Маріо Манджукич
Маріо Манджукич | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 21 травня 1986 (38 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Славонський Брод, СФРЮ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 190 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 85 кг[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Хорватія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | центральний нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дані оновлено 23 листопада 2021. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ма́ріо Манджу́кич (хорв. Mario Mandžukić, нар. 21 травня 1986, Славонський Брод, СФРЮ) — колишній хорватський футболіст, нападник. Колишній гравець національної збірної Хорватії. Автор автоголу та голу у ворота збірної Франції у фіналі чемпіонату світу з футболу 2018 року. Після завершення кар'єри гравця — футбольний тренер. З 22 листопада 2021 року входить до тренерського штабу Златко Далича, який є головним тренером національної збірної.
Клубна кар'єра
«Марсонія»
У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за клуб «Марсонія» (23 матчі 14 голів).
«Загреб»
У 2005 році перейшов у «Загреб» за який виступав упродовж 2 років (50 матчів 14 голів)
«Динамо» (Загреб)
У 2007 році отримав пропозицію перейти в «Динамо» (Загреб) на заміну Едуардо да Сілві який пішов до «Арсеналу». Сума трансферу склала 1.3 мільйона євро. Манджукич з ходу заграв, у складі «Динамо» у кваліфікаційному матчі Кубка УЄФА проти «Аякса» забив два вирішальні м'ячі. До нього виявляли інтерес донецький «Шахтар», «Манчестер Сіті» та інші відомі європейські клуби.
У сезоні 2008/09 став кращим бомбардиром чемпіонату Хорватії, забивши 13 м'ячів у 23 матчах. Манджукич є кращим футболістом року в Хорватії 2012 і 2013 років.
«Вольсбург»
14 липня 2010 року перейшов у «Вольфсбург» за 7 мільйонів євро. Перший гол забив 12 березня 2011 року в матчі проти «Нюрнберга».
«Баварія» (Мюнхен)
27 червня 2012 року Манджукич перейшов у мюнхенську «Баварію». Взяв 9 номер.
Манджукич не найкращим чином запам'ятався в матчі 12-го туру Бундесліги з «Нюрнбергом». Вразивши ворота суперників, хорватський гравець підбіг до трибуни фанатів «Баварії» і скинув руку в «римському салюті», чим одразу привернув до себе увагу всієї європейської громадськості. На заході тут же звинуватили Манджукича пропаганду неонацизму, а сербські ЗМІ резонно угледіли в жесті Маріо тріумфуючу реакцію на виправдання гаазьким трибуналом двох хорватських генералів Анте Ґотовіни та Младена Маркача, що звинувачувалися в етнічних чистках сербів під час війни в Югославії 1991—1995 років. Версія останніх має місце, особливо враховуючи, що Манджукича в його «салютованні» підтримував зображенням військового вітання партнер по «Баварії» Джердан Шакірі, етнічний косовський албанець, який виступає за збірну Швейцарії. У підсумку Маріо довелося виправдовуватися і заявляти, що його не так зрозуміли.
Першим трофеєм Манджукича став Суперкубок Німеччини 2012, «Баварія» грала проти дортмундської «Боруссії», цей матч «Баварія» виграла завдяки дублю Манджукича. У першому матчі в Бундеслізі Манджукич забив свій перший гол проти «Гройтер Фюрт». «Баварія» пробилася у фінал Ліги чемпіонів, причому це був вперше німецький фінал проти «Боруссії» (Дотмунд), рахунок відкрив Манджукич, для якого це був третій гол у турнірі. Але Гюндоган, який грав за «Боруссію», зрівняв рахунок з пенальті, а на останніх хвилинах партнер по команді Ар'ен Роббен забив гол, у підсумку «Баварія» виграла. У цьому сезоні його команда виграла чотири трофеї за сезон. 30 серпня 2013 року «Баварія» виграла Суперкубок УЄФА 2013 в матчі проти «Челсі».
«Атлетіко Мадрид»
9 липня 2014 року Маріо перейшов в «Атлетіко Мадрид» і підписав з клубом чотирирічний контракт. Перший гол за «матарасників» забив 30 серпня 2014 року в матчі проти «Ейбара».
