Ентандрофрагма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ентандрофрагма
Entandrophragma cylindricum, Республіка Конго
Entandrophragma cylindricum, Республіка Конго
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Покритонасінні (Angiospermae)
Клас: Дводольні (Dicotyledoneae)
Надпорядок: Розиди (Rosanae)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindaleae)
Родина: Мелієві (Meliaceae)
Підродина: Cedreloideae
Рід: Ентандрофрагма (Entandrophragma)
Біноміальна назва
Entandrophragma
C.DC., 1894
Види
Синоніми
* Heimodendron Sillans, 1953
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Entandrophragma
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Entandrophragma

Ентандрофрáгма (лат. Entandrophragma) — рід листопадних дерев, представники якого зростають виключно у Тропічній Африці. Відноситься до родини Мелієві (Meliaceae). Складається з 10-12 видів , деякі з яких мають охоронний статус «вразливі».

Ареал роду охоплює більшу частину Західної, Центральної, Східної і Південної Африки. Тут представники роду — разом з деякими іншими родами мелієвих — нерідко домінують у верхньому ярусі вічнозелених і листопадних лісів . В рід входять дводомні рослини з пір'ястими листями і великими складними суцвіттями. Квітки п'ятипелюсткові. Плід — коробочка . У системі мелієвих філогенетично найбільш близькими до роду Entandrophragma є роди Cedrela[en] і Toona[en] .

На ринку деревина ентандрофрагми фігурує у складі групи махагоні і для низки країн Тропічної Африки є важливим предметом експорту. Кора етандрофрагми знаходить різноманітне застосування у народній медицині, а вивчення біологічно активних сполук представників цього роду виявило їх інсектицидну активність разом з антибактеріальними, противірусними, протигрибковими і, можливо, протираковими властивостями .

Назва[ред.ред. код]

Казимир Декандоль

Рід Entandrophragma був вперше виділений швейцарським ботаніком Казимиром Декандолем у 1894 році[1], коли він переніс вид, описаний у 1859 році Фрідріхом Вельвічем як Swіetenіa angolensis, з роду Swіetenіa в окремий рід[2]. Назву роду Декандоль вибрав з урахуванням того, що тичинки в квітці рослини зростаються в тичинкову трубку, нижня частина якої розділена перегородками на невеликі відділення; воно утворено від дав.-гр. ἐν "в", ἀνήρ (родовий відмінок ἀνδρός) "чоловік" (у даному випадку це слово вказує на андроцей квітки) і φράγμα "поділ, відділення, перегородка"[3].

Поширення[ред.ред. код]

Представники роду Ентандрофрагма зростають у вічнозелених і листопадних вологих та сухих лісах Тропічної Африки[4]. У Західній Африці сукупний ареал роду охоплює практично всю зону тропічних лісів гвінейського регіону — від Гвінеї на заході до Камеруну та Екваторіальної Гвінеї на сході. У Центральній Африці він простягається від ЦАР на півночі до Анґоли та Замбії на півдні (охоплюючи при цьому і крайній північний захід Намібії). У Східній Африці ареал роду тягнеться від Південного Судану і західних районів Кенії на півночі до Мозамбіку на півдні (але практично не виходить на узбережжя Індійського океану). Нарешті, у Південній Африці ентандрофрагма росте на північному-сході регіону — у Зімбабве і Свазіленді, а також у суміжних районах Ботсвани і ПАР[5].

Поряд з представниками родів Khaya[en] і Lovoa[en], які також відносяться до родини мелієвих, види роду Entandrophragma домінують у верхньому ярусі гірських африканських тропічних лісів[6].

Опис[ред.ред. код]

Всі представники роду Ентандрофрагма — дерева, що досягають у висоту 40-50 м і більше. У жовтні 2016 року колектив німецьких і швейцарських ботаніків опублікував дослідження, згідно з яким примірник ентандрофрагми високої (Entandrophragma excelsum), що росте у гірському масиві Кіліманджаро, є найвищим деревом Африки, досягаючи у висоту 81,5 метрів. Вік дерева оцінюється більш ніж 470 років[7][8].

