Етанерцепт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Enbrel.jpg
Етанерцепт
Систематизована назва за IUPAC
Химерний рекомбінантний білок рецептору фактору некрозу пухлини та p75Fc
Класифікація
ATC-код L04AB01
PubChem 10099
Хімічна структура
Формула C2224H3475N621O698S36 
Мол. маса 51234,9 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 76%
Метаболізм НД
Період напіввиведення 70 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЕНБРЕЛ,
«Ветер Фарма-Фертигунг ГмбХ і Ко. КГ»/«Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ»/«Пфайзер Ірленд Фармасеутикалс»/«Ваєт Фармасеутикалс»,Німеччина/Ірландія/Велика Британія
UA/13011/01/01
03.07.2013-03/07/2018


Етанерцепт (англ. Etanercept, лат. Etanerceptum) — синтетичний препарат, який є химерним рекомбінантним білком рецептору фактору некрозу пухлини та p75Fc, які з'єднані з фрагментом Fc людського імуноглобуліна G 1[1][2], та застосовується підшкірно.[3][4] Перший прототип химерного білка рецептору фактору некрозу пухлини синтезований на початку 90-х років ХХ століття групою дослідників на чолі з Брюсом Бетлером у Південно-Західному медичному центрі Техаського університету в Далласі.[5][6] Дослідники виявили високу активність нової сполуки як інгібітора фактору некрозу пухлини. Дослідники запатентували препарат[7], та продали права на нього біотехнологічній компанії «Immunex», яка пізніше стала частиною компанії «Amgen», яка й розпочала випуск препарату в 1998 році.[8] У 2017 році компанія «Sandoz» отримала схвалення Європейського агентства з лікарських засобів біологічного аналогу етанерцепту.[9]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Етанерцепт — синтетичний лікарський препарат, який є химерним рекомбінантним білком рецептору фактору некрозу пухлини та p75Fc, які з'єднані з фрагментом Fc людського імуноглобуліна G 1. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні етанерцепту із молекулою фактору некрозу пухлини, що призводить до інактивації молекули фактору некрозу пухлини. Етанерцепт також пригнічує біологічну активність лімфотоксину (ФНП-бета) — цитокіну, який використовує подібні рецептори, що й ФНП-альфа.[3][4] Етанерцепт відрізняється від інших інгібіторів ФНО, які є моноклональними антитілами (зокрема, інфліксімаба, адалімумаба та голімумаба) тим, що при його застосуванні не відбувається лізису клітин, які втягнуті до запального процесу. Це має значення у відмінності дії цих препаратів при захворюваннях, де морфологічною основою запального процесу є гранульома. Етарнецепт, на відміну від адалімумаба та інфліксімаба, неефективний при хворобі Крона, саркоїдозі та синдромі Вегенера, оскільки він не руйнує гранульом. які є основою цих захворювань. Проте етарнерцепт також не руйнує гранульом при таких захворюваннях, де вони відіграють захисну роль, зокрема при латентному туберкульозі, що сприяє зменшенню розвитку туберкульозу при застосуванні етанерцепта, на відміну від застосування моноклональних антитіл.[1][2] Етанерцепт застосовується як самостійний препарат, так і в комбінації з метотрексатом[1], сульфасалазином, плаквенілом[2], у лікуванні анкілозуючого спондилоартриту, бляшкового псоріазу та псоріатичного артриту, ревматоїдного артриту[10] (хоча малоефективний при синдромі Фелті)[2], ювенільного ревматоїдного артриту[11][1], дерматоміозиту.[2] Препарат рекомендований також вже при дорентгенологічній стадії аксіальної форми анкілозуючого спондилоартриту.[12] Щоправда, етанерцепт малоефективний при синдромі Шегрена, хворобі Крона і неспецифічному виразковому коліті, та синдромі Вегенера.[2][10] При застосуванні препарату спостерігається менша кількість побічних ефектів, у тому числі менша кількість випадків туберкульозу та злоякісних пухлин.[1][2]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Етанерцепт повільно розподіляється в організмі після підшкірного застосування, максимальна концентрація препарату досягається протягом 48 годин після застосування препарату. Біодоступність етанерцепту становить 76 %. Етанерцепт проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізм препарату мало досліджений, імовірно етанерцепт, як і більшість біологічних препаратів. метаболізується в ретикулоендотеліальній системі. Етанерцепт виводиться з організму з сечею. Період напіввиведення препарату з організму становить 70 годин, і цей час не змінюється при печінковій та нирковій недостатності, а також у хворих різних вікових груп.[3][4]

Покази до застосування[ред. | ред. код]

Етанерцепт застосовується при ревматоїдному артриті, ювенільному ревматоїдному артриті, анкілозуючому спондилоартриті, бляшковому псоріазі та псоріатичному артриті.[3][4]

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні етанерцепту побічні ефекти спостерігаються рідше, ніж при застосуванні моноклональних антитіл — інгібіторів фактору некрозу пухлини.[2][1] Найчастіше при застосуванні препарату спостерігаються місцеві реакції в місці ін'єкції, загальна слабкість, інфеції верхніх дихальних шляхів або сечовидільної системи. Хоча й рідше, ніж при застосуванні моноклональних антитіл, побічним явищем при застосуванні етанерцепту може бути розвиток злоякісних пухлин.[2] Іншими побічними ефектами препарату є[3][4]:

Протипокази[ред. | ред. код]

Етанерцепт протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату, сепсисі або високій імовірності його розвитку, важких активних (у тому числі хронічних) інфекціях, вагітності та годуванні грудьми.[3][4]

Форми випуску[ред. | ред. код]

Етанерцепт випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину у флаконах по 10 або 25 мг, та розчину для ін'єкцій у вигляді ручки або шприца по 25 і 50 мг.[3][13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Этанерцепт в лечении ювенильного артрита: от опыта клинических исследований до клинической практики (рос.)
  2. а б в г д е ж и к Препарат этанерцепт в современной ревматологии (рос.)
  3. а б в г д е ж ЕНБРЕЛ р-н для ін'єкцій
  4. а б в г д е https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1953 (рос.)
  5. Peppel K, Crawford D, Beutler B (Грудень 1991). A tumor necrosis factor (TNF) receptor-IgG heavy chain chimeric protein as a bivalent antagonist of TNF activity. The Journal of Experimental Medicine 174 (6): 1483–89. PMC 2119031. PMID 1660525. doi:10.1084/jem.174.6.1483.  (англ.)
  6. Peppel K, Poltorak A, Melhado I, Jirik F, Beutler B (Листопад 1993). Expression of a TNF inhibitor in transgenic mice. Journal of Immunology 151 (10): 5699–703. PMID 7693816. doi:10.1073/pnas.91.1.215.  (англ.)
  7. U.S. Patent 5 447 851
  8. Arthritis Drug Effective for Depression in Psoriasis Sufferers. Архів оригіналу за 2007-10-20. Процитовано 2008-01-10.  (англ.)
  9. Erelzi®, биоаналог этанерцепта компании «Сандоз», одобрен в Европе для лечения ряда воспалительных заболеваний (рос.)
  10. а б Etanercept (англ.)
  11. Клинико-рентгенологическая динамика у пациента с системной формой ювенильного ревматоидного артрита на терапии этанерцептом (рос.)
  12. Компания Pfizer получила европейскую рекомендацию по применению препарата Энбрел (этанерцепт) для лечения воспалительных заболеваний суставов на ранней стадии: дорентгенологическая стадия аксиальной формы спондилоартрита (рос.)
  13. https://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/1953 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]