Жінка в ісламі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єменська жінка лікар

Жінка в ісламі - дослідження про становище жінки в мусульманському суспільстві, а також система правил і норм, що регулюють взаємодію жінки з соціальними інститутами. Становище жінки в ісламі - традиційний пункт критики соціального устрою мусульманського суспільства.

Шаріат (ісламський спосіб життя) та фікх (ісламське право) передбачають деякі відмінності ролей чоловіка та жінки в галузі прав і обов'язків. Відмінності виражаються в питаннях шлюбу, розлучення, юридичного статусу, одягу та освіти.

Історичний фон[ред.ред. код]

Традиційний одяг арабських жінок IV-VI ст.

Для оцінки впливу ісламу на становище жінок потрібно спершу розглянути статус жінки в доісламській Аравії. Становище жінок в доісламській Аравії залишало бажати кращого [1]. Є дані про умертвіння батьками новонароджених дівчаток, через бідність [2] [3].

Оксфордський словник вказує на загальне поліпшення становища жінок, після появи ісламу, відзначаючи визнання повноцінності особистості жінки. Придане, яке раніше (а в деяких культурах, наприклад слов'янської, й досі) розглядалося як викуп за наречену, що виплачується батькові, в ісламі став весільним подарунком, який отримувала дружина і зберігала як частину своєї особистої власності. В ісламі шлюб розглядається як "договір", в якому згода жінки була обов'язковою. Жінки отримали право успадкування, яке раніше, в патріархальному суспільстві, належало тільки родичам чоловічої статі. Аннемарі Шіммель говорить, що «порівняно з доісламським періодом, зміна положення жінки, згідно з ісламським законодавством, означає величезний прогрес; жінка має право відповідно до закону керувати своїм багатством».

Фінансові питання[ред.ред. код]

Іслам дає жінкам право на особисте майно. Через відсутність у жінок фінансових зобов'язань (за сім'ю, наприклад), деяких фінансових прав у чоловіка більше. Однак мусульманські жінки історично мали права власності, аналоги яких на Заході були дані порівняно недавно.

Іслам дозволяє жінкам працювати, при дотриманні певних умов, наприклад жінка не може залишатися наодинці з чоловіками. Її робота не повинна заважати важливішим речам, наприклад турботі про дітей. Бажано, щоб в жіночих навчальних закладах, спортивних центрах працювали жінки, а не чоловіки.

Деякі ісламські школи не дають жінці права зайняти посаду судді. Інші (ханафітського мазхабу) говорять про заборону тільки на кримінальний суд і дозволяють вести цивільні справи. Це пов'язують з бажанням захистити жінку від тягаря розгляду жорстоких, кривавих кримінальних справ.

На сучасному етапі в деяких мусульманських країнах, наприклад Єгипті та Марокко залишаються дискримінації в галузі освіти і роботи. Структура зайнятості в мусульманському світі різна: 16% пакистанських жінок економічно активні. В Індонезії цей показник 52%.

Образ мусульманки в культурі[ред.ред. код]

Тема жінки в ісламському суспільстві порушено в низці творів мистецтва, у тому числі фільмах Наречена з Данії (Туреччина), Шкільні подруги (Росія, 2008), Сніг (Боснія, 2008 - призер кінофестивалю Золотий мінбар), однієї із серій фільму «Париже, я люблю тебе» (Франція-Німеччина, 2006), в деяких телесеріалах «Клон» (Бразилія, 2001).

Вбивства заради честі в Пакистані[ред.ред. код]

Докладніше: Каро-карі

В Пакистані родина жінки може її вбити, якщо та, на їхню думку, знеславила родину. Цей звичай називається каро-карі і застосовується у випадку подружньої зради, наміру вийти заміж всупереч заборонам сім'ї, дошлюбного зв'язку. За даними правозахисної організації «Пакистанська Комісія з прав людини» не менш 943 жінок, у тому числі 93 неповнолітні дівчини, були вбиті заради честі у 2011 році. [4]

Боротьба мусульманок за свої права[ред.ред. код]

Ірак 30 січня 2005 року — жінки у черзі проголосувати

Ісламська революція в Ірані 1979 року значно обмежила права жінок. Досі Іран є лідером серед ісламських країн (тобто країн, де норми шаріату закріплені на законодавчому рівні) з активності жінок у суспільному житті. Але до 1979 року Іран був світською країною, тому сучасний рівень прав жінок не йде ні в яке порівняння з тим, що був в цій країні до революції. Вже навесні 1979 року жінками були влаштовані демонстраціЇ проти обов'язкового носіння хіджабу та інших обмежень.[5]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. http://www.scribd.com/doc/7170303/Quranic-General-Account-on-the-Arab
  2. http://feb-web.ru/FEB/LITENC/ENCYCLOP/le1/le1-1991.htm
  3. http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Islam/panova/01.php
  4. Пакистан: исламисты против зоны секса
  5. http://ru.globalvoicesonline.org/2012/09/08/18272/

Посилання[ред.ред. код]