Мова поезії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мова поезії
Skáldskaparmál
Автор Сноррі Стурлусон
Мова Давньоісландська
Написаний приб. 1220

«Мова поезії» (давньоскан. Skáldskaparmál) — друга частина «Молодшої Едди», написаної Сноррі Стурлусоном приблизно 1220 року. Містить в собі близько 50 000 слів.

Зміст[ред.ред. код]

«Мова поезії» є діалогом між скандинавським богом моря Еґіром та богом поезії Браґі. В діалогові переплетено скандинавські міфи та екскурс, які підкреслюють природу побудови скальдичної поезії.

В цій частині «Молодшої Едди» подається термін кеннінґ, після чого Браґі дає систематизований перелік кеннінґів для різних людей, місць та речей. По тому Браґі переходить до обговорення деталей поезії та конкретних гейті, слів, які не є перифразами (наприк. кінь та лоша). Далі подається систематизований перелік гейті, що можна назвати поетичним тезаурусом.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]