LCG DSS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Логотип групи LCG DSS

LCG DSS (англ. Land Capability Group of Dismounted Soldiers Systems) — Група з розвитку спроможностей систем солдата, що діє у пішому порядку, є одною з груп 2-го рівня у складі NAAG (Групи НАТО з питань озброєнь сухопутних військ, AC/225) CNAD (Конференції національних директорів озброєнь).

Місією LCG DSS є сприяння багатонаціональному співробітництву держав-членів НАТО та країн-партнерів щодо забезпечення взаємосумісності систем солдата у пішому порядку в інтересах підвищення ефективності сил НАТО в усьому спектрі поточних та майбутніх операцій Альянсу[1].

LCG DSS взаємодіє з іншими групами 2-го рівня NAAG, бере участь у процесі оборонного планування НАТО (NDPP)[2].

Пленарні засідання LCG DSS проводяться двічі на рік.

Структура та діяльність LCG DSS[ред. | ред. код]

У складі LCG DSS існує широка мережа підгруп 3-го рівня, команд експертів (англ. Team of Experts, ToE) та робочих груп, які діють на постійній основі[1][3]. Відповідні експертні спільноти, з урахуванням отриманого Альянсом досвіду, аналізують, уточнюють, розробляють та поновлюють стандарти НАТО[4][5][6][7], сприяють реалізації багатонаціональних проектів.

Підгрупи 3-го рівня LCG DSS[ред. | ред. код]

  • Підгрупа № 1 з питань взаємозамінності боєприпасів стрілецької зброї (англ. Sub Group 1 on Small Arms Ammunition Interchangeability, SG-1)[8];
  • Підгрупа аналізу спроможностей солдата (англ. Soldier Capability Analysis Sub-Group, SCASG). SCASG відповідає за оцінку потреб військових підрозділів, що діють у пішому порядку, опрацьовує пропозиції з урахування у стандартах НАТО досвіду проведення операцій та результатів досліджень, забезпечує врахування потреб операцій при розробці та супроводженні проектів у межах компетенції групи LCG DSS[9];
  • Підгрупа з питань управління, зв'язку, комп'ютеризації та розвідки і системної архітектури (англ. C4I and Systems Architecture Sub-Group, C4ISA SG)[2][7][9][10];
  • Підгрупа з обмундирування, індивідуального спорядження та захисту (англ. Combat Clothing Individual Equipment and Protection Group, CCIEP)[9];
  • Підгрупа з питань електроживлення (англ. Power SG)[10];
  • Підгрупа зброї і сенсорів (англ. Weapons and Sensors Sub-Group, WSSG)[9];
  • Робоча група з навантаження солдата (англ. Embarked Soldier Working Group, ESWG)[6] .

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Conference of National Armaments Directors (CNAD). NATO. 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
  2. а б Слюсар В.І., Кулагін К.К. Особливості процесу оборонного планування НАТО.// Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України.– 2019. - № 3(36). - С. 47 – 59. [1] [Архівовано 23 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  3. Слюсар, В.И. (2018). Система исследований НАТО по развитию нелетального оружия (PDF). Зб. матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ. с. 306 - 309. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 16 липня 2019.
  4. Сергей Мукосий (20 січня 2016). О внедрении стандартов НАТО. Defence UA. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  5. Слюсар В.І. Щодо стратегії формування системи систем стандартів НАТО.// Зб. матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ, 11-12 жовтня 2017 р. - C. 84 - 86.- [2].
  6. а б Слюсар В. І. Результати засідання Робочої групи НАТО з навантаження солдата (Embarked Soldier Working Group, ESWG). // Озброєння та військова техніка. -№ 2(14). — 2017. — С. 90 — 93. [3] [Архівовано 3 березня 2019 у Wayback Machine.]
  7. Слюсар, В.І. (2018). Проблемні аспекти функціонування регіональних тестових центрів НАТО (PDF). Тези доповідей Міжнародної науково-технічної конференції "Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ". –Львів: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. - 17-18 травня 2018 р. - C. 64. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  8. а б в г Слюсар, В.І. (2015). Військова гра як механізм виявлення прогалин у спроможностях озброєння та військової техніки (ОВТ) (PDF). Тези доповіді на VI науково-технічній конференції “Проблемні питання розвитку ОВТ ЗС України”. - Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. - 2015. - C. 182 - 184. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  9. а б Слюсар В. И. Персональный хаб как элемент экипировки.//Озброєння та військова техніка. — № 1 (17). — 2018. — С. 79 — 84. [[https://web.archive.org/web/20180829204809/http://slyusar.kiev.ua/Individual_HUB.pdf Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.]]

Джерела[ред. | ред. код]