Поліське (Рівненський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Поліське
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район Рівненський район
Тер. громада Березнівська міська громада
Код КАТОТТГ UA56060030300088827
Основні дані
Засноване 1629
Населення 1656
Площа 3,25 км²
Густота населення 509,54 осіб/км²
Поштовий індекс 34650
Телефонний код +380 3653
Географічні дані
Географічні координати 50°50′53″ пн. ш. 26°48′58″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
190 м
Водойми Сергіївка
Місцева влада
Адреса ради 34630, Рівненська обл., Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, буд.6
Карта
Поліське. Карта розташування: Україна
Поліське
Поліське
Поліське. Карта розташування: Рівненська область
Поліське
Поліське
Мапа
Мапа

Полі́ське — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 1656 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Березнівської міської громади[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Березнівського району, село увійшло до складу Дубенського району[2].

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1 645 осіб[3].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 99,94 %
російська 0,06 %

Культура

[ред. | ред. код]

Бібліотека

[ред. | ред. код]

Бібліотечна справа села Погорілівка (тепер Поліське) розпочалася ще у 1948 році. На той час приміщення під бібліотеку ще як такого не було, і хату-читальню відкрили у сільській хаті Дмитрука Якова Петровича. Завідувачкою призначили молоду дівчину із сусіднього села Друхів Савчук Олександру, яка мала освіту 6 класів. Вона і розпочала бібліотечну справу. Привозили книги із районного центру Соснове. До 1950 року у хаті-читальні налічувалось десь до 100 книг — це в основному були художні книжки, пізніше почали поступати і на воєнну тематику. Хазяїн цієї хати змайстрував полички для книг і ослін для відвідувачів.

А читачами була в основному молодь. Вона збиралася до бібліотеки тільки в неділю, тому що в буденні дні усі працювали в полі. А от зимою збиралися частіше. Тут проводилися голосні читки, так як усі не вміли читати. Багато хлопців, які закінчили школу ще до війни, загинули на фронті, а дівчата рідко хто вмів читати. Багато читала їм бібліотекар, особливо усі слухали «Кобзаря» Т. Г. Шевченка.

У 1950 році з району прислали освіченого бібліотекаря на прізвище Телегуз. Місцеве керівництво почало говорити про будівництво клубу.

У 1951 році з району прислали представників, які разом з місцевою владою почали звозити ліс. У заможних хазяїв руйнували стайні, будинки, забирали дерево і звозили на будівництво клубу. І вже у 1952 році закінчили будівництво клубу. Телегуза (бібліотекаря) призначили завідувачем клубу, а бібліотеку прийняла Баб'як Клавдія Іванівна. Під бібліотеку було виділено дві кімнати. На той час у клубі знаходилося і відділення зв'язку.

У 1953 році почала функціонувати шкільна бібліотека, якою завідував вчитель фізкультури Лисиця М. А. В бібліотеці була невелика кількість книг, але учні із задоволенням читали, те що було. У 1963 році бібліотеку прийняла Єзерська Галина Арсенівна, яка також була вчитель за спеціальністю, але дуже відповідально відносилась до бібліотечної роботи. За період її роботи в бібліотеці збільшився фонд, береглась кожна книжка, кожна брошура. Галина Арсенівна працювала в бібліотеці до виходу на пенсію.

У 1974 році у шкільну бібліотеку прислали уже фахівця з бібліотечною освітою Савчук Ганну Юхимівну. На цей час у бібліотеці уже налічувалось до 4000 художньої і наукової літератури.

У 1977 році в шкільній бібліотеці на посаду бібліотекаря призначено Пантюшко Галину Петрівну, яка працювала до 1981 року. Щороку фонд бібліотеки збільшувався, надходила велика кількість класичної, методичної та іншої літератури. У 1981 році бібліотеку прийняла Дзюбук Людмила Володимирівна.

Сільська бібліотека у 1980 році була перенесена у приміщення сільської ради, а на місці старого клубу почали будувати будинок культури. Пройшло шість років і бібліотека зустрічала новий 1986 рік у новому приміщенні будинку культури. Великі світлі кімнати, нові стелажі, багато нової літератури, але недовго довелося бібліотекарю Дзюбук Валентині Олександрівні працювати в новому приміщенні. У вересні 2000 року половину приміщення будинку культури було здано в оренду для Поліської загальноосвітньої школи, а бібліотеку знову довелося розмістити у приміщенні сільської ради на другому поверсі.

У 2002 році до публічної бібліотеки с. Поліське було передано шкільну бібліотеку. З цього часу почала функціонувати публічно-шкільна бібліотека, яка знаходилася в двох приміщеннях: шкільний абонемент у школі, а публічна — в приміщенні сільської ради.

У 2013 році бібліотеку об'єднали в одне приміщення. На даний час бібліотека знаходиться в приміщенні Поліської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Завідувачка бібліотеки Дзюбук Л. В. Бібліотека має в користуванні велику світлу кімнату, є зручні столи, стільці, стелажі для книг, комп'ютер, принтер, фонд CD-DVD диски. Фонд бібліотеки нараховує 11659 примірників художньої, наукової, методичної та іншої літератури, а також 6089 примірників навчальної літератури, підручників. За період роботи в статусі публічно-шкільну бібліотеку було нагороджено грамотою Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації, грамотою відділу культури Березнівської державної адміністрації, грамотами комунального закладу Березнівської ЦСПШБ.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У селі народилися:

Дзюбук Федір Несторович народився 1 січня 1921 року в селі Погорілівка, Людвипільського району (нині смт. Соснове), Ровенської області. На війну пішов 15 січня 1944 року. Спочатку перебував у Чернігові в запасному полку. В травні 1944 року перебував в 3-му Білоруському полку. Стояв в обороні під Оршою. Прорвались і пішли в наступ до Кенігсберга де і тримав поранення (22 червня). Лікувався у госпіталі у м.Москва. Після госпіталю служив у запасному полку у Мінську, де вже у 1945 р. забрали на фронт у Польщу, а згодом у Німеччину. Після закінчення війни до 1946 року служив у Росії.

Нагороджений: Орденом «Вітчизняної війни», медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Помер Федір Несторович 25 липня 1997 року.

Кусік Григорій Юхимович народився 20 квітня 1927 року, у селі Погорілівка, Людвипільського району (нині смт Соснове), Ровенської області. У січні 1944 року був мобілізований до армії. Військову підготовку пройшов у Новоград-Волинській військовій частині, отримав звання молодший сержант і був направлений сапером під Псков (Білорусь). Потім воював у Польщі, Чехії, Австралії. Часто ходив у розвідку. Був поранений. Повернувся з війни 1 травня 1947 року. На даний час проживає в селі Поліське, Березнівського району Рівненської області.

Нагороджений: медалями «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «За визволення Праги», «За бойові заслуги».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]