NAFAG

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

NAFAG (Група НАТО з питань озброєнь повітряних сил, англ. NATO Air Force Armaments Group) — одна з основних груп у складі CNAD (Конференція національних директорів озброєнь) [1].

Місією NAFAG є сприяння багатонаціональному співробітництву держав-членів НАТО та країн-партнерів щодо забезпечення взаємосумісності озброєнь повітряних сил в інтересах підвищення ефективності сил НАТО в усьому спектрі поточних та майбутніх операцій Альянсу[2].

NAFAG взаємодіє з іншими основними групами CNAD, бере участь у процесі оборонного планування НАТО (NDPP).

Пленарні засідання NAFAG проводяться двічі на рік.

Структура та діяльність NAFAG[ред. | ред. код]

У складі NAFAG існує широка мережа груп 2-го рівня, їх підгруп та робочих груп, які діють на постійній основі.[1][2] Відповідні експертні спільноти, з урахуванням отриманого Альянсом досвіду, аналізують, уточнюють, розробляють та поновлюють стандарти НАТО[3][4][5][6], сприяють реалізації багатонаціональних проектів.

Групи 2-го рівня NAAG[ред. | ред. код]

  • Attack– Weapons Interoperability (ACG2) - зосереджена на стандартизації цифрового забезпеченню повітряної підтримки (Digitally Aided Close Air Support), оцінки супутніх збитків та бойової ефективності бортових засобів ураження в рамках спільних високоточних ударів (Joint Precision Strike, JPS), універсального інтерфейсу озброєння (Universal Armaments Interface, UAI) та поєднаного у мережу озброєння (Network Enabled Weapons)[1];
  • Counter Air – Passive DCA/Mission Survivability (ACG3) - відповідає за стандартизацію засобів підвищення живучості авіації та концепці пригнічення ППО противника (Suppression of Enemy Air Defence, SEAD)[1];
  • JCGISR - удосконалює архітектуру взаємосумісності НАТО (NATO Interoperability Architecture, NIIA), яка має визначати структуру взаємодії верхнього рівня та обумовлювати зміст і структуру ISR-стандартів з взаємосумісності[1];
  • Air Mobility - Air Transport & Air-to-Air Refuelling (AT & AAR) - вирішує проблеми стандартизації процесів військових авіаперевезень, медичного авіатранспорту, десантування військ та вантажів, авіаційної підтримки сил спеціальних операцій, розгортання авіабаз (NATO Deployed Air Base, NDAB)[1];
  • JC2 COI[1] - забезпечує міжвидову сумісність систем командування і управління (С2).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Слюсар В.І. Група НАТО з озброєнь повітряних сил (NAFAG).//Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми розвитку авіаційної техніки”. - 10 жовтня 2019 р. - Київ: ДНДІА. - 2019. - C. 125. [1].
  2. а б Conference of National Armaments Directors (CNAD). NATO. September 28, 2016. Процитовано January 16, 2019. 
  3. Сергей Мукосий (20 січня 2016). О внедрении стандартов НАТО. Defence UA. 
  4. Слюсар В.І., Гамалій Н.В. Система систем стандартів. //Тези доповіді 1-ї науково-практичної конференції “Основні напрями формування ВТП держави та шляхи її реалізації”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. – 2014. – C. 65 - 67. - [2].
  5. Слюсар В.І. Щодо стратегії формування системи систем стандартів НАТО.// Зб. матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ, 11-12 жовтня 2017 р. - C. 84 - 86.- [3].
  6. Слюсар В.И. Концепция межвидовых стандартов НАТО.//Тези доповідей 14-ї наукової конференції “Новітні технології – для захисту повітряного простору”, 11-12 квітня 2018 року. - Харків: ХНУПС. - C. 46 - 47. - [4].

Джерела[ред. | ред. код]