Александер Гамілтон

Александер Гамільтон
Alexander Hamilton
Народився	11 січня 1757(1757-01-11) Чарльзтаун, British West Indies, Британська імперія
Помер	12 липня 1804(1804-07-12)[…] (47 років) Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США ·вогнепальне поранення
Поховання	Цвинтар Троїцької церкви, Нью-Йорк
Громадянство (підданство)	США
Діяльність	економіст, філософ, військовослужбовець, адвокат, політик, ад'ютант, офіцер, письменник
Alma mater	Columbia College і Колумбійський університет
Володіє мовами	англійська
Учасник	Війна за незалежність США
Членство	Американське філософське товариство, Американська академія мистецтв і наук і New York Manumission Society
Magnum opus	Federalist Papers
Посада	міністр фінансів США і командувач Армії Сполучених Штатів
Військове звання	генерал
Партія	Федералістська партія
Конфесія	Presbyterian Church (U.S.A.)
Батько	Джеймс А. Гамільтон
Мати	Рейчел Фаусетт
Родичі	Philip Schuyler
У шлюбі з	Елізабет Скайлер Гамільтон
Діти (8)	Alexander Hamilton Jr., James Alexander Hamilton, John Church Hamilton, William S. Hamilton, Philip Hamilton, Angelica Hamilton, Eliza Hamilton Holly і Philip Hamilton (the second)
Автограф
Нагороди	Fellow of the American Academy of Arts and Sciences
Медіафайли у Вікісховищі?

Александер Гамілтон (англ. Alexander Hamilton; 11 січня 1755(17550111), Невіс — 12 липня 1804, Нью-Йорк) — американський політик часів революції, один з найвидатніших мислителів на Філадельфійському конвенті. Простого походження, народжений батьками, які мешкали поза шлюбом на островах Британської Вест-Індії. Завдяки шанувальникам свого таланту молодиком переїхав до Нью-Йорка. Відвідував коледж, доки війна за незалежність, у якій він брав дуже активну участь, не урвала його студій. Після війни вивчав право та адвокатував. Був делегатом Континентального конгресу та одним з організаторів скликання установчого конвенту. Як делегат Філадельфійського конвенту відіграв доволі незначну роль, почасти тому, що був відсутній на багатьох засіданнях через свою адвокатську практику, почасти тому, що бажав далеко сильнішого федерального уряду, ніж більшість делегатів, а також тому, що не надто порозумівся з рештою делегатів від штату Нью-Йорк. Був одним з авторів «Федераліста», активно сприяв ратифікації Конституції у штаті Нью-Йорк. Секретар Джорджа Вашингтона під час Війни за незалежність. Обіймав в уряді Вашингтона посаду міністра фінансів та очолював партію федералістів. 1804 року загинув під час дуелі з віце-президентом США Аароном Бьорром. Відомий усім із портрету на десятидоларовій банкноті.

Доробок

«Федераліст». Збірка з 85 памфлетів, написаних Гамільтоном, Медісоном, Джеєм та ін., яка побачила світ у 1787—1788 рр. у США. У ній обґрунтовувалась концепція політичного устрою незалежної американської держави².

Політичні погляди

Александер Гамілтон був з-поміж тих, хто найбільше вплинув на зміст американської Конституції. У низці статей він разом із Дж. Медісоном і Д. Джеєм сформулював й обґрунтував федералізм як конституційний принцип. Федерація, доводив Гамілтон, перешкоджає внутрішнім розбратам і народним повстанням. Федералісти були переконані, що тільки сильна центральна влада здатна створити міцну авторитетну державу.

В основі Конституції США Гамілтон вбачав модель конституційного ладу Англії з її чітким поділом влади. Визнаючи республіканський лад неодмінною умовою, вважав визначальною сильну президентську владу, наближену до моделі влади конституційного монарха. Єдиноначальність виконавчої влади Гамілтон називав однією з головних переваг американської Конституції. Відстоював думку, що президент повинен обиратися довічно, мати широкі повноваження, зокрема й у питаннях контролю законодавчої влади. Гамілтон пропонував зробити членів Верховного суду, наділеного конституційною юрисдикцією, незалежними і з довічним призначенням.

Законодавчий орган бачився ідеологу федералізму як двопалатний. Усіх людей політик розділяв на багатих і бідних, освічених і неосвічених, здатних і нездатних управляти справами суспільства. Такий поділ, на його думку, мав природне походження. Тільки багатим належало право представляти вищі державні органи.

Гамілтон був проти надання народові можливості брати активну участь у державних справах, бо це неминуче призвело б, на його думку, до помилок і безладдя через нерозумність і непостійність мас, а відтак — до слабкості держави.

Див. також

• Батьки-засновники США

Література

• М. Кармазіна . Гамільтон Александер // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.127 ISBN 978-966-611-818-2.
• Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 49. ISBN 978-617-7289-69-1.

Посилання

• Гамільтон // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — 672—768 с. — ISBN 966-749-200-1.
• Батьки-засновники США, штат Нью-Йорк (англ.)
• Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
• Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
• Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.