Entandrophragma caudatum00a.jpg
Entandrophragma caudatum. Ботанічна ілюстрація Матильди Сміт[en] із збірки ілюстрацій Icones Plantarum[en] (1915)

Дводомні рослини. Листя зазвичай парноперисті (іноді зустрічаються непарноперисті), листочки їх цільні (гладкі або з простими волосками)[9][10]..

Суцвіття — великі, комбіновані неоднорідні (тирси). Чашечка зрослолистна, край її цілісний або ж розділений на 5 гострих лопатей. Віночок складається з 5 жовтуватих пелюсток близько 2 мм завдовжки. Нектарний диск у чоловічих квіток подушкоподібний, число тичинок дорівнює 10, причому вони зростаються у трубку, яка з'єднана з диском 10 або 20 короткими гребенями чи перегородками. Тичинкові трубки мають глечкувату або келихоподібну форму, край їх цільний або розсічений (злегка або достатньо глибоко). У жіночих квіток нектарний диск редукований в слабо помітну припухлість біля основи зав'язі[9][10]. Зав'язь 5-гніздова, у кожному гнізді знаходиться від 4 до 12 насіннєвих зачатків[11].

Плід представляє собою довгасту п'ятисекційну септифрагну коробочку сигароподібної, веретеновидної, циліндричної або булавовидної форми. Центральна колонка коробочки п'ятигранна і тягнеться до верхівки останньої[9][10]. Розміри плоду варіюють: наприклад, у плода E. cylindricum вони складають 6-14 см на 2,5—4 см[12], у E. utile — 14-28 см на 4,5—7 см[13]. На одне гніздо зав'язі припадає від 3 до 9 насіння, кожне з яких прикріплено до центральної колонки, а на кінці забезпечені крильцем; залишковий ендосперм представлений тонким шаром[10]. Насіння помітно розрізняються за своєю довжиною навіть у представників одного і того ж виду; так, у E. candollei воно змінюється в межах від 5 до 12 см[14]. У зародка дві тонкі сім'ядолі, а зародковий корінець виступає в бічному напрямку[10].

Хромосомний набір: 2n = 36 або 2n = 72[9].

Систематичне положення[ред.ред. код]

Рід Entandrophragma входить у підродину Cedreloideae родини мелієвих (Meliaceae). У цій підродині він являє собою сестринську групу для кла́ди, яка утворена родами Cedrela[ru] і Toona[en] (та зазвичай виділяється в трибу Cedreleae[15][16]), що відокремилися від даної клади приблизно 30 млн років тому[17].

Види[ред.ред. код]

Деревина Entandrophragma angolense
(вигляд під мікроскопом)

За сучасними уявленнями, у склад роду Ентандрофрагма налічують 10 видів (іноді вказується 11 або 12 видів[18][19]). Нижче наведено їх перелік за інформацією бази даних Catalogue of Life[en][20]:

  • E. angolense[es] (Welw.) C.DC.typus[21][22] — Ентандрофрагма ангольська, або тіама — вид, який широко розповсюджений у тропічній Африці (від Ґвінеї і Анголи на заході до Південного Судану та західних районів Кенії на сході)[23]. Листя великі, кожен з них складається з 8(14)-20(22) довгастих листочків від 7 до 28 см завдовжки. Суцвіття до 40 см завдовжки, а окремі квітки мають у довжину 4-5 мм, зеленувато-білі. Плоди — циліндричні коробочки довжиною 11-22 см і діаметром 3-5 см, колір — від коричневого до чорного; насіння — від 6 до 9,5 см завдовжки[24][25]. Листопадне дерево, заввишки досягає 50 м; відрізняється струнким прямим стовбуром (діаметром до 2,5 м), що гілкується починаючи лише з висоти 20-23 м. У деяких випадках сильно розвинені дошкоподібні коріння піднімаються по стовбуру до висоти 6 м. Червона деревина цього дерева, яка темніє на світлі, міцна і добре полірується; її використовують в меблевому виробництві, для оздоблення інтер'єрів та виготовлення фурнітури. Кора слугує для здобуття коричневої фарби[4][26].
  • E. bussei[sv] Harms ex Engl. — зростає у Танзанії і Бурунді. Дерево досягає 10-20 м заввишки[27][28]. Деревина червонувато-коричнева, важка; добре обробляється, але погано тримає цвяхи. Її використовують в будівництві, для оздоблення інтер'єрів, токарних праць, виготовлення фурнітури, ящиків та фанери[29].
  • E. candollei[es] Harms — Ентандрофрагма Кандоля, або косіпо — зростає у тропічній Африці (від Ґвінеї на заході до Демократичної Республіки Конґо на сході)[30]. Листя мають черешок довжиною 7-20 см, причому кожен лист складається з 10-20 довгастих листочків від 5 до 18 см завдовжки. Суцвіття до 30 см завдовжки, а окремі квітки мають квітконіжку довжиною до 3 мм і зеленувато-білі пелюстки довжиною 6-7 мм. Плоди — циліндричні коробочки довжиною 17-23 см і діаметром 3-5 см, фіолетово-коричневого або темно-коричневого кольору; насіння — від 5 до 12 см довжиною[31].. Дерево у висоту досягає 65 м; стрункий стовбур, що не розгалужується до висоти 30 м, має діаметр до 2 м. Деревина рожева, у старих дерев іноді не темніє на світлі, щільна (у свіжозаготовлених дерев тоне у воді), добре полірується; в порівнянні з сапеле менш декоративна і зазвичай використовується у теслярстві[4][32].
Плоди Entandrophragma caudatum
(Заповідник Лапалала[en], ПАР)
  • E. caudatum[en] (Sprague) Sprague — росте на півдні Африки (ПАР, Намібія, Ботсвана, Зімбабве, Свазіленд, Мозамбік, Замбія, Малаві)[33]. Листя до 25 см завдовжки, причому кожен лист складається з 5-8 пар довгастих листочків до 11 см завдовжки. Суцвіття до 20 см завдовжки, квітки блідо-зеленого кольору з пелюстками довжиною 5-6 мм. Тичинкові трубки довжиною 3-4 мм. Плоди — сигароподібні коробочки довжиною 15-20 см і діаметром 5 см. Розміри насіння: 9-10 х 2 см[34]. Дерево заввишки від 3 до 30 м, а його стовбур в діаметрі доходить до 1,5 м[35]. Деревина червонувато-коричневого або темно-коричневого кольору, помірно тяжка. Використовується в окремих місцевостях для виготовлення фурнітури і каное, але її поставки обмежені[29].
Електрична мбіра, що зроблена з деревини сапеле
  • E. cylindricum (Sprague) Sprague — Ентандрофрагма циліндрична, або сапеле — широко поширена у тропічній Африці (від Сьєрра-Леоне на заході до Уґанди на сході)[36]. Може зростати в більш сухих місцевостях, ніж інші види роду Ентандрофрагма, і в більшій частині ареалу роду є найбільш поширений його вид. Листя мають черешок довжиною від 5 до 13 см, причому кожен з листків складається з 6-7 пар довгастих листочків довжиною від 4 до 15 см. Суцвіття досягає у довжину 25 см; квітки дрібні, жовто-зелені. Тичинкові трубки довжиною приблизно 2 мм. Плід — циліндрична коробочка довжиною 6-14 см і діаметром від 2,5 до 4 см, колір якої варіює від коричневого до фіолетово-чорного. Довжина насіння — від 6 до 11 см[37]. Листопадне дерево, заввишки досягає 65 м, а у діаметрі доходить до 6 м. Деревина білувата, тверда (як у дуба черешчатого), але не важка; ядро спочатку рожеве, але швидко темніє на світлі до червоно-коричневого забарвлення типового червоного дерева. Характерний чіткий малюнок з рівномірних смуг, найбільш виражений на радіальних розрізах. Йде на будівництво кораблів і човнів, будинків, на виготовлення фурнітури, застосовується для обробки приміщень, у меблевому виробництві і столярстві[4][38].
