Байда (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Острів Байда
Запоріжжя
Острів Байда

Острів Байда (Мала Хортиця)
Загальна інформація
Країна

Flag of Ukraine.svg Україна

Площа 7 га
(раніше — 13 га)
Населення
Географічні координати 47°50′06″ пн. ш. 35°03′02″ сх. д. / 47.835000000000000853° пн. ш. 35.050833330000003230° сх. д. / 47.835000000000000853; 35.050833330000003230Координати: 47°50′06″ пн. ш. 35°03′02″ сх. д. / 47.835000000000000853° пн. ш. 35.050833330000003230° сх. д. / 47.835000000000000853; 35.050833330000003230
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Карта
Острів Байда. Карта розташування: Україна
Острів Байда
Острів Байда
Острів Байда (Україна)
CMNS: Байда на Вікісховищі
Світлина з космосу. Чітко розрізняється острів Хортиця, Мала Хортиця (ліворуч вгорі), міста Запоріжжя.

Ба́йда, Вирва, Мала Хортиця, Канцерівський — острів на Старому Дніпрі, рукаві Дніпра, в межах міста Запоріжжя між островом Хортицею і місцевістю Бабурка. Острів зберігає в собі чимало загадок, що робить його цікавою пам'яткою Запоріжжя. Площа острова Байда становить 7 га.

Опис[ред.ред. код]

Довжина острова — 350 метрів, ширина — 170 метрів. Площа — 13 гектарів. Скелі на північній стороні піднімаються на 12 метрів (за іншими даними — 14 метрів) над рівнем води. Острів не завжди називався ім'ям Байди. У різні часи й у різних джерелах можна знайти назви Мала Хортиця, Верхнехортицький, Вирва, Канцеровський, Гадючий, Гетьманський і навіть Лізи Чайкіної.

Археологія[ред.ред. код]

У північній частині Вирви виявлено багатошарове поселення:

  • 7-ий шар — залишки укріплень часів російсько-турецької війни 1735—1739 років для захисту запорізької верфи. Досі присутні рови і вали;
  • 6-ий шар — залишки Першої Запорозької Січі - містечка з фортецею, побудованого Дмитром Вишневецким (Байдою) в середині XVI сторіччя (1552—1557 роки);
  • 5-ій шар — городище перших сторіч нашої ери;
  • 4-ий шар — городище білозерської культури (XII—X сторіччя до Р.Х.);
  • 3-ий шар — городище сабатинівської культури (XIV—XII сторіччя до Р.Х.);
  • 2-ий шар — городище складної кам’яної архітектури площею близько 2,2 гектара катакомбної культури XX і XVIII—XVII сторіччя до Р.Х.!
  • 1-ий — найдавніший з усіх, — поселення мідної доби середньостогівської культури.[1]

Історія[ред.ред. код]

На Малій Хортиці були виявлені сліди поселення, що відноситься до епохи бронзи. Тобто люди жили на острові ще в 4-3 тис. До н.е. Острів був заселений в усі часи. Поселення на острові було в античні часи, в перші роки нашої ери, в епоху Київської Русі. В 1556 волинський князь Дмитро Вишневецький побудував на Малій Хортиці дерево-земляний городок-фортеця, який був прототипом Запорізької Січі. Про це свідчать залишки укріплень. Під час розкопок були знайдені монети XVI ст., Уламки шабель, рушниці, наконечники списів і стріл. У князя було прізвисько Байда, звідси й друга назва острова.

У стародавніх козацьких думах прославляється легендарний козак Байда, ототожнюваний деякими істориками з князем Вишневецким, який побудував у середині XVI століття|XVI сторіччя]] на цьому острові деревоземляний острог. Цей острог, відомий в джерелах як «хортицький замок», у сучасній літературі часто помилково називають «першою Запорозькою Січчю». Замок на Байді (на той час — Мала Хортиця) проіснував з 1552 по 1557 роки — турецько-татарське військо після довгої облоги захопило та зруйнувало його. Результати археологічних та гідро-археологічних досліджень 1990—2000-х років підтвердили розташування замку князя Вишневецького на острові [2].

У 1557 році кримський хан Девлет I Гірей зробив спробу взяти фортецю Вишневецького. Бої тривали 24 дні. Фортеця встояла. І хан був змушений відступити. У 1558 році хан знову прийшов в ці землі. На цей раз Дмитро Вишневецький позбувся великої кількості людей, коней і прожитку. Він був змушений відступити до Канева і Черкас. Після відходу козаків з Хортиці містечко Байди, ймовірно, був зруйнований татарами.

В XVIII сторіччі, у 17361739 роках, тут була споруджена верф і побудована невелика фортеця.

На картах XVIII сторіччя острів Байди мав розміри втричі більші теперішніх. Повені та паводки змили землю переважно на південної частини Вирви, що не має захисної стіни скель.[3]

У 1970-х роках острів почав зменшуватися. Це було пов'язано з запуском машинного залу ДніпроГЕС-2. Посеред острова почався розплід змій.

У 1980-х роках ситуація змінилася. Мала Хортиця була упорядкована. Тут побудували туристичну базу. У зв'язку зі статусом заповідної зони тут були зведені дерев'яні будиночки. Щоб винищити змій, на острові облаштували міні-ферму їжачків. Також на Малій Хортиці живуть дикі гуси, фазани та куріпки.

Відпочинок на Байді[ред.ред. код]

На Байді можна відпочивати, допливши сюди на човні. На східному березі розташована невелика база відпочинку для запорізьких металургів.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Шикарні види Малої Хортиці (фото)
  • Іллінський В. С., Пустолалов С. Ж. Розкопка багатошарової фортеці на о. Мала Хортиця // Археологічні дослідженая в Україні. — Луцьк, 1993. — С. 39 −40.