Карпатський біосферний заповідник
48°1′48.000000100004″ пн. ш. 24°7′12.000000100004″ сх. д. / 48.03000° пн. ш. 24.12000° сх. д. | |
Країна | Україна[1] |
---|---|
Розташування | Україна Закарпатська область |
Найближче місто | Рахів, Тячів, Хуст, Виноградів |
Площа | 58 035,8 га |
Засновано | 1968 р. |
Оператор | Міністерство енергетики та захисту довкілля України |
Вебсторінка | cbr.nature.org.ua/ukrainian.htm |
Карпатський біосферний заповідник у Вікісховищі |
Карпа́тський біосфе́рний запові́дник — природоохоронна територія в Україні, біосферний заповідник міжнародного значення. Розташований у межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Берегівського (до 2020 Виноградівського) районів Закарпатської області.
Мета створення
Заповідник було створено з метою збереження унікальних для Європи ділянок дикої природи, серед яких особливо цінні букові праліси. Завданням заповідника є охорона і відновлення флори та фауни що зникають, в тому числі ендеміків української частини Карпат.
Історія створення
Ідея про охорону природи цієї частини Карпат з'явилася ще на початку XX ст. Згодом було створено кілька лісових резерватів — у районі Чорногори та Мармороського масиву. 1958 року на південних схилах масиву Красна створений Угольський лісовий заказник площею 4600 га. 1969 року в басейні річки Лужанки створено Широко-лужанський флористичний заказник площею 5644 га. В 1968 році на основі наявних природоохоронних територій організовано Карпатський біосферний заповідник, площа якого тоді становила 12600 га. У 1997 та 2010 роках були прийняті Укази Президента України про розширення території біосферного заповідника[2][3]. Станом на 2019 рік площа заповідника становить 58 035,8 га[4]. З 2 січня 2022 року, згідно Указу Президента України межі Карпатського біосферного заповідника були суттєво змінені[5].
З 1992 року заповідник входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО[6].
Характеристика
Територія заповідника охоплює такі природні комплекси: серед гірні груди, гірські букові, мішані та смерекові ліси, субальпійські й альпійські луки з сосново-вільховим криволіссям і скельно-лишайниковими ландшафтами. Майже 90 % території заповідника — це ліси (переважно праліси). Флора і фауна представлена понад тисячею видів вищих судинних рослин. Тут водиться: 67 видів ссавців, 193 види птахів, 10 видів плазунів, 15 видів земноводних, 29 видів риб, понад 3000 видів безхребетних[7]. У заповіднику відмічено 64 види рослин і 72 види тварин, занесених до Червоної книги МСОП і Червоної книги України, а також до Європейського Червоного списку[8].
Заповідні масиви
У складі Карпатського біосферного заповідника налічується шість відокремлених масивів, а також два ботанічні заказники загальнодержавного значення. Ці масиви розташовані на висоті від 180 (Долина Нарцисів) до 2061 (Говерла) м. над р. м.
- Чорногірський заповідний масив
- Свидовецький заповідний масив
- Марамороський заповідний масив
- Кузійський заповідний масив
- Угольсько-Широколужанський заповідний масив
- Заповідний масив «Долина нарцисів»
- Ботанічний заказник «Чорна Гора»
- Ботанічний заказник «Юлівська Гора»
Проблеми охорони природи
Указом Президента В. Ющенка від 14 січня 2010 р. Карпатський біосферний заповідник повинен був бути розширений, однак Указ не виконаний[9]. У заповіднику проєктом організації території дозволено розчищення річищ гірських річок і потоків у заповідній зоні протяжністю 319 км, що є порушенням закону[9][10]. У серпні 2007 р. журнал «Україна за кермом» організував заїзд автомобілів на гору Говерла по території Карпатського заповідника та Карпатського національного парку, що було грубим порушенням закону[9][10].
У 2013 р. в Карпатському біосферному заповіднику було вирубано 434 га лісу[11].
Постійним місцем порушення природоохоронного законодавства є філія заповідника «Долина нарцисів». У травні, коли там квітнуть нарциси, тисячі екскурсантів заходять в «Долину», топчуть їх, рвуть нарциси[9]. Заповідник не має змоги зупинити цей потік порушників.
У 2014 р. в заповіднику було заготовлено близько 13000 м³ деревини на площі близько 490 га[12]. [неавторитетне джерело] Біля села Ділове в урочищі «Ограба» було споруджено незаконну мисливську вежу, а на полонині Струнга ведеться будівництво котеджів[13].
Об'єкти природно-заповідного фонду України у складі Карпатського біосферного заповідника
Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Проте їхній статус зазвичай зберігають.
До складу території Карпатського біосферного заповідника входять такі об'єкти природно-заповідного фонду України:
- Заказник загальнодержавного значення «Чорна гора», ботанічний
- Заказник загальнодержавного значення «Юлівська гора», ботанічний
- Заказник загальнодержавного значення «Затінки і Тересянка», ботанічний
- Пам'ятка природи загальнодержавного значення «Скелі Близниці», ботанічна
- Пам'ятка природи загальнодержавного значення «Довгий потік», ботанічна
- Заказник місцевого значення «Смерекові Карпати» (частково), лісовий
- Заказник місцевого значення «Веймутова сосна», лісовий
- Заказник місцевого значення «Кісва», іхтіологічний
- Пам'ятка природи місцевого значення «Кедр європейський», ботанічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Сосна гірська Жереп», ботанічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Сосна гірська Жереп», ботанічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Водоспад Трофанець», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Озеро Бребенескул», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Водоспад Свидовець», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Джерело № 1», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Джерело № 2», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Джерело № 3», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Джерело № 1», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Джерело б/н», гідрологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Скелі Тростянець», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Свидовецькі скелі», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Печера Дружба», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Сталактитова печера Чур», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Печера Жемчужна», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Сталактитова печера Під Гребенем», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Сталактитова печера (Печера Вів)», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Сталактитова печера Молочний камінь», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Стрімчак-скеля Кам'яні ворота», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Стрімчак-скеля Дірявий камінь», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Оголені скелі на березі р. Квасної», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Вершина гори Великий Камінь», геологічна
- Пам'ятка природи місцевого значення «Скеля-стрімчак над Білим Потоком», геологічна
Панорами заповідника
Див. також
- Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах
- Зелені Карпати (журнал)
- Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини
Галерея
-
Карта карпатського біосферного заповідника
-
Заповідник взимку
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Література
- Еталон європейських лісових екосистем та природоохоронної справи : про деякі іст. аспекти створення та розвитку Карпат. біосфер. заповідника з нагоди його 50-річчя / Ф. Д. Гамор. - Львів : Растр-7, 2018. - 125 с. : фот. - Дод. тит. арк. англ. - Бібліогр.: с. 122. - 300 прим. - ISBN 978-617-7726-11-0
Ресурси Інтернету
- Офіційний сайт Карпатського біосферного заповідника
- Інформація про заповідник на сайті «Україна Інкогніта»
- Водоспад Лихийвідео
- Водоспад Труфанецьвідео
Примітки
- ↑ http://www.unesco.org/new/en/natural-sciences/environment/ecological-sciences/biosphere-reserves/europe-north-america/ukraine/carpathian/
- ↑ Указ Президента України «Про розширення території Карпатського біосферного заповідника» від 11.04.1997 № 325/97
- ↑ Указ Президента України «Про розширення території Карпатського біосферного заповідника» від 14.01.2010 № 25/2010
- ↑ МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ (11.11.2019). ПОЛОЖЕННЯ ПРО КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК (нова редакція) (PDF). http://cbr.nature.org.ua/ukrainian.htm (українська) . МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ. Процитовано 30.04.2020.
- ↑ Указ Президента України №5/2022 "Про зміну меж території Карпатського біосферного заповідника"
- ↑ ВСЕСВІТНЯ ПРИРОДНА СПАДЩИНА ЮНЕСКО
- ↑ Флора Карпатського біосферного заповідника. cbr.nature.org.ua. Процитовано 30 квітня 2020.
- ↑ Загальна інформація на сайті заповідника
- ↑ а б в г Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003–2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.
- ↑ а б Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
- ↑ [1]
- ↑ 11244 Скільки лісу вирубують у природних і біосферних заповідниках України
- ↑ Перевірка Карпатського біосферного заповідника
- Природоохоронні території за алфавітом
- Природоохоронні об'єкти, засновані 1968
- Природоохоронні території загальнодержавного значення Закарпатської області
- Карпатський біосферний заповідник
- Біосферні заповідники України
- Українські Карпати
- Рахівський район
- Тячівський район
- Хустський район
- Виноградівський район
- Території природно-заповідного фонду, що входять у Смарагдову мережу