Храм Зевса в Олімпії
Координати: 37°38′16″ пн. ш. 21°37′48″ сх. д. / 37.63778° пн. ш. 21.63000° сх. д.
Храм Зевса — давньогрецький храм, присвячений верховному олімпійському богові Зевсу, який слугував центром архітектурного ансамблю давньої Олімпії.
Історія[ред. | ред. код]
Перший, найбільш ранній храм, присвячений місцевим і пан-еллінським божествам зведений на цьому місці ще наприкінці мікенського періоду. Альтіс — обнесений стіною Священний гай, із вівтарем Зевса і пагорбом Пелопса, були вперше побудовані впродовж 10-9 століть до н. е.[1], коли культ Зевса приєдналися до вже побутуючого тут культу Гери (див. Храм Гери в Олімпії)[2].
Класичний храм Зевса був закладений в 52 олімпіаду елейцем Лібоном, але закінчений лише в 85-86 олімпіади Фідієм, тобто між 472 і 456 до н. е.
У 426 році н. е. імператор Феодосій II наказав зруйнувати всі храми і споруди в Олімпії як свідчення язичницької традиції. Знищення вцілілих залишків храму довершили потужні землетруси 522 і 551 років[3]. Більшість збережених донині фрагментів храму зберігаються в Археологічному музеї Олімпії, кілька фрагментів фронтонів — в Луврі, Париж.
Архітектура[ред. | ред. код]
Храм Зевса являв собою був типовий гіпетральний храм (Ύπαιθρος), а саме доричний периптер[4] з 6-ма колонами по ширині храму і 13-ма по його довжині. Матеріалом для будівництва послужив вапняк-черепашник із Поросу. Фундамент також був вапняковим і сягав заввишки 22 м, завширшки — 27 м, в довжину — 64 м. Фундамент, колони і розписи цього храму були відкриті і відновлені в колишньому вигляді, завдяки розкопкам, проведеним в 1875 році під керівництвом німецького археолога Ернста Курціуса.
Всередині храму стояла хрисоелефантинна Статуя Зевса також роботи Фідія — одне з Семи чудес античного світу. Масивний п'єдестал статуї близько 3,5 метрів висотою прикрашали позолочені фігури, що зображували олімпійських богів. На цьому п'єдесталі, який представляв подобу Олімпу, знаходився трон, створений із золота і дорогоцінних каменів з безліччю різних прикрас із слонової кістки і чорного дерева. Статуя Зевса понад 10 метрів заввишки, з виразом світоправлячої могутності і разом батьківської ніжності, представлена сидячи на троні. У лівій руці бог тримав скіпетр, увінчаний орлом, а на простягнутою правій руці стояла богиня Ніка із золота і слонової кістки. Як свідчить Павсаній[5], з першого погляду здавалося неймовірним, що храм міг вмістити цю статую.
Східний фронтон храму прикрашала скульптурна група майстра Пеонія з Меїди, що представляла приготування до змагання на колісницях перед поглядом Зевса між Еномаєм і Пелопсом, а західний фронтон — група майстра Алкамена з Афін, що представляє сцену битви лапіфів з кентаврами. На метопах змальовані 12 подвигів Геракла.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ (Hellenic Ministry of Culture: The sanctuary site at Olympia, including the Temple of Zeus. Архів оригіналу за 9 березня 2010. Процитовано 23 листопада 2010.
- ↑ Preceding the Temple of Zeus in the temenos at Olympia were the archaic structures: «the temple of Hera, the Prytaneion, the Bouleuterion, the treasuries and the first stadium.» [Архівовано 9 березня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Hellenic Ministry of Culture [Архівовано 9 березня 2010 у Wayback Machine.].
- ↑ Temple of Zeus at Archaeopaedia, Stanford University. Архів оригіналу за 5 лютого 2007. Процитовано 23 листопада 2010.
- ↑ Павсаній 5, 11, 1
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Храм Зевса в Олімпії |
- Олимпия//Реальный словарь классических древностей
- Олимпия, место проведения Олимпийских игр//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [Архівовано 12 листопада 2011 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||