  • E. delevoyi[sv] De Wild. — зростає у Замбії, на сході Демократичної Республіки Конґо та на південно-західній Танзанії[39]. Листя мають черешок довжиною до 25 см, причому кожен лист складається з 3-5 пар довгастих листочків від 5 до 18 см завдовжки. Суцвіття досягають у довжину 15 см, а окремі квітки мають квітконіжку довжиною до 2 мм і пелюстки довжиною 5-7 мм. Тичинкові трубки довжиною 5-7 мм. Плід — циліндрична коробочка довжиною 14-16 см і діаметром 3-3,5 см. Розміри насіння: 7-8,5 на 1,5 см. Дерево сягає у висоту 35 м, а його стовбур в діаметрі доходить до 1,5 м; кора сіро-коричнева, гладенька[40]. Деревина помірно важка. Використовується в окремих місцевостях для будівництва будинків, заготівлі дров і виробництва деревного вугілля[41].
  • E. excelsum[es] (Dawe & Sprague) Sprague — Ентандрофрагма висока[42] — зростає у центральній Африці і сусідніх районах (схід Демократичної Республіки Конґо, північний схід Замбії, північ Малаві, Танзанія, Бурунді, Руанда, Уґанда)[43]. Листя мають черешок довжиною від 9 до 23 см, причому кожен з листків складається з 8-16 довгастих листочків довжиною від 8 до 18 (іноді — і до 30) см. Суцвіття досягає в довжину 25-45 см; квітки дрібні, білі або рожево-білі. Тичинкові трубки довжиною 3-4 мм. Плід — циліндрична коробочка довжиною 12-20 см і діаметром 3-4 см, колір якої варіює від темно-коричневого до фіолетово-чорного[44]. Дерево зазвичай досягає у висоту 45 м, а інколи — і більш значної величини; його стовбур в діаметрі доходить до 2,5 м. У його деревини колір рожево-коричневий (для свіжоспиляних дерев), але після витримки вона стає червонувато-коричневого. Деревина тверда, добре обробляється (але її важко суто свердлити, та цвяхи вона тримає слабо); вона придатна для будівництва, столярних і оздоблювальних робіт, виготовлення мебелів і фанери, музичних інструментів й кузовів транспортних засобів[45].
Деревина Entandrophragma utile
  • E. palustre[sv] Staner — росте на півночі Демократичної Республіки Конґо[46]. Дерево сягає у висоту 40 м. Помірно тяжка червонувато-коричнева деревина придатна для будівництва, столярних та оздоблювальних робіт, виготовлення меблів[47].
  • E. spicatum[es] (C. DC.) Sprague — зустрічається у невеликому ареалі по обох берегів нижньої течії річки Кунене (південний захід Анґоли і північний захід Намібії)[48][49]. Кожен з листків складається з 3-7 пар довгастих листочків завдовжки до 11 см. Суцвіття сильно оволохачене. Дерево сягаэ у висоту 9-18 м і має грубу кору, що лупиться. Росте переважно на піщаних грунтах[50].
  • E. utile (Dawe & Sprague) SpragueЕнтандрофрагма корисна, або сіпо — широко поширена у тропічній Африці ( Сьєрра-Леоне і Анґоли на заході до Уґанди на сході)[51]. Листя мають черешок довжиною від 5 до 15 см, причому кожен з листків складається з 14-32 довгастих листочків завдовжки від 4 до 15 см. Суцвіття сягає 25 см завдовшки; квітки дрібні, зеленувато-білі. Тичинкові трубки довжиною 3-4 мм. Плід — булавоподібна коричнево-чорна коробочка завдовжки 14-28 см і діаметром від 4,5 до 7 см; довжина насіння — від 8 до 11 см. Дерево досягає 70 м у висоту, а в діаметрі біля основи доходить до 2 м; прямий циліндричний стовбур без дошкоподібних коренів. Деревина червоно-бура; текстура з-за наявності великих пір більш рідкісна, ніж у сапеле. Добре обробляється і полірується (після порозаповнення). Дещо поступаючись за цінності деревині сапеле, використовується в тих же цілях, а також йде на виготовлення фанери[4][52].

