Черхава
| село Черхава | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Громада | Ралівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46080090220041092 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1427 |
| Населення | 543 |
| Площа | 5,44 км² |
| Густота населення | 99,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81481 |
| Телефонний код | +380 3236 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°24′55″ пн. ш. 23°13′19″ сх. д. / 49.41528° пн. ш. 23.22194° сх. д.Координати: 49°24′55″ пн. ш. 23°13′19″ сх. д. / 49.41528° пн. ш. 23.22194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
336 м |
| Водойми | р. Черхавка, Спринька |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Львівська обл., Самбірський р-н, с. Ралівка |
| Карта | |
  Черхава | |
 Черхава | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Черха́ва — село в Україні, в Самбірському районі Львівської області. Населення становить 543 осіб. Орган місцевого самоврядування - Ралівська сільська громада.
Історія
.JPG)
12 липня 1519 р. король Жиґимонт затвердив шляхетних братів Дениса і Матвія на князстві села Черхави.[1]
Згідно з ревізією 1692 року село було у королівській власності. Тоді у Черхаві було 8 кметів, 1 загородник та 1 халупник, 1 млин і 1 корчма. Кількість осілих дворів була 12[2].
Культові споруди
В селі знаходиться одна з найкрасивіших і найдавніших церков Львівщини, храм св.архистратига Михаїла. Перша згадка про неї датується 1402 р. Існуюча мурована церква постала у 1853—1864 pp . на місці дерев'яної. Збудована у класицизуючих формах з восьмибічною вежею, вкритою банею, над західним причілком. Ушкоджена в другій світовій війні, стояла зачиненою з 1948 по 1989 р . У 1990 р . громада розпочала ремонт споруди.
Територіальний поділ
«Нова Черхава» — нова частина села і «Стара Черхава» — стара частина.
Особи
- Полулях Іво (1921-2015) — доктор економічних наук та професор Українського Вільного Університету.
- Попель Михайло — галицький політичний діяч XIX ст., посол до Австрійського парламенту 1848 року.
Примітки
- ↑ Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 83-85.
- ↑ Пірко В. О. Галицьке село наприкінці XVII — в першій половині XVIIІ ст. (історико-економічний нарис за матеріалами Перемишльської землі) / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ. — Донецьк, 2006. — С. 130
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Самбірського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |