Діоген Синопський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Діоген Синопський (дав.-гр. Διογένης ὁ Σινωπεύς, бл. 412 до н. е. — 10 червня 323 до н. е., Корінф) — давньогрецький філософ-кінік.

Родом із Синопи, більшу частину життя провів на міському звалищі поблизу Корінфа. Помешканням йому слугував піфос. Учень засновника кінізму філософа Антисфена. Творів не писав і зажив слави передусім завдяки притчам та висловлюванням, якими супроводжував нестандартні, із загальноприйнятої точки зору, ситуації у своєму житті. Усі відомості про життя та погляди Діогена Синопського взяті з анекдотів про нього, опублікованих у книзі Діогена Лаертського "Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів".

Зміст 1 Особистість 2 Погляди 3 Слід в історії 4 Найвідоміші афоризми з вуст Діогена Синопського

[ред.] Особистість

Діоген був людиною, яку сьогодні назвали б ізгоєм. Він не займався пошуком роботи і не мав власного майна та постійного місця проживання. І тому він ночував у храмах, у знаменитій бочці. Замість матрацу він підкладав листя - єдиний натяк на комфорт. Він носив старий поношений плащ, спирався на ціпок, за плечима носив невеликий мішок із усім найнеобхіднішим. Згадували такий випадок: він побачив, як хлопчики п'ють воду з ріки прямо з рук. Діоген був спантеличений: "Потреби дитини - і то менші від моїх!". Він викинув свій кубок, вважаючи його більше непотрібним. Він вважав, що природа наділила людину всіх необхідним.

Діоген зовсім не вважав себе бідняком. Він доводив, що все належить філософам: "Всі речі належать богам. Мудреці - це друзі богів. І так як між друзями все спільне, всі речі світу належать філософам".

Проте Діоген не уникав людей. Навпаки, він користався кожною нагодою говорити з народом - і йому було що сказати. Славою користувалася його критика традицій та дурниць. Він критикував людей незалежно від того, хотіли вони слухати його чи ні. Якщо він починав полемізувати - на нього звертали увагу всі. Можна тільки дивуватися, як його не побили батогами чи не судили. Адже під його критику потрапляли богачі й впливові люди, навіть міфологізовані герої легенд. Наприклад, греки ставилися до міфа про Едіпа як до великої трагедії. А Діоген сміявся з неї, а головного героя вважав слабкою людиною. Греків це шокувало. Проте були й більш шокуючі речі. Діоген вважав канібалізм природною справою (але сам до цього не опускався).

Метою Діогена була "шокова терапія". За її допомогою він змушував людей думати. Діоген шокував своєю поведінкою і дуже знаменитих людей. Наприклад Александр Македонський, дізнавшись про знаменитого філософа, дозволив Діогену побажати будь-що. І тоді Діоген відповів йому: "Відійди, ти затуляєш мені сонце!" Зіркам Олімпійський ігор також діставалося від Діогена. Якось він спитав у переможця: "За що ти отримав вінок переможця?" Атлет гордо відповів: "За те, що я переміг у поєдинку із сильнішими людьми Греції!" "Сильнішими? Навряд! Якби вони були сильніші за тебе, то ти б їх не подолав". - "Добре, я отримав перемогу над рівними мені в боротьбі". - "Так-так. Але якщо ти їх переміг, отже, ви все ж були не рівні". Атлет погодився. На це Діоген розсміявся: "І ти радієш тому, що переміг слабшого. Це кожен зможе!"
Діоген насміювався просто над всіма. Його навіть прозвали собакою. Грецькою "собака" - kynikos - звідси й походить слово "цинік".
Цинізм Діогена не пощадив навіть його смерті. Помираючи, він сказав, щоб його тіло викинули в поле - щоб дикі звірі з'їли його. Діоген помер у Коринфі, і міщани встановили йому пам'ятник, на якому було написано: час відточить і камінь, і бронзу, але твої слова, Діоген, будуть жити вічно."

[ред.] Погляди

У відповідності до кинічного принципу — «жити згідно з природою» — Діоген відмовився від будь-яких узвичаєних людських форм існування: житла, посуду, одягу (пробував навіть їсти не приготовану їжу, але не зміг перетравити сире м'ясо); це було здійсненням на практиці радикальної позиції, за якою слід знищити людську цивілізацію та культуру і повернути людей до «природного» досоціального стану. Практика опрощення в європейській традиції бере початок саме від Діогена. У загальнометафізичному плані погляди Діогена тотожні поглядам Антисфена та інших кініків: має право на існування тільки те, що відповідає природі; всі людські установлення надлишкові та шкідливі; слід відмовитися від будь-якого придбання, бо лише така відмова робить людину вільною; не можна дозволяти собі насолод, потрібно залишатися байдужим до будь-яких спокус. Попри відверту асоціальність, сучасники поважали Діогена, і разом із Сократом Діоген за античних часів був взірцем мудреця.

[ред.] Слід в історії

Про Діогена розповідали багато байок. Буцімто він посеред дня ходив по агорі з ліхтарем і казав, що шукає (справжню) Людину.

Щодо Александра Македонського, історики твердять, що ці дві видатні історичні особи так і не зрозуміли одне одного. Александр Македонський поділився з Діогеном своїми планами підкорення Індії. Діоген натомість відказав, що нічого доброго, окрім лихоманки він в Індії не здобуде. А йоги і тому подібні факіри – то взагалі гидота. Діоген навіть запропонував Македонському натомість залягти у сусідньому піфосі. Александр не погодився, і поскакав «визволяти» Індію. А дарма. Сталося так, як казав Діоген. Олександр Македонський помер в Індії від малярії. Старий Діоген надовго запамятав його, і щоразу, згадуючи великого полководця, скрушно хитав головою: «А як гарно нам би велося удвох! Бо довкола таке барахло! Справжню людину вдень з вогнем не знайдеш...»

Коли, будучи у вигнанні в Афінах, Діоген дізнався, що Платон стверджує, що людина то є тварина на двох ногах позбавлена пір'я, він буцімто приніс йому в Академію обскубаного півня й сказав: "Ось твоя людина!".

[ред.] Найвідоміші афоризми з вуст Діогена Синопського

• Поводься з вельможами, як з вогнем: не стій ні надто близько, ані надто далеко від них.
• Простягаючи руку друзям, не стискай пальці в кулак.
• Бідність сама прокладає шлях до філософії. Те, в чому філософія намагається запевнити на словах, бідність змушує доводити ділом.
• Лихослов є найлютіший з диких звірів; підлесник — найнебезпечніший з ручних тварин.
• Філософія і медицина зробили людину найрозумнішою з тварин; ворожіння та астрологія — найбожевільнішою; забобони й деспотизм — найнещаснішою.
• Ті, хто тримає тварин, повинні визнати, що скоріше вони служать тваринам, ніж тварини їм.
• Смерть — не зло, оскільки в ній нема безчестя.
• Філософія дає готовність до будь-якого повороту долі.

Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.