Закон України «Про освіту»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Про освіту
Закон України
Малий Державний Герб України
Загальна інформація
Номер: ??-??
Номер проекту: 3491-д
Ініціатор(и):

Скрипник Олексій Олексійович (VIII скликання)
Литвин Володимир Михайлович (VIII скликання)
Кремінь Тарас Дмитрович (VIII скликання)

Кириленко Іван Григорович (VIII скликання)
Попередній закон: Закон України від 23.05.1991 № 1060-XII «Про освіту»
Дати
Прийнятий: 5 вересня 2017
Підписаний Президентом: 25 вересня 2017
Інші закони
Пов'язані закони: Конституція України
Wikisource-logo.svg
Ви можете прочитати цей закон у Вікіджерелах:
Закон України «Про освіту»
Статус: Чинний

Закон України «Про освіту» — закон, що визначає правові засади організації та діяльності закладів освіти. Прийнятий Верховною Радою 5 вересня 2017 року на заміну застарівшому діючому закону про освіту. Закон відрізнився рядом нововведень — терміном освіти в 12 років, більшою автономією шкіл, збільшенням оплати вчителям, зміною правил атестації вчителів та правил підвищення їх кваліфікації, уточненням строку каденції директорів шкіл, більш ширшим впровадженням державної мови навчання.

Попередні події[ред.ред. код]

Новий закон замінить старий, який діяв з 1991 року. Міносвіти, депутати і експерти готували закон близько трьох років. Рада ухвалила документ після одного дня дискусій 255 голосами «за»[1].

Нововведення[ред.ред. код]

Мова навчання[ред.ред. код]

Мову навчання регулює 7-ма стаття закону. Згідно з нею, нацменшини зможуть вчитися рідною мовою лише до 5-го класу, після чого всі предмети (з деякими винятками) будуть викладати тільки українською мовою[1][прим. 1]. Ця стаття стаття викликала найбільшу критику як усередині країни так і за кордоном[2] (Див. також нижче ). Міністр освіти і науки Лілія Гриневич планувала спрямувати 7-у статтю на експертизу до Ради Європи[2] при цьому зазначаючи, що:

«У жодній з країн, які стурбовані новим законом про освіту, немає української школи.[3]»
—Гриневич Лілія Михайлівна

Директор школи[ред.ред. код]

Директору школи надається більше повноважень у розв’язанні кадрових питань (прийняття та звільнена з роботи), більше обов’язків з організації навчального процесу, включно із розглядом навчальних планів і програм школи. Директор на посаду обирається за конкурсом, на період не більше двох термінів, що у сумі складає 12 років. При цьому, комісія, яка ухвалюватиме відповідне рішення, складатиметься в тому числі з вчителів цього навчального закладу. Крім них, така комісія має включати представників засновника школи, громадського об'єднання батьків та учнів закладу, громадське об'єднання директорів шкіл цієї місцевості.[джерело?]

Термін освіти[ред.ред. код]

Одним з основних нововведень закону є 12-річна середня освіта.[4] Мова навчання — українська, мова навчання національних меншин реалізується через окремі групи, або викладання окремих предметів мовою національних меншин. За законом нацменшини зможуть вчитися рідною мовою до 5-го класу, після чого всі предмети (з деякими винятками) будуть викладати тільки українською мовою.

Розподіл освіти[ред.ред. код]

Школа буде трирівнева: початкова — 4 роки, вводиться з 2018 року, базова середня освіта — 5 років (гімназії), вводиться з 2022 року, профільна середня освіта — 3 роки (ліцеї та заклади професійної середньої освіти), вводиться з 2027 року.

Варіативна складова[ред.ред. код]

Див. також статтю: Навчальна програма.

Управління освіти також не братимуть участі в розробці та реалізації варіативної складової навчальної програми, не контролюватимуть додержання законів та обов'язкове виконання Держстандарту та не втручатимуться у формування педагогічного навантаження вчителя, подібні речі контролюватимуться на рівні школи.

Атестація вчителів[ред.ред. код]

Атестацію шкіл та інспекції районних управлінь освіти новий закон повністю ліквідовує, натомість, вводиться добровільна сертифікація для педпрацівників як стимул для підвищення своєї кваліфікаційної категорії раніше терміну. Спочатку, допоки така перевірка не буде відпрацьована, вона буде добровільною.[5] Нововведення передбачає стимул для професійного зростання серед педагогів. Вчитель більше не буде зобов'язаним слухати лекції в Інституті післядипломної педагогічної освіти (ІППО). Також, власний кошт вчителям надається можливість відвідування тих тренінгів, які вважають потрібними для своєї роботи.[джерело?] Вчителі самі аналізують, де вони хочуть підвищити кваліфікацію. Після цього подають заявку до адміністрації школи. Тоді збирається педрада, яка вирішує, кого й куди направляти на підвищення кваліфікації. Відтак Педрада ухвалює рішення. Далі, відповідно до цього плану, вчителі відвідують курси, семінари чи тренінги — а кошти на їх оплату перераховує школа (а не управління освіти). Закон дозволяє іншим фізичним та юридичним особам фінансувати такі курси для вчителів.

Педрада[ред.ред. код]

Див. також статтю: Педагогічна рада.

Закон передбачає, що всі вчителі мусять брати участь у засіданнях педагогічних рад. Таким чином усі вчителі будуть залучені до прийняття управлінських рішень своєї школи. Педрада планує роботу закладу, схвалює освітні програми, обговорює питання підвищення кваліфікації вчителів, має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та обговорює механізми забезпечення академічної доброчесності у своїй школі. Уся інформація про ресурси школи (фінансові, матеріальні та кадрові) має бути опублікована онлайн.[джерело?]

Оплата праці[ред.ред. код]

Див. також статтю: Заробітна плата.

Новий закон передбачає мінімальну зарплату вчителя в розмірі не менше 3 мінімальних зарплат, що складає 9600 грн станом на вересень 2017 року. Поправками також передбачався варіант у 4 прожиткових мінімуми, що складало 6736 грн станом на вересень 2017 року.[6]

Набрання чинності