Нирків

село Нирків
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Товстенська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060370140065384
Облікова картка	Нирків
Основні дані
Засноване	1714
Населення	1 013
Територія	33.840 км²
Густота населення	29.93 осіб/км²
Поштовий індекс	48633
Телефонний код	+380 3554
Географічні дані
Географічні координати	48°48′43″ пн. ш. 25°35′59″ сх. д.
Водойми	Джурин (річка)
Відстань до районного центру	27 км
Найближча залізнична станція	Рожанівка
Відстань до залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	48633, с. Нирків
Карта
Нирків
Нирків
Мапа
Нирків у Вікісховищі

Ни́рків — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області.

Розташоване на річці Джурин, на півдні району.

До 2020 центр сільради. Нирківській сільраді було підпорядковане також село Нагоряни.

До 1970 року до складу Нирківської сільради входило село Червоне (колишній Червоногород, пол. Czerwonogród; назва походила від кольору ґрунтів у долині Джурина), але після репатріації польського населення (1945) та закриття Червоногородської ГЕС (початок 1960-х рр.) цей населений пункт виключили з облікових даних сільради (така сама доля спіткала і хутір Підчерчі). Урочище (територія — 72 га) зберегло назву Червоне й належить Нирківській сільській раді.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади  

Населення — 1013 осіб (2001).

Історія

Перша писемна згадка про Нирків — 1714

Початки колишнього села Червоне належать щонайпізніше до 14 століття. До 18 століття це було укріплене місто й центр Червоногородсього повіту подільського воєводства.

За Австро-Угорщини у селі функціонувала двокласна школа, за Польщі – чотирикласна двомовна.

До 1939 року у Ниркові діяли філії «Просвіти», «Рідної школи», «Союз Українок» та інших українських товариств, польські товариства «Кулко рольніче», «Стшелєц», кооператива.

Були копальні кристалічного гіпсу-вапняку, що його селяни використовували для білення хат, та червоного каменю-пісковику.

Під час національно-визвольних змагань 1918–1920 рр. у Леґіоні УСС воювали 8 вихідців із села: Тимофій Ванжура (1895 р. н.), Іван (1893 р. н.) та Федір (1885 р. н.) Вендзарі, Василь (1886 р. н.) Витрикуш, Іван Голик (1891 р. н.), Федір Пасіка (1887 р. н.), Кіндрат Стахіра, Гаврило

Чмола (1880 р. н.).

За переписом 1921 р., в селі було 414 дворів із населенням 1911 осіб, на 1931 р. – 459 дворів (2070 осіб).

Після встановлення радянської влади страчено активіста товариства “Просвіта” Матвія Лесюка (1911–1941), політв’язня Пилипа Чопика (1908–1941).

Після повернення радянської влади протягом 1944–1953 рр. за участь у національно-визвольній боротьбі ув’язнено понад 30 осіб, виселено у Сибір 89 осіб; загинуло 28 борців ОУН і УПА.

Пам'ятки

На сільському цвинтарі зберігся напівзруйнований мавзолей родини Понінських — останніх власників села (колись прикрашений барельєфом роботи данського скульптора Бертеля Торвальдсена, який тепер зберігається у Львівській галереї мистецтв).

Поруч — руїни споруди класицистичного стилю, також збудованої коштом Понінських.

Нижче теперішнього села, у висохлій каблучкоподібній долині річки Джурин — руїни Червоногородського замку, костелу Вознесіння Богородиці та дитячий табір «Ромашка». На теперішньому річищі Джурина, на місці колишнього млина та ГЕС — Червоногородський водоспад. Неподалік від села розташована ботанічна пам'ятка природи — Нирківські горіхи чорні.

У самому селі є 2 церкви св. Покрови (1714 та 1997 (кам'яна), капличка святих Петра і Павла (2001).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, 9-ї річниці незалежності України, 2000-ліття Різдва Христового (всі — 2000).

2000 року біля руїн костелу спорудили пам'ятник полякам, загиблим 2-3 лютого 1945 року.

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-3 ступенів, Будинок культури, бібліотека, Лікарська амбулаторія, відділення поштового зв'язку, дитячий садочок «Сонечко».

Відомі люди

Народилися

• Францішек Волиняк — священик (1906–1981),
• Микола Залозецький — громадський діяч, журналіст, перекладач, фармацевт (1895 — р. см. невід.),
• Йосип Стахира — доктор фізико-математичних наук,
• Михайло Сташин (1888–1968) — громадський діяч.
• Ярослав Озимінський — автор книжки «Історія Ниркова», колишній економіст,
• Андрій Різник — футболіст ФК «Тернопіль».

Див. також

• Урочище «Червоне»

Галерея

• 
  Червоногородський замок
• 
  Руїни мавзолею Понінських
• 
  Червоногородський замок
• 
  Червоногородський замок
• 
  Урочище «Червоне»
• 
  Стара Церква Покрови Пресвятої Богородиці
• 
  Усипальниця Понінських
• 
  Руїни червоногородського костелу
• 
  Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни. Розташований на околиці села.
• 
  Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни. Розташований в центрі села.

Література

• В.Олійник. Нирків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6..
• Безгубенко, О. Нирків [Текст] / О. Безгубенко, Н. Мизак, В. Олійник //Тернопільщина. Історія міст і сіл [Текст] : у 3 т. Т. 2. — Тернопіль, 2014. — С. 193—195.

Посилання

• Ірина ПУСТИННІКОВА «Червоногород — історія одного відкриття»
• Ірина ПУСТИННІКОВА «Місто, якого немає. Замок, якого не буде?»
• В.Дрозд. Село Нагоряни на тлі історії України — 4. Польсько-литовська доба (1352–1772 рр.)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• В.Дрозд. Село Нагоряни на тлі історії України — 7. Під владою Австрії та Австро-Угорщини (1772–1914 рр.)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• В.Дрозд. Село Нагоряни на тлі історії України — 15. Червоногородська трагедія^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Червоноград. Фото та історія поселення
• Czerwonogrod(англ.)
• Czerwonogród // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 845. (пол.)
• Nyrków i Słone // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 315. (пол.)

Топографічна карта

Нирків на старій карті (1925 р.)