Рамбутан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рамбутан
Плоди рамбутану
Плоди рамбутану
Біологічна класифікація
Царство: Рослини
Відділ: Покритонасінні
Клас: Дводольні
Ряд: Сапіндоцвіті
Родина: Сапіндові
Рід: Nephelium
Вид: N. lappaceum
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Nephelium

Рамбутан, також нефеліум — вічнозелене тропічне дерево родини Сапіндові родом з Південно-Східної Азії та його плід. Плоди солодкі, застосовуються у малайській, індонезійській, тайській кухні. Синоніми: нірат, ненте, нго пуан.

Опис[ред.ред. код]

Вічнозелене дерево, висотою 12—20 метрів. Листки парноперисті, 10—30 см у довжину, з 3—11 листочків. Квітки дрібні, 2,5—5 мм, зібрані у суцвіття. Рослини можуть бути як дводомними так і однодомними.

Плід овальний чи округлий, 3—6 см у довжину та 3—4 см у ширину. Плоди достигають у китицях по 10—20 разом. Шкіряста оболонка червонувата (зрідка жовта або жовтогаряча), вкрита м'якими м'ясистими волосками (звідси і назва від малайського слова «рамбут» — волосся). М'якоть плоду напівпрозора, біла або злегка рожева, солодка із легким кислуватим присмаком, трохи нагадує виноград. М'якоть становить 45—50% від маси плодів. З ботанічної точки зору м'якоть плоду є принасінником, тобто виростом сім'яніжки.

Насінина одна, світло-коричнева, 1—1,3 см у довжину, за консистенцією схожа на горіх. Неїстівна у сирому вигляді, але вживається в їжу після кулінарної обробки.

Культивування[ред.ред. код]

Поширення[ред.ред. код]

Батьківщина рамбутану — Малайзійський архіпелаг.

Вирощується у Південно-Східній Азії, Африці, країнах Карибського басейну, на Гаваях, в Австралії.

Умови зростання[ред.ред. код]

Рамбутан росте у тропічному та екваторіальному кліматі при температурі 22—30 °C на висоті до 500 м над рівнем моря. При температурах нижче 10 °C гине. Розводять рамбутан вегетативно (щепленням, відводками, брунькуванням), оскільки дерева, вирощені з насіння часто дають дрібні кислі плоди.

У Малайзії дерево квітне двічі на рік (березень—червень і липень—листопад), а в Коста-Ріці — один раз (квітень—червень). Плоди достигають за 15—18 тижнів.

Одне дерево здатне виробити більше як 5000—6000 плодів або 60—70 кг.

Запилення[ред.ред. код]

Пахучі квітки рамбутану приваблюють багато запилювачів, найперше бджіл. Також квітки запилюються мухами та мурахами.

Застосування[ред.ред. код]

Вживається у їжу сирим, консервованим. Перероблюється у джеми, желе. Насінина багата на олію, зокрема на арахінову та олеїнову жирні кислоти. Використовується у харчовій промисловості та при виробленні мила. Корінь, кора та листя використовуються у народній медицині та для вироблення фарб.

Посилання[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.