Вітебське воєводство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вітебське воєводство

POL województwo witebskie IRP COA.svg

Герб

RON województwo witebskie map.svg

   Воєводство в Речі Посполитій (1619).

Viciebskaje vajavodztva. Віцебскае ваяводзтва.svg

   Воєводство у Литві.

Ві́тебське воєво́дство (лат. Palatinatus Vitebsciensis, пол. Województwo witebskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Ливтовського та Речі Посполитої. Існувало в 15081772 роках. Створене на основі земель Вітебського князівства. Після Люблінської унії 1569 року входило до складу Литовської провінції. Належало до регіону Литва. Розташовувалося в північній частині Речі Посполитої, на північному сході Литви. Головне місто — Вітебськ. Очолювалося вітебськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Вітебську. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 2 повітів. Станом на 1772 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&024600.&&&&0024 600 км². В середині 17 століття населення нараховувало &&&&&&&&&0543000.&&&&00543 000 осіб[1]. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Слонімського намісництва Російської імперії.

Повіти[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Насельніцтва Беларусі ў сярэдзіне XVII ст. па паветах // Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667. — Мінск: Навука і тэхніка, 1995.

Джерела[ред.ред. код]