Діоген Синопський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей термін має також інші значення. Див. Діоген

Діоген Синопський (дав.-гр. Διογένης ὁ Σινωπεύς, бл. 412 до н. е. — 10 червня 323 до н. е., Корінф) — давньогрецький філософ-кинік.

Родом із Синопи, більшу частину життя провів на міському звалищі поблизу Корінфа. Помешканням йому слугував піфос. Учень засновника кинізму філософа Антисфена. Творів не писав і зажив слави передусім завдяки притчам та висловлюванням, якими супроводжував нестандартні, із загальноприйнятої точки зору, ситуації у своєму житті.

Усі відомості про життя та погляди Діогена Синопського взяті з анекдотів про нього, опублікованих у книзі Діогена Лаертського "Життя визначних філософів".

[ред.] Погляди

У відповідності до кинічного принципу — «жити згідно з природою» — Діоген відмовився від будь-яких узвичаєних людських форм існування: житла, посуду, одягу (пробував навіть їсти не приготовану їжу, але не зміг перетравити сире м'ясо); це було здійсненням на практиці радикальної позиції, за якою слід знищити людську цивілізацію та культуру і повернути людей до «природного» досоціального стану. Практика опрощення в європейській традиції бере початок саме від Діогена. У загальнометафізичному плані погляди Діогена тотожні поглядам Антисфена та інших кініків: має право на існування тільки те, що відповідає природі; всі людські установлення надлишкові та шкідливі; слід відмовитися від будь-якого придбання, бо лише така відмова робить людину вільною; не можна дозволяти собі насолод, потрібно залишатися байдужим до будь-яких спокус. Попри відверту асоціальність, сучасники поважали Діогена, і разом із Сократом Діоген за античних часів був взірцем мудреця.

[ред.] Слід в історії

Про Діогена розповідали багато байок. Буцімто він посеред дня ходив по агорі з ліхтарем і казав, що шукає (справжню) Людину. Нібито, завдяки його славі мудрої людини, його навіть показували Олександру Македонському, і ніби на пропозицію Александра Македонського виконати будь-яке бажання філософа, він попросив відійти і не затуляти сонце. Історики твердять, що ці дві видатні історичні особи так і не зрозуміли одне одного. Олександр Македонський поділився з Діогеном своїми планами підкорення Індії. Діоген натомість відказав, що нічого доброго, окрім лихоманки він в Індії не здобуде. А йоги і тому подібні факіри – то взагалі гидота. Діоген навіть запропонував Македонському натомість залягти у сусідньому піфосі. Олександр не погодився, і поскакав „визволяти” Індію. А дарма. Сталося так, як казав Діоген. Олександр Македонський помер в Індії від малярії. Старий Діоген надовго запамятав його, і щоразу, згадуючи великого полководця, скрушно хитав головою: „А як гарно нам би велося удвох! Бо довкола таке барахло! Справжню людину вдень з вогнем не знайдеш...” Коли, будучи у вигнанні в Афінах, Діоген дізнався, що Платон стверджує, що людина то є тварина на двох ногах позбавлена пір'я, він буцімто приніс йому в Академію обскубаного півня й сказав: "Ось твоя людина!".

[ред.] Найвідоміші афоризми з уст Діогена Синопського

• Поводься з вельможами, як з вогнем: не стій ні надто близько, ні надто далеко від них. • Простягаючи руку друзям, не стискай пальці в кулак. • Бідність сама прокладає шлях до філософії. Те, в чому філософія намагається запевнити на словах, бідність змушує доводити ділом. • Лихослов є найлютіший з диких звірів; підлесник — найнебезпечніший з ручних тварин. • Філософія і медицина зробили людину найрозумнішою з тварин; ворожіння і астрологія — найбожевільнішою; забобони і деспотизм — найнещаснішою. • Ті, хто тримає тварин, повинні визнати, що скоріше вони служать тваринам, ніж тварини їм. • Смерть — не зло, оскільки в ній нема безчестя. • Філософія дає готовність до любого повороту долі.