Буянів
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (вересень 2022) |
| село Буянів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Рада | Журавненська селищна громада |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1578 року |
| Населення | 419 осіб |
| Площа | 1,21 км² |
| Густота населення | 346,28 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81792[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°12′17″ пн. ш. 24°17′45″ сх. д. / 49.20472° пн. ш. 24.29583° сх. д.Координати: 49°12′17″ пн. ш. 24°17′45″ сх. д. / 49.20472° пн. ш. 24.29583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
276 м |
| Водойми | річка Черн |
| Відстань до обласного центру |
90 км |
| Відстань до районного центру |
48 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81785, Львівська обл., Стрийський р-н, смт Журавно, пл. С.Бандери 2. |
| Карта | |
  Буянів | |
 Буянів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Буя́нів — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. До районного центру — Стрия 48 км, до м. Калуш — 25 км. Населення становить 419 осіб[2].
У селі є церква Різдва Христового XIX ст.[3], 2 пам'ятники, базова (неповна) середня школа, Будинок культури (глядацький зал на 120 місць), бібліотека, магазин, фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП).Село газифіковане у 2008 році, телефонізоване (у 2014 році, телефони є тільки в школі та медпункті). Жителі села були учасниками національно-визвольних змагань 1918—1920 років, воювали на фронтах Другої світової війни, брали участь у збройній боротьбі проти радянських та німецьких окупантів
Географія[ред. | ред. код]
Буянів знаходиться на сході району за 2.5 км від траси Т 1419. Отож, має регулярне транспортне сполучення із районним та обласним центрами. У геологічному відношенні село розташоване у межах Передкарпатського передового прогину. Буянів лежить у межах зони поширення помірно континентального клімату.
| Клімат Буянова | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −0,8 | 0,7 | 5,8 | 13,2 | 19,1 | 22,1 | 23,6 | 23,1 | 18,8 | 13,2 | 6,0 | 1,1 | 12,2 |
| Середня температура, °C | −3,6 | −2 | 2,3 | 8,5 | 13,8 | 16,8 | 18,2 | 17,7 | 13,8 | 8,6 | 3,0 | −1,3 | 8,0 |
| Середній мінімум, °C | −6,4 | −4,6 | −1,2 | 3,9 | 8,6 | 11,6 | 12,9 | 12,3 | 8,8 | 4,1 | 0,1 | −3,7 | 3,9 |
| Норма опадів, мм | 36 | 35 | 39 | 51 | 79 | 95 | 95 | 75 | 56 | 44 | 42 | 48 | 695 |
| Джерело: [1] | |||||||||||||
Рельєф пересічений балками, висотні позначки території коливаються у межах 250—270 м над рівнем моря. На території населеного пункту поширені широколисто-сосновими лісами, де ростуть сосна, ялина, дуб, граб і бук.
Фауна[ред. | ред. код]
Серед тварин трапляються, козулі, лисиця, польова миша, кріт, їжак, водяна і ставкова нічниці, вуж звичайний, трав'яна, озерна і ставкова жаби, а ще повно кабанів, зайців, ласок і тхорів. В річці Черн водиться пічкур, в'юн, раки.
Серед птахів у Буянові найпоширенішими є: ластівка сільська, ластівка міська, хатній горобець, лелека білий, сова сіра, зозуля, дятел, сойка, шпак, зяблик, різні види синиць, куріпка сіра, мухоловка строката, дрозди, вільшанка. У навколишніх лісах поселяються костогриз, жайворонок лісовий, яструб, звичайний боривітер, крук, сіра ворона, шпак, соловейко. Влітку звичайна перепілка, сич хатній, одуд, галка, жайворонок польовий. Восени і взимку світ птахів Буянова складають: сіра ворона, грак, сорока, щиглик, вівсянка звичайна, снігур, золотомушка жовточуба.
Історія[ред. | ред. код]
Раніше село називалося Буянова[4].
Перша документальна згадка про село датується 1578 роком[5]. В податковому реєстрі Жидачівської землі записано, що в селі Боянова було 2 дворища землі і священник.
В «Шляхетський шлях роду Собеських» згадується про Буянів:
Відомо, що Буянів належав до Собеських i що тут бував Ян Собеський[6].
ŚLADY KROLA JANA III W KRAJU NASZYM
BUJANÓW (Bujanie), wieś w pow. żydaczowskim. Jan Sobieski, "mając osobliwy wzgląd na zasługi cum di. spendio f'ortunarum (Z nakładem majątku) JMCP. Mikołaja Orlika, tak św.pamięci niegdy rodzicom moim, jako i mnie samemu od lat wielu, w trudnych Rzpltej okazyach, z odwagą zdrowia swego nieraz wyświadczone", potwierdził jemu i małżonce jego w r. 1671 dożywocie, zapisane mu na wsi Bujanie w województwie ruskiem, w ziemi lwowskiej, przez Teofilę Sobieską, matkę swoję. (Klucz. Pisma, t. I c L s. 637).[7].
Мати короля Яна Собеського Теофіля, в 1660 році надала за заслуги село Буянів Миколі Орлику та його дружині довічно.
Революція 1848 року призвела до скасування кріпосного права та проведення земельної реформи. На честь цієї події у селі було споруджено пам'ятник.
За часів Польської республіки (1918–1939 рр.) село становило окрему гміну у складі Жидачівського повіту Станиславівського воєводства. У зв'язку з адміністративною реформою[pl] 1 серпня 1934 року воно було включене до складу гміни Журавно, того ж повіту і воєводства[8].
Як і вся Західна Україна, у 1939 році село увійшло до складу УРСР, пробувши у її складі до 10 липня 1941 року, коли село було зайняте німецькими військами[9]. У 1941 році до села ввійшли німецькі війська.
У 2012 році відбулось освячення «Хреста Заслуги» — монумента жителям села, що боролись у складі ОУН-УПА.
Політика[ред. | ред. код]
Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460405, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 227 виборців, явка 79,30 %, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 22,78 %, за «Слугу народу» — 20,00 %, за «Голос» — 17,22 %.[10] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 26,11 %, за Мар'яна Калина (Народний рух України) — 21,67 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 18,33 %[11].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 416 осіб[2].
Церква[ред. | ред. код]
Вперше про парафію села Буянова йдеться в протоколі візитації парафії[12] в 1732 році про церкву Різдва Пресвятої Богородиці, що була збудована в давні часи. Зараз на її місці існує дерев'яна церква Різдва Христового 1834 [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.] року. У 1884 році добудували бабинець, над яким знаходяться хори і помалював місцевий маляр Роман Михайлович.
Хор НД села Буянів. Хор заснований в 1923 р. місцевим жителем Василем Чмеликом, який свого часу закінчив дяківсько-регентську школу у Львові і був добрим скрипалем[13].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Кремінь Йосип Васильович (* 1932) — український дисидент.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Могила Січових стрільців[a]
- Пам'ятний знак на честь скасування панщини.
- Пам'ятник коляді 1930-го року.
- Пам'ятник односельцям, які загинули під час Другої світової війни.
- Пам'ятник односельцям, які боролись за незалежність України у складі ОУН/УПА[14].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Монумент жителям села що боролись у складі ОУН-УПА -
Таблиці -
Могила січових стрільців -
Пам'ятник полеглим у другій світові війні -
Монумент на честь скасування панщини 1848 -
Таблиці -
Пам'ятник коляді 1930 року -
Коляда 30 року і В.Чмелик -
Церква Різдва Христового 1834
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Відновлено 25 лютого 1990 року на місці, де вона існувала до руйнування радянською владою.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ а б Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 2 липня 2014.
- ↑ Різдва Христового [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Візитація парафії села Буянова. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
- ↑ Василь Лаба Історія села Буянів… С. 14-15.
- ↑ P Kuśmierczyk, J, Kuśmierczyk, R Słowikowski ., 2010, с. 110.
- ↑ L.Tatomir, 1883, с. 32-33.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu żydaczowskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Боевые донесения, разведсводки и приказы за 2 июля 1941 года. Боевые действия Красной армии в ВОВ. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 29 серпня 2013. (рос.)
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2020.
- ↑ села Буянова. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
- ↑ Бурбан М., 1999, с. 86.
- ↑ На Львівщині відкрили пам’ятний знак воякам УПА. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|3=(довідка)
Література[ред. | ред. код]
- Василь Лаба. Історія села Буянів від давніх часів до 1939 року. — Львів, 2020. — 60 с.
- Михайлович Василь. Червона віхола. — Львів : «Тріада плюс», 2008. — 256 с. — 120 прим. — ISBN 978-966-486-026-7.
- Przemysław Kuśmierczyk, Jakub, Kuśmierczyk, Robert Słowikowski. NA SZLACHECKIM SZLAKU RODU SOBIESKICH. — Rybczewice : « Gmina », 2010. — 1000 прим. — ISBN 978-83-932402-1-0.
- L. Tatomir. Ślady króla Jana III w kraju naszym. — We Lwowie : « Nakładem Towarzystwa Pedagogicznego. Z I. Zwiezkowej Drukarni», 1883. — 112 с.
- Михайло Бурбан. Хорове виконавство Львівщини. Хори. Диригенти. — Львів : « », 1999. — 279 с. — ISBN 966-7444-28-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Галарея на Flickr [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
| ||||||||