Барка Василь Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василь Барка
Василь Барка
Василь Барка
При народженні Василь Костянтинович Очерет
Дата народження 16 липня 1908(1908-07-16)
Місце народження с.Солониця, Лубенський повіт, Полтавська губернія,
Flag of Russia.svg Російська імперія
Дата смерті 11 квітня 2003(2003-04-11) (94 роки)
Місце смерті Нью-Йорк, Flag of the United States.svg США
Громадянство СРСР СРСР — Flag of the United States.svg США
Alma mater Кубанський державний університет
Мова творів українська мова
Рід діяльності письменник
Magnum opus: «Жовтий князь»
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Василь Барка (справжнє ім'я Василь Костянтинович Очерет, англ. Wasyl Otcheret-Barka; 16 липня 1908, с. Солониця, Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 11 квітня 2003, Нью-Йорк, США) — український письменник і перекладач.

Творчість

Його літературна спадщина, крім рукописів, які з великим трудом вдалось зберегти і примістити в УВАН в Нью-Йорку, це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів, літературної критики. В місті Рівному, у видавництві «Діва» в 1998 році появилась книга «Портрет», автором якої є письменник Микола Вірний-Француженко. Це велика, солідна праця, в якій подано біографію Василя Барки, перелік його творів та їх оцінку літературознавцями.

Тематика релігійності та Голодомору

Творчості Василя Барки притаманна глибока християнська релігійність, часті посилання на Біблію, для видання якої він присвятив багато праці. Йому завдячуємо мовну редакцію, літературне опрацювання «Об'явлення» («Апокаліпси») на підставі давньо-грецьких джерел. Це найповніше ілюстроване видання, що появилось в 1963 році в Римі. У поезії Василя Барки часто знаходимо біблійні мотиви, які у високомистецькій формі віддзеркалюють події з історії українського народу, зокрема його трагедію під час Великого голоду. Ось лише два рядки:

«

Моляться соняшники:Грім на хмарі Біблію читає… тополя пошепки: страшний який твій плач, Ісає!

Моляться соняшники. Голод; мати немовля вбиває… тополя закричала: он який мій рай, Ісає!

 »

За романом «Жовтий князь» (вийшов також французькою) О. Янчук створив фільм «Голод-33».

Український інститут національної пам'яті в рамках відзначення 83-х роковин Голодомору в Україні у листопаді 2016 року вніс його ім'я до проекту «Незламні», як відзначення на державному рівні 15 видатних людей, що пройшли через страшні 1932—1933 роки та змогли реалізувати себе[1].

Автор книги «Портрет» стверджує, що «в Україні видають повільною чергою твори одного із найбільших українських поетів модерністів XX століття — Василя Барки».

Поезія Василя Барки — це віддзеркалення його глибокої християнської релігійности і етики, це мова його серця. Тому й основні прикмети його характеру — це незвичайна доброта і скромність, гуманність і побожність, толерантність і пошанування думки другої людини, беззастережне визнання вчення Біблії.

Поезія Василя Барки, з погляду звичайного читача — це мережаний килим, часто незбагненного взору, це гаптовані рушники, ткані різнокольоровими нитками-словами. Озвучення, музичне оформлення, мелодійність і чистота вислову, композиція новотворів, як наслідок творчого процесу, власна інтерпретація мови народу — це складові компоненти поезії Барки. В післямові до збірки поезій «Білий світ» мовиться: «Поезія Барки — це суцільний переклад дійсности на мову серця». І далі: «В поезію Барки треба вчитатися і головне — вчутися, і тоді ми побачимо світ його очима, і станемо від цього напевно душевно багатші, змістовніші, глибші, світліші». Бути в товаристві В. Барки — це була велика приємність. Його всесторонні знання всього, чим багате людство, не мали меж. А тому кожна розмова з ним ушляхетнювала людину.

Василь Барка останні три роки хворів, розбитий паралічем, немічний, втративши сили з надмірної праці. Самітній, в старечому домі, серед чужого оточення помер, як нуждар і каліка. Він любив оселю «Верховина», власність Українського Братського Союзу, де серед гірської природи прожив 32 роки, де написав більшість своїх творів.

Список творів

  • «Шляхи»  — збірка віршів 1930.
  • «Цехи»  — збірка віршів 1932.
  • «Апостоли»  — поезії (Авґсбург: МУР, 1946).
  • «Білий світ»  — поезії (Мюнхен: Українська Трибуна, 1947).
  • «Рай»  — роман (Джерзі сіті/Нью-Йорк: Свобода, 1953).  — 309 с.
  • «Жайворонкові джерела»  — есей (Нью-Йорк: Слово, 1956).
  • «Океан»  — цикль віршів (Нью-Йорк: Слово, 1957).
  • «Псалом голубиного поля»  — поезії (Нью-Йорк: Слово, 1958).
  • «Океан»  — лірика (Нью-Йорк: Слово, 1959).
  • «Правда Кобзаря»  — есей (Нью-Йорк: Пролог, 1961).  — 288 с.
  • «Хліборобський Орфей або клярнетизм»  — есей (Мюнхен/Нью-Йорк: Сучасність, 1961).  — 87 с.
  • «Жовтий князь» (Том 1)  — повість (Мюнхен/Нью-Йорк: Сучасність, 1962]].
  • «Вершник неба»  — есеї (Нью-Йорк: Наша Батьківщина, 1965).
  • «Лірник»  — вибрані поезії (Нью-Йорк: Нью-Йоркська Група, 1968). — 301 с.
  • «Земля садівничих»  — есеї (Нью-Йорк: Сучасність, 1977).
  • «Океан» (Двотомник однією книгою)  — лірика. (Нью-Йорк: Слово, 1979).
  • «Господар міста»  — п'єса (Мюнхен: Сучасність, чч.6, 7-8, 9, 1980).
  • «Свідок для сонця шестикрилих»  — строфічний роман (Мюнхен: Сучасність, 1981).
  • «Океан» (Том 3)  — лірика (Київ: Орій, 1992).
  • «Спокутник і ключі землі»  — роман притча (Київ: Орій при УКСП Кобза, 1992).
  • «Судний степ»  — епічна поема (Київ: Орій при УКСП Кобза, 1992).
  • «Кавказ» (Том 1)  — драматична поема (Київ: Орій при УКСП Кобза, 1993).
  • «Кавказ» (Том 2)  — драматична поема (Київ: Кобза, 1993).
  • «Душі едемітів» (Том 1)  — роман (Київ: Кобза, 1994).
  • «Душі едемітів» (Том 2)  — роман (в рукописі).
  • «Вершник неба» Есе. — Львів: Свічадо, 1998.
  • «Жовтий князь». — К.: Наукова думка, 1999.
  • Поезія. — Київ: Наукова думка, 2000.
  • «Жовтий князь» (Том 2)  — повість (Нью-Йорк/Харків: Українська вільна академія наук, 2008]].
  • «Царство»  — псалом, літературна лірика (в рукописі).

Переклади

  • «Апокаліпсис»  — переклад для українського видання Біблії. У книзі Святе Письмо Старого і Нового Завіту (Рим, 1963).
  • Вільям Шекспір «Король Лір»  — переклад з англійської (Штутґарт: На Горі, 1969).
  • Данте Аліг'єрі «Божественна комедія»  — фрагменти (Штутґарт: На Горі, 1978).

Твори автора перекладені на інші мови

Див. також

Джерела і посилання інформації

  1. У 32 країнах запалять свічки пам'яті про жертв Голодомору в Україні