У деяких джерелах розглядають також види E. congoense (De Wild.) A. Chev. і E. pierrei A.Chev., виділяючи їх з E. angolense.

Шкідники[ред.ред. код]

Метелик Hypsipyla robusta

Пагони, квітки, плоди та кора дерев роду Ентандрофрагма нерідко пошкоджуються гусеницями метеликів виду Hypsipyla robusta[en] з сімейства вогнівок (Pyralidae). Інші види вогнівок також становлять небезпеку для цих дерев: гусениці Eugyroptera robertsi[sv] атакують старі дерева; метелики Catopyla dysorphnaea[sv] відкладають свої яйця в плоди, і гусениці, що з'явилися на світ, живляться цім насінням, переповзаючи з плоду на плід; насінням (а також стінками плодів) харчується також гусінь виду Mussidia nigrivenella[en].

Охоронний статус[ред.ред. код]

На більшій частині свого ареалу ентандрофрагма, в силу своєї широкої поширеності у біотопах, знаходиться у відносно сприятливому становищі. Тим не менш, значні масштаби заготовок деревини низкі її видів призвели до того, що у останніх в деяких країнах відзначається значна генетична ерозія[en]. У зв'язку з цим у «Червоній книзі МСОП» (англ. IUCN Red List of Threatened Species) до категорії вразливих видів занесені E. angolense[53], E. candollei[54], E. cylindricum[55] і E. utile[56]. У категорію видів, що знаходяться під найменшою загрозою зникнення, внесені види E. caudatum[57] і E. excelsum[58].

Використання[ред.ред. код]

Деревина Entandrophragma candollei
(Тулузький музей)

Деревина дерев роду фігурує на ринку під різними назвами і служить предметом експорту. Зазвичай її включають у групу махагоні[4][59]. Найбільший обсяг експорту припадає на деревину (колоди, пиломатеріали) чотирьох видів роду. У 1970-х роках провідними експортерами деревини ентандрофрагми були Кот-д'Івуар і Ґана, але пізніше вони поступилися лідируючі позиції державам Центральної Африки. За даними на початок 2000-х років, які відносяться до окремих країн Африки, найбільшими експортерами були такі держави[60]:

  • E. cylindricum (сапеле): Республіка Конґо (211 000 м³ колоди), Камерун (180 000 м³ пиломатеріалів), ЦАР (41 000 м³ колоди, 29 000 м³ пиломатеріалів);
  • E. utile (сіпо): Республіка Конґо (43 000 м³ колоди, 10 000 м³ пиломатеріалів), ЦАР (8000 м³ колоди, 1000 м³ пиломатеріалів);
  • E. candollei (косіпо): Камерун (4000 м³ колоди, 19 250 м³ пиломатеріалів), Ґабон (2100 м³ пиломатеріалів), ЦАР (1000 м³ пиломатеріалів);
  • E. angolense (тіама): Республіка Конґо (8000 м³ колоди, 2000 м³ пиломатеріалів), Ґабон (7500 м³ пиломатеріалів), Камерун (1000 м³ пиломатеріалів).

Кору ентандрофрагми використовують у народній медицині: в якості болезаспокійливого засобу її застосовують зовнішньо при болях у шлунку, виразкової хвороби, болі у вухах і області нирок, при ревматизмі або артриті, а відвар кори п'ють для зняття жару (зокрема, при малярії).

Біохімічне вивчення представників роду показало, що вони продукують різноманітні лимоноїди — біологічно активні речовини, що являють собою модифіковані тритерпеноїди і виступають в якості вторинних метаболітів. Лимоноїди містяться в листках і корі цих дерев; вони проявляють інсектицидну активність, а також володіють антибактеріальними, противірусними, протигрибковими і, можливо, протираковими властивостями[61].

Примітки[ред.ред. код]

