендогамних етноконфесійних громадах друзів та алавітів він прямо заборонений. Але для більшості світових релігій, на тому чи іншому етапі розвитку, прозелітизм є характерним.

Див. також

• Неофіт
• Ґіюр
• Оглашенні
• Місіонер
• Навернення

Посилання

• Прозеліт // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1510. — 1000 екз.