«Ювентус»
У червні 2015 року Манджукич потрапив у сферу інтересів італійського «Ювентуса», який шукав заміну аргентинцю Карлосу Тевесу. 21 червня Маріо прибув в Турин для проходження медобстеження, а на наступний день підписав з «Ювентусом» контракт на чотири роки. Сума трансферу склала 19 млн євро.
Протягом своїх перших трьох сезонів в Італії незмінно допомагав «Ювентусу» захищати титул чемпіонів Італії.
Подальша кар'єра
Протягом 2020 року захищав кольори клубу «Ад-Духаїль».
У січні 2021 став гравцем італійського «Мілана».
3 вересня 2021 завершив кар'єру в якості професійного гравця[2].
Виступи за збірні
Маріо Манджукич виступав у складі молодіжної збірної Хорватії. У основній збірній Хорватії дебютував 17 листопада 2007 року в матчі Македонія — Хорватія (2:0). Перший гол забив 10 вересня 2008 року у матчі Хорватія — Англія (1:4). Грає під номером 17. У ході чемпіонату Європи 2012 на груповій стадії спочатку зробив дубль у ворота збірної Ірландії, принісши перемогу Хорватії (3:1), а потім забив гол збірній Італії, результатом якого став нічийний рахунок (1:1). Разом із ще п'ятьма гравцями став найкращим бомбардиром чемпіонату Європи 2012 (по 3 голи).
На чемпіонаті світу 2014 в Бразилії Манджукич у своєму першому матчі на мундіалі проти Камеруну, оформив дубль, допомігши перемогти африканську команду з рахунком 4:0.
Був учасником Євро-2016, на якому хорвати дійшли 1/8 фіналу, де мінімально 0:1 програли майбутнім переможцям першості, португальцям. Взяв участь у двох матчах групового турніру та грі 1/8 фіналу, проте забити бодай гол не зміг.
2018 року поїхав у складі збірної на свою другу світову першість — тогорічний чемпіонат світу, який починав як стабільний гравець стартового складу.
Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у її формі 89 матчів, забивши 33 голи.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2004–05 | «Марсонія» | 2.ХНЛ | 23 | 14 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 23 | 14 |
2005–06 | «Загреб» | 1.ХНЛ | 28 | 3 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 28 | 3 |
2006–07 | 1.ХНЛ | 23 | 11 | КЧ | 4 | 3 | - | - | - | - | - | - | 27 | 14 | |
серп. 2007 | 1.ХНЛ | 0 | 0 | КЧ | 0 | 0 | Інт | 2 | 0 | - | - | - | 2 | 0 | |
Усього за «Загреб» | 51 | 14 | 4 | 3 | 2 | 0 | - | - | 57 | 17 | |||||
серп. 2007–08 | «Динамо» (Загреб) | 1.HNL | 29 | 12 | КЧ | 8 | 5 | ЛЧ+КУЄФА | 5[3]+5 | 1[3]+2 | - | - | - | 47 | 20 |
2008–09 | 1.HNL | 28 | 16 | КЧ | 5 | 5 | ЛЧ+КУЄФА | 5[3]+5 | 2[3]+1 | - | - | - | 43 | 24 | |
2009–10 | 1.HNL | 24 | 14 | КЧ | 3 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 3[3]+7[4] | 2[3]+1[5] | - | - | - | 37 | 17 | |
серп. 2010 | 1.HNL | 0 | 0 | КЧ | 0 | 0 | ЛЧ | 1[3] | 2[3] | SC | 0 | 0 | 1 | 2 | |
Усього за «Динамо» | 81 | 42 | 16 | 10 | 31 | 11 | 0 | 0 | 128 | 63 | |||||
серп. 2010–11 | «Вольфсбург» | БЛ | 24 | 8 | КН | 3 | 0 | - | - | - | - | - | - | 27 | 8 |
2011–12 | БЛ | 32 | 12 | КН | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 33 | 12 | |
Усього за «Вольфсбург» | 56 | 20 | 4 | 0 | - | - | - | - | 60 | 20 | |||||
2012–13 | «Баварія» | БЛ | 24 | 15 | КН | 5 | 3 | ЛЧ | 10 | 3 | СН | 1 | 1 | 40 | 22 |
2013–14 | БЛ | 30 | 18 | КН | 4 | 4 | ЛЧ | 10 | 3 | СН+СУ+КЧС | 1+1+2 | 0+0+1 | 48 | 26 | |
Усього за «Баварія» | 54 | 33 | 9 | 7 | 20 | 6 | 5 | 2 | 88 | 48 | |||||
2014–15 | «Атлетіко» | ПД | 28 | 12 | КІ | 3 | 2 | ЛЧ | 10 | 5 | СІ | 2 | 1 | 43 | 20 |
2015–16 | «Ювентус» | A | 27 | 10 | КІ | 3 | 0 | ЛЧ | 5 | 2 | СІ | 1 | 1 | 36 | 13 |
2016–17 | A | 34 | 7 | КІ | 4 | 1 | ЛЧ | 11 | 3 | СІ | 1 | 0 | 50 | 11 | |
2017–18 | A | 32 | 5 | КІ | 4 | 1 | ЛЧ | 6 | 4 | СІ | 1 | 0 | 43 | 10 | |
2018–19 | A | 25 | 9 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 8 | 1 | СІ | 0 | 0 | 33 | 10 | |
лип.-груд. 2019 | A | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | - | - | СІ | 0 | 0 | 0 | 0 | |
Усього за «Ювентус» | 118 | 31 | 11 | 2 | 30 | 10 | 3 | 1 | 162 | 44 | |||||
січ.-черв. 2020 | «Ад-Духаїль» | ЧК | 5 | 0 | КК | 1 | 0 | АЛЧ | 2 | 1 | СК | 2 | 1 | 10 | 2 |
січ.-черв. 2021 | «Мілан» | A | 10 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЄ | 1 | 0 | - | - | - | 11 | 0 |
Усього за кар'єру | 426 | 166 | 48 | 24 | 96 | 33 | 12 | 5 | 582 | 228 |
Статистика виступів за збірну
Титули та досягнення
Командні
- Чемпіон Хорватії: 2007-08, 2008-09, 2009-10
- Володар Кубка Хорватії: 2007-08, 2008-09
- Чемпіон Німеччини: 2012-13, 2013-14
- Володар Кубка Німеччини: 2012-13, 2013-14
- Володар Суперкубка Німеччини: 2012
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2012-13
- Переможець Суперкубка УЄФА: 2013
- Переможець Клубного чемпіонату світу: 2013
- Володар Суперкубка Іспанії: 2014
- Чемпіон Італії: 2015-16, 2016-17, 2017–18, 2018–19
- Володар Кубка Італії: 2015-16, 2016-17, 2017-18
- Володар Суперкубка Італії: 2015, 2018
Особисті
- Футболіст року в Хорватії (2) 2012, 2013
- Кращий гравець чемпіонату Хорватії: 2008/09
- Найкращий бомбардир чемпіонату Європи: 2012 (3 голи, разом з Маріо Балотеллі, Маріо Гомесом, Аланом Дзагоєвим, Кріштіану Роналду, Фернандо Торресом)
- Рекордсмен збірної Хорватії за кількістю голів на чемпіонатах Європи: 3 голи
Примітки
Посилання
- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. (англ.)
- Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)
- Маріо Манджукич на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Народились 21 травня
- Народились 1986
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2012
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2014
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2016
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2018
- Хорватські футболісти
- Уродженці Славонського Брода
- Гравці молодіжної збірної Хорватії з футболу
- Гравці збірної Хорватії з футболу
- Футболісти «Марсонії»
- Футболісти «Загреба»
- Футболісти «Динамо» (Загреб)
- Футболісти «Вольфсбурга»
- Футболісти «Баварії» (Мюнхен)
- Футболісти «Атлетіко» (Мадрид)
- Футболісти «Ювентуса»
- Футболісти «Ад-Духаїль»
- Футболісти «Мілана»
- Хорватські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Німеччині
- Футбольні легіонери в Іспанії
- Футбольні легіонери в Італії
- Футбольні легіонери в Катарі
- Переможці Ліги чемпіонів УЄФА
- Гравці Ла-Ліги
- Хорватські футбольні тренери