Протогрецька мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Greek alphabet alpha-omega.svg

Стаття з серії:
Грецька мова


Протогрецька мова (грец. Πρωτοελληνική γλώσσα) — мова, яка вважається найдавнішою стадією розвитку грецької мови, з якої згодом розвинулися мікенська мова, діалекти давньогрецької мови класичного періоду (іонічний, аттичний, еолійський, дорійський і північно-західний), койне і сучасна грецька мова.

Дослідники також вважають, що фрагментарно збережена давньомакедонська мова походить або від більш ранньої загальної «протоеллінської» мови, або безпосередньо від протогрецької мови.

Протогрецькою мовою говорили грецькі племена наприкінці третього тисячоліття до н. е., швидше за все на Балканах. Єдність протогрецької розпалась, коли ті грецькі племена, які говорили на домікенській формі протогрецької мови, вторглися на територію Греції між XXI і XVII століттями до н. е. В результаті ці племена відділилися від дорійців, які вторглися сюди тисячоліттям пізніше (дорійське вторгнення кінця другого тисячоліття до н. е.), і діалект яких у деяких моментах зберіг архаїчні риси.

Розвиток протогречькох мови повинен розглядатись в контексті раннього палеобалканского мовного союзу, в рамках якого важко провести точні межі між окремими мовами. У грецькій мові, як і у вірменській, індоєвропейські ларінгали на початку слова представлені протетичними голосними. Крім того, обидві мови мають інші загальні фонологічні та морфологічні особливості. Близьке споріднення вірменської та грецької мов проливає світло на парафілістичні властивості ізоглосси кентум-сатем.

Див. також[ред.ред. код]