Куро-аракська культура
Куро-аракська культура | |
Названо на честь | Кура і Аракс |
---|---|
Країна | Іран |
Місце розташування | Кавказ |
У межах природно-географічного об'єкта | Південний Кавказ, Північний Кавказ |
Попередник | Шулавері-шомуська культура |
Наступник | Тріалетська культура |
Час/дата початку | 3400 до н. е. |
Час/дата закінчення | 2000 до н. е. |
Куро-аракська культура у Вікісховищі |
Куро-аракська культура або Шенгавицька культура — археологічна культура мідної та ранньої бронзової доби, представлена в IV — початку III тисячоліття до н. е. (в абсолютних датах — 3400-2000 рр. до н.е) на території Південного Кавказу та прилеглих областей Близького Сходу (Вірменія і північний Іран).
На південний захід від куро-аракської культури виникла подібна їй Бейт-Єрахська[en]; інша назва — Хірбет-керакська) культура, що постала у Леванті після падіння Аккадської імперії.
Існувала приблизно з 4000 до 2000 року до н. е.[1]. Проте у деяких місцях зникла вже у 2700—2600 роках до н. е.[2]
Назва культури походить від долини річок Кура і Аракс. Куро-аракську культуру іноді називають культурами шенгавітською (за поселенням Шенгавит у Вірменії), каразькою (за археологічним поселенням у Ерзурумі), пулурською (за поселенням у провінції Тунджелі) та яникська (за поселенням під пагорбом Яник-Тепе біля озера Урмія у Іранському Азербайджані).[3]
У південно-західній частині Єревана, на лівому березі річки Раздан (нині піднесений берег Єреванського озера) знаходиться добре досліджений пам'ятник ранньої бронзи — Шенгавитське поселення, від якого отримала свою назву культура.
Назва «Куро-аракська культура» виникла у роботах вірменських, грузинських та азербайджанських археологів, що найпильніше вивчали цей феномен за радянських часів. Проблема полягає в тому, що в світовій спеціалізованій літературі, присвяченій даній культурі, так і не склалося єдиної термінології щодо її назви. Незважаючи на те, що більшість радянських вчених називали її «Куро-Аракською», Борис Піотровський й Рауф Мунчаєв надавали перевагу термін «енеолітична культура Закавказзя» (надалі Мунчаєв також прийняв термін «Куро-аракська культура», визнавши його загальноприйнятість). Застосування слова «енеолітична» тут, видається не зовсім коректне, рівно як й «закавказька мідна доба», оскільки останній період розвитку культури відноситься вже до ранньої бронзової доби. Інші використовуються назви даної культури виходять не з етапу розвитку металообробки, а з географічного ареалу її поширення або навіть етнічного складу відноситься до неї народонаселення. Зокрема, Девід Ленг та Чарльз Берні ввели до неї назву «рання анатолійська бронзова доба», а Р. Дайсон — «яницька культура» (за результатами розкопок у Яник-Тепе), крім того, для позначення даної культури часто вживається спірна назва — «рання хуритська культура». Пізніше Ленг і Берні запропонували термін «рання Закавказька культура» (або «рання Закавказька й східноанатолійська культура»).
Найдавніші знахідки цієї культури виявлені на Араратській рівнині. Вона поширилася на північ до Кавказу до 3000 року до н. е., проте ніколи не існувала у Колхиді (західна частина сучасної Грузії).[4][5]
В цілому рання закавказька культура охоплювала величезну площу приблизно 1000 км на 500 км[6], яка в основному охоплювала сучасні території Закавказзя (крім Західної Грузії), північно-західного Ірану, північно-східного Кавказу, східної Туреччини, аж до Сирії.[7][8]
Просуваючись на північ, куро-аракська культура частково витіснила та частково асимілювала широколиций орлиноносий кроманьйонський тип, породивши європеоїдну расу.
Вважається, що культура була знищена нашестям хуритів. У той же час багато вчених намагаються ототожнити куро-аракську культуру з хурито-урартською спільністю[9].
Носії культури мешкали в зміцнених селищах зі стінами з сирцевої цегли. Будинки, у плані мали форму кола.
У центрі поселень розташовувалися ями для зберігання зерна.
Основні заняття: землеробство і скотарство, металургія, торгівля.
Кераміка була прикрашена розписом чорною, червоною фарбами. Мотиви орнаменту — геометричні. Її зразки виявлено на території Сирії та Ізраїлю, на півночі — до Дагестану і Чечні включно. Відома виробництвом зброї та прикрас з бронзи, які теж експортувалися, в тому числі з використанням колісного транспорту — возів та колісниць.
- ↑ The early Trans-Caucasian culture, I.M. Diakonoff, 1984
- ↑ Edens, Christoper (Aug–Nov 1995). «Transcaucasia at the End of the Early Bronze Age». Bulletin of the American Schools of Oriental Research. The American Schools of Oriental Research. 299/300 (The Archaeology of Empire in Ancient Anatolia): 53, pp. 53–64 [56]. JSTOR 1357345.
- ↑ Rothman, Mitchell S. (2015). «Early Bronze Age migrants and ethnicity in the Middle Eastern mountain zone». Proceedings of the National Academy of Sciences. 112 (30): 9190–9195. doi:10.1073/pnas.1502220112. PMC 4522795 Freely accessible. PMID 26080417.
- ↑ Edens, Christoper (Aug–Nov 1995). «Transcaucasia at the End of the Early Bronze Age». Bulletin of the American Schools of Oriental Research. The American Schools of Oriental Research. 299/300 (The Archaeology of Empire in Ancient Anatolia): 54. JSTOR 1357345.
- ↑ Хатто-хуритський субстрат народів Закавказзя та Малої Азії [Архівовано 29 червня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ The Hurro-Urartian people — John A.C. Greppin
- ↑ Kh. Kushnareva. [The Southern Caucasus in Prehistory: Stages of Cultural and Socioeconomic Development from the Eighth to the Second Millennium B.C." UPenn Museum of Archaeology, 1 Jan. 1997. ISBN 0-924171-50-2 p 44
- ↑ Antonio Sagona, Paul Zimansky. «Ancient Turkey» Routledge 2015. ISBN 1-134-44027-8 p 163
- ↑ Доалбанський період[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Куро-аракська культура
Це незавершена стаття з історії Вірменії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Азербайджану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Грузії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Кавказ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |