Александер Гамільтон

Александер Гамільтон
Alexander Hamilton
Народився	11 січня 1757(1757-01-11) Чарльзтаун, British West Indiesd, Британська імперія
Помер	12 липня 1804(1804-07-12)[…] (47 років) Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США ·вогнепальне поранення
Поховання	Цвинтар Троїцької церкви, Нью-Йорк
Країна	США
Діяльність	економіст, філософ, військовослужбовець, адвокат, політик, ад'ютант, офіцер, письменник, бізнесмен, slave trader
Alma mater	Columbia Colleged і Колумбійський університет
Знання мов	англійська
Заклад	Міністерство фінансів США
Учасник	Війна за незалежність США
Членство	Американське філософське товариство, Американська академія мистецтв і наук і New York Manumission Societyd
Роки активності	з 1775
Magnum opus	Федераліст
Посада	міністр фінансів США і командувач Армії Сполучених Штатівd
Військове звання	генерал
Партія	Федералістська партія
Конфесія	Presbyterian Church (U.S.A.)d
Батько	Джеймс А. Гамільтон
Мати	Рейчел Фаусетт
Родичі	Philip Schuylerd
У шлюбі з	Елізабет Гамільтон
Діти (8)	Alexander Hamilton Jr.d, James Alexander Hamiltond, John Church Hamiltond, William S. Hamiltond, Philip Hamiltond, Angelica Hamiltond і Eliza Hamilton Hollyd
Автограф
Нагороди	Член Американської академії мистецтв і наук (1791)
Медіафайли у Вікісховищі

Александер Гамільтон (англ. Alexander Hamilton; 11 січня 1755(17550111), Невіс — 12 липня 1804, Нью-Йорк) — американський політик часів революції, один із найвидатніших мислителів на Філадельфійському конвенті. Простого походження, народжений батьками, які мешкали поза шлюбом на островах Британської Вест-Індії. Завдяки шанувальникам свого таланту молодиком переїхав до Нью-Йорка. Відвідував коледж, доки війна за незалежність, в якій він брав дуже активну участь, не перервала його студії. Після війни вивчав право та адвокатував. Був делегатом Континентального конгресу та одним з організаторів скликання установчого конвенту. Як делегат Філадельфійського конвенту відіграв доволі незначну роль, адже був відсутній на багатьох засіданнях через свою адвокатську практику, до того ж бажав сильнішого федерального уряду, ніж більшість учасників, а також тому, що не надто порозумівся з рештою делегатів від штату Нью-Йорк. Був одним з авторів «Федераліста», активно сприяв ратифікації Конституції у штаті Нью-Йорк. Секретар Джорджа Вашингтона під час Війни за незалежність. Обіймав в уряді Дж. Вашингтона посаду міністра фінансів та очолював партію федералістів. У 1804 р. загинув під час дуелі з віце-президентом США Аароном Берром. Відомий усім за портретом на 10-доларовій банкноті.

Доробок

«Федераліст». Збірка з 85 памфлетів, написаних Гамільтоном, Медісоном, Джеєм та ін., яка побачила світ у 1787—1788 рр. у США. У ній обґрунтовувалась концепція політичного устрою незалежної американської держави².

Політичні погляди

Александер Гамільтон був із-поміж тих, хто найбільше вплинув на зміст американської Конституції. У низці статей він разом із Дж. Медісоном і Д. Джеєм сформулював й обґрунтував федералізм як конституційний принцип. Федерація, доводив Гамільтон, перешкоджає внутрішнім розбратам і народним повстанням. Федералісти були переконані, що тільки сильна центральна влада здатна створити міцну авторитетну державу.

В основі Конституції США Гамільтон убачав модель конституційного ладу Англії з її чітким поділом влади. Визнаючи республіканський лад неодмінною умовою, уважав визначальною сильну президентську владу, наближену до моделі влади конституційного монарха. Єдиноначальність виконавчої влади Гамільтон називав однією з головних переваг американської Конституції. Відстоював думку, що президент повинен обиратися довічно, мати широкі повноваження, зокрема й у питаннях контролю законодавчої влади. Гамільтон пропонував зробити членів Верховного суду, наділеного конституційною юрисдикцією, незалежними та з довічним призначенням.

Законодавчий орган убачався ідеологові федералізму як двопалатний. Усіх людей політик розділяв на багатих і бідних, освічених і неосвічених, здатних і нездатних керувати справами суспільства. Такий поділ, на його думку, мав природне походження. Тільки багатим належало право представляти вищі державні органи.

Гамільтон був проти надання народові можливості брати активну участь у державних справах, адже це неминуче призвело б, на його думку, до помилок і безладдя через нерозумність і непостійність мас, а отже — до слабкості держави.

Див. також

• Батьки-засновники США

Література

• М. Кармазіна . Гамільтон Александер // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.127 ISBN 978-966-611-818-2.
• Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 49. ISBN 978-617-7289-69-1.

Посилання

• Гамільтон // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Батьки-засновники США, штат Нью-Йорк (англ.)
• Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
• Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
• Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.