Кобальтит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кобальтит (рос. кобальтит, англ. cobaltite, cobalt glance, bright white cobalt; нім. Kobaltit m, Kobaltglanz m) – мінерал класу персульфідів.

Сульфоарсенід кобальту острівної будови.

Формула: CoAsS.

За Є.Лазаренко містить (%): Co – 35,41; As – 45,26; S – 19,33.

Домішки: Fe, Ni.

Руда кобальту.

Сингонія кубічна.

Густина 6,1-6,4;

Твердість 6.

Білого, сталево-сірого кольору.

Риса сірувато-чорна.

Злом нерівний.

Непрозорий.

Анізотропний.

При високих темпіратурах утворює безперервний ізоморфний ряд з герсдорфітом NiAsS із вмістом Fe до 40 атомних % і зональним розподілом багатих Со і Ni компонентів.

Кристалічна структура типу піриту. Утворює октаедричні і кубічні кристали, зернисті агрегати, вкрапленики, прожилки.

Блиск металічний.

Крихкий.

Відомий у контактово-метасоматичних і гідротермальних золоторудних родовищах.

Найбільші скупчення кобальтит – у високотемпературних контактово-метасоматичних родов. – залізорудних скарнах; в гідротермальних золото-кварцових і срібло-арсенідних карбонатних жилах (родов. Кобальт, пров. Онтаріо, Канада), в родов. Ni-Co-Ag-Bi-U-формації (Рудні гори, Чехія, Німеччина ).

Основний метод збагачення – флотація з подальшою селекцією.

З мідно-кобальтово-піритних руд кобальтит вилучається в колективний концентрат.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3