  1. (фр.) De Candolle C. Entandrophragma C. DC. Genus novum // Bulletin de l’Herbier Boissier. Tome II, No. 9 / Sous la direction de Eugène Autran. — Genève : Imprimerie Romet, 1894. — 769 p.
  2. (англ.)(фр.) African Plant Database. Entandrophragma angolense (Welw.) C.DC. // Site web Conservatoire et Jardin botaniques de la Ville de Genève. Процитовано 2016-12-27. 
  3. (англ.) Entandrophragma C. DC. Meliaceae // Quattrocchi U.  CRC World Dictionary of Medicinal and Poisonous Plants: Common Names, Scientific Names, Eponyms, Synonyms, and Etymology. — Boca Raton : CRC Press, 2012. — 3960 p. — ISBN 978-1-4822-5064-0.
  4. а б в г д е (рос.) Базилевська Н. О.  Энтандрофрагма // Африка. Энциклопедический справочник. Т. 2 / Гол. ред. А. А. Громико. — Москва : Радянська енциклопедія, 1987. — 671 с. — С. 577—578.
  5. (англ.)(фр.) African Plant Database. Entandrophragma C.DC. // Site web Conservatoire et Jardin botaniques de la Ville de Genève. Процитовано 2017-01-06. 
  6. (рос.) Жизнь растений. Энциклопедия в 6 тт. Т. 5, ч. 2: Цветковые растения / Гол. ред. А. Л. Тахтаджян. — Москва : Просвещение, 1981. — 511 с. — С. 253.
  7. Hemp A., Zimmermann R., Remmele S., Pommer U., Berauer B., Hemp C., Fischer M. {{{Заголовок}}}. 
  8. (укр.) Вчені виявили найвище дерево Африки. // Сайт «Телеграф» - Новини України та світу. Процитовано 2016-12-10. 
  9. а б в г (англ.) Flowering Plants. Eudicots: Sapindales, Cucurbitales, Myrtaceae / Ed. by K. Kubitzki. — Berlin : Springer Science & Business Media, 2011. — x + 436 p. — (The Families and Genera of Vascular Plants. Vol. 10). — ISBN 978-3-642-14396-0. — DOI:10.1007/978-3-642-14397-7. — P. 194.
  10. а б в г д Pennington & Styles, 1975, с. 519
  11. Byng J. W.  The Flowering Plants Handbook: A practical guide to families and genera of the world. — Hertford : Plant Gateway Ltd., 2014. — vi + 619 p. — ISBN 978-0-9929993-0-8. — P. 291.
  12. Timbers, vol. 1, 2008, с. 241—243
  13. Timbers, vol. 1, 2008, с. 247
  14. Timbers, vol. 1, 2008, с. 237
  15. (рос.) Тахтаджян А. Л. "Система магнолиофитов". — Ленінград : Наука, 1987. — 439 с. — С. 179.
  16. (англ.) Muellner A. N., Pennington T. D., Koecke A. V., Renner S. S.  Biogeography of Cedrela (Meliaceae, Sapindales) in Central and South America // American Journal of Botany, 2010, 97 (3). — P. 511—518. — DOI:10.3732/ajb.0900229. — PubMed.
  17. Koenen E. J. M., Clarkson J. J., Pennington T. D., Chatrou L. W.  Recently evolved diversity and convergent radiations of rainforest mahoganies (Meliaceae) shed new light on the origins of rainforest hyperdiversity // New Phytologist, 2015, 207 (2). — P. 327—339. — DOI:10.1111/nph.13490. — PubMed.
  18. (чеськ.)(англ.) Genus Entandrophragma C.E.C. Fisch. // Website Biological Library (BioLib). Процитовано 2016-12-14. 
  19. (англ.) Species in Entandrophragma. // The Plant List. Version 1.1. 2013. Процитовано 2016-12-14. 
  20. (англ.) Entandrophragma: Search Results. // Website Catalogue of Life. Процитовано 2016-12-10. 
  21. (англ.) NCU-3e. Names in current use for extant plant genera. Electronic version 1.0. Entry for Entandrophragma C. DC. // Names in Current Use for Extant Plant Genera (the NCU-3 database) by the International Association for Plant Taxonomy (IAPT). Процитовано 2016-12-29. 
  22. (англ.) Entandrophragma C.DC. // Website Tropicos ® by the Missouri Botanical Garden. Процитовано 2016-12-11. 
  23. (англ.) Entandrophragma angolense (Welw.) C.DC. // Website Catalogue of Life. Процитовано 2016-12-10. 
  24. (англ.) Entandrophragma angolense (Welw.) C.DC. // The CABI Encyclopedia of Forest Trees. — Wallingford : CABI, 2013. — 536 p. — ISBN 978-1-78064-236-9. — P. 165—167.
  25. Timbers, vol. 1, 2008, с. 233
  26. Древесные породы мира, т. 1, 1982, с. 43—44
  27. (англ.) Entandrophragma bussei Harms ex Engl. // Website Catalogue of Life. Процитовано 2016-12-10. 
  28. (англ.) Entandrophragma bussei. // Website Useful Tropical Plants. Процитовано 2016-12-14. 
  29. а б Timbers, vol. 1, 2008, с. 244
  30. (англ.) Entandrophragma candollei Harms. // Website Catalogue of Life. Процитовано 2016-12-10. 
  31. (англ.) Entandrophragma candollei Harms // The CABI Encyclopedia of Forest Trees. — Wallingford : CABI, 2013. — 536 p. — ISBN 978-1-78064-236-9. — P. 167—168.
  32. Древесные породы мира, т. 1, 1982, с. 79—80
  33. (англ.) Entandrophragma caudatum (Sprague) Sprague. // Website Catalogue of Life. Процитовано 2016-12-11. 
  34. (англ.) Entandrophragma caudatum. // Website Global Plants on JSTOR. Процитовано 2016-12-29. 
  35. (англ.) Entandrophragma caudatum. // Website Useful Tropical Plants. Процитовано 2016-12-14. 
  36. (англ.) Entandrophragma cylindricum (Sprague) Sprague. // Website Catalogue of Life. Процитовано 2016-12-11. 
  37. (англ.) Entandrophragma cylindricum (Sprague) Sprague // The CABI Encyclopedia of Forest Trees. — Wallingford : CABI, 2013. — 536 p. — ISBN 978-1-78064-236-9. — P. 168—169.
  38. Древесные породы мира, т. 1, 1982, с. 85—86
  39. (англ.) Entandrophragma delevoyi De Wild. // Website Catalogue of Life. Процитовано 2016-12-11. 
  40. (англ.) Entandrophragma delevoyi. // Website Global Plants on JSTOR. Процитовано 2016-12-29. 
  41. Timbers, vol. 1, 2008, с. 244—245
  42. (рос.) УДК 674.031.752.334. Entandrophragma. Энтандрофрагма. // Раздел «Справочник по УДК» на сайте www.vak-journal.ru. Процитовано 2017-01-06. 
  43. (англ.) Entandrophragma excelsum (Dawe & Sprague) Sprague. // Website Catalogue of Life. Процитовано 2016-12-11. 
  44. [[#CITEREF|]]
  45. (англ.) Entandrophragma excelsum. // Website Useful Tropical Plants. Процитовано 2016-12-14. 
  46. (англ.) Entandrophragma palustre Staner. // Website Catalogue of Life. Процитовано 2016-12-11. 
  47. (англ.) Entandrophragma palustre. // Website Useful Tropical Plants. Процитовано 2016-12-14. 
  48. (англ.) Entandrophragma spicatum (C.DC.) Sprague. // Website Catalogue of Life. Процитовано 2016-12-11. 
  49. African Plant Database. Entandrophragma aspicatum (C.DC.) Sprague. // Site web Conservatoire et Jardin botaniques de la Ville de Genève. Процитовано 2016-12-27. 
  50. (англ.) Entandrophragma spicatum. // Website Global Plants on JSTOR. Процитовано 2016-12-29. 
  51. (англ.) Entandrophragma utile (Dawe & Sprague) Sprague. // Website Catalogue of Life. Процитовано 2016-12-11. 
  52. Древесные породы мира, т. 1, 1982, с. 91—92
  53. Entandrophragma angolense. // The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 2017-01-06. 
  54. Entandrophragma candollei. // The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 2017-01-06. 
  55. Entandrophragma cylindricum. // The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 2017-01-06. 
  56. Entandrophragma utile. // The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 2017-01-06. 
  57. Entandrophragma caudatum. // The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 2017-01-06. 
  58. Entandrophragma excelsum. // The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 2017-01-06. 
  59. (англ.) Hall J. S.  Seed and seedling survival of African mahogany (Entandrophragma spp.) in the Central African Republic: Implications for forest management // Forest Ecology and Management, 2008, 255 (2). — P. 292—299. — DOI:10.1016/j.foreco.2007.09.050.
  60. Timbers, vol. 1, 2008, с. 232, 236, 239, 246
  61. (англ.) Paritala V., Chiruvella K. K., Thammineni C., Ghantad R. G., Mohammed A.  Phytochemicals and antimicrobial potentials of mahogany family // Revista Brasileira de Farmacognosia, 2015, 25 (1). — P. 61—83. — DOI:10.1016/j.bjp.2014.11.009.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]