Орел-карлик
| Орел-карлик | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(2821390977).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Hieraaetus pennatus (Gmelin, 1788) | ||||||||||||||||
 Ареал виду H. pennatus Гніздування Осіле проживання Шляхи міграції Зимування | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| * Aquila minuta Brehm, 1831 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Орел-ка́рлик[1] (Hieraaetus pennatus) — невеликий орел, за розмірами близький до канюків (Buteo ssp.). В Україні гніздовий, перелітний птах.
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Хвіст довгий і вузький, без смуг, світліший за решту низу. Лапи жовті. Дзьоб чорний. Очі світло-коричневі, у молодих орлів-карликів темніші, аж до темно-бурих. Забарвлення буває двох типів: світлого і темного (поліморфізм у забарвленні). У птахів світлої морфи низ світло-вохристий, часто майже білий, з вузькими темними плямами. Верх тіла бурий. У птахів темної морфи забарвлення верху і низу тіла темно-буре, на голові часто помітний рудий або золотистий відтінок, як у справжніх орлів. Надхвістя вохристе або світло-буре, контрастує із загальним забарвленням спини і хвоста у обох морф. Самки більші за самців, однак забарвлення у обох статей однакове. Маса — 0,5-1,3 кг, довжина — 45-53 см, крило самців — 34,2-37,8 см, самок — 37,4-42,5 см, розмах 100—132 см. Тобто самка трошки більша ніж самець
Ареал та місця існування[ред. | ред. код]
Ареал охоплює Євразію (південна частина та помірний пояс), Північно-3ахідну та Екваторіальну Африку, Австралію. Зимує переважно в Африці та Індії. В Україні гніздиться головним чином у лісостеповій зоні, у степову заходить долинами річок і деякими байраками; у Криму буває під час весняних та осінніх міграцій.
Полюбляє ділянки старих широколистяних та мішаних лісів, що межують з відкритими просторами; рідше байрачні та заплавні ліси степової зони.
Чисельність і причини її зміни[ред. | ред. код]
В Європі чисельність оцінюється у 4,4—8,9 тис. пар, що становить 25—49 % світової популяції[2]. В Україні у середині XX ст. помітно зменшилась, наприкінці 1980—1990 рр. становила не менш 450—500 пар. В останнє десятиріччя спостерігається стабілізація чисельності. Основна чисельність виду зосереджена на півночі Одеської області, в Кіровоградській області та на сході України. Основними причинами зміни чисельності є скорочення площі старих лісів, незаконний відстріл, зменшення чисельності ховрахів як головного об'єкту живлення.
Особливості біології[ред. | ред. код]
Перелітний птах, весняний проліт починається у квітні. Летить поодинці або парами. З другої половини квітня займає гніздові ділянки і приступає до шлюбних ігор. Гнізда будує у верхній частині старих дерев (найчастіше на дубах), на висоті 10—27 м, в штучних лісах на півдні країни гніздиться на висоті до 4 м від землі. У кладці (кінець квітня — початок травня) 1—2 (рідше 3) яйця. Насиджує переважно самка, близько 30 діб. Пташенята залишають гніздо у липні — на початку серпня. Живиться переважно гризунами і птахами дрібних та середніх розмірів.
Охорона[ред. | ред. код]
Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: рідкісний), Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток І), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Занесений до Червоних книг Білорусії і Польщі. На регіональному рівні в Україні занесений до Червоної книги Українських Карпат[3][4][5].
В Україні охороняється в Канівському і Луганському природних заповідниках, Національному заповіднику «Хортиця» та ін.[6][7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- ↑ Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенко. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 31)
- ↑ Красная книга Республики Беларусь: Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виді диких животных / Гл. ред. Г. П. Пашков. — Минск : БелЭн, 2006. — 320 с. (с. 91—92)
- ↑ Червона книга Українських Карпат. Тваринний світ / Заг. ред. А. Ю. Мателешко і Л. А. Потіш. — Ужгород : Карпати, 2011. — 336 с. (с. 254)
- ↑ Орел-карлик в Червоній книзі України
- ↑ Петроченко В. І. Біорізноманіття хребетних тварин Національного заповідника «Хортиця» // Сучасні проблеми біології, екології та хімії : Матеріали міжнарод. наук. конф. — Запоріжжя, 2007. — С. 416—417
Джерела[ред. | ред. код]
- Вєтров В. В., Милобог Ю. В. Орел-карлик // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. М. М. Щербака. — К. : Укр. енциклопедія, 1994. — С. 426. — 5000 прим. — ISBN 978-966-97059-0-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- BirdLife International (2010) Species factsheet: Hieraaetus pennatus. Downloaded from http://www.birdlife.org on 07/12/2010.
- Booted Eagle species text in The Atlas of Southern African Birds
- Про орла-карлика на сайті «Хижі птахи України»
- Орел-карлик в Червоній книзі України
Література[ред. | ред. код]
- Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К.: Наук. думка, 1977. — 322 с.
|
