Діоген Синопський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Діоген Синопський (дав.-гр. Διογένης ὁ Σινωπεύς, бл. 412 до н. е., Синоп — 10 червня 323 до н. е., Корінф) — давньогрецький філософ-кінік.

Родом із Синопи, більшу частину життя провів на міському звалищі поблизу Коринфа. За помешкання йому слугував піфос. Учень засновника кинізму філософа Антисфена. Творів не писав і зажив слави передусім завдяки притчам та висловлюванням, що ними супроводжував нестандартні, із загальнозвичної точки погляду, ситуації у своєму житті. Усі відомості про життя та погляди Діогена Синопського взято з анекдотів про нього, опублікованих у книзі Діогена Лаертського «Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів».

Особистість[ред.ред. код]

Діоген був людиною, яку сьогодні назвали б вигнанцем. Він не переймався пошуком роботи й не мав власного майна та постійного місця проживання. І тому він ночував у храмах, у славетній діжці. Замість матрацу він підкладав листя.

Погляди[ред.ред. код]

Відповідно до кинічного принципу — «жити згідно з природою» — Діоген відмовився від будь-яких узвичаєних людських форм існування: житла, посуду, одягу (пробував навіть їсти не приготовану їжу, але не зміг перетравити сире м'ясо); це було здійсненням на практиці радикальної позиції, за якою треба знищити людську цивілізацію та культуру й повернути людей до «природнього» досоціального стану. Практика спрощення в європейській традиції бере початок саме від Діогена. У загальнометафізичному плані Діогенові погляди тотожні поглядам Антисфена та інших киніків: має право на існування тільки те, що відповідає природі; всі людські установлення надлишкові та шкідливі; треба відмовитися від будь-якого придбання, бо лише така відмова робить людину вільною; не можна дозволяти собі насолод, треба лишатися байдужим до будь-яких спокус. Попри відверту асоціальність, сучасники поважали Діогена, й разом із Сократом Діоген за античних часів був узірцем мудреця.

Слід в історії[ред.ред. код]

Про Діогена розповідали багато байок. Буцімто він посеред дня ходив по агорі з ліхтарем і казав, що шукає (справжню) Людину.

Щодо Александра Македонського, історики твердять, що ці дві видатні історичні особи так і не зрозуміли одне одного. Александр Македонський поділився з Діогеном своїми планами підкорення Індії. Діоген натомість відказав, що нічого доброго, окрім лихоманки він в Індії не здобуде. А йоги й тому подібні факіри — то взагалі гидота. Діоген навіть запропонував Македонському натомість залягти в сусідньому піфосі. Александр не погодився, і поскакав «визволяти» Індію. А дарма. Сталося так, як казав Діоген. Александр Македонський помер після походу в Індію від малярії. Старий Діоген надовго запамятав його, і щоразу, згадуючи великого полководця, скрушно хитав головою: «А як гарно нам би велося удвох! Бо довкола таке барахло! Справжню людину вдень з вогнем не знайдеш…»

Коли, бувши у вигнанні в Афінах, Діоген дізнався, про те що Платон стверджує, ніби то людина - то є тварина на двох ногах, що позбавлена пір'я, він буцімто приніс йому в Академію обскубаного півня й сказав: «Ось твоя людина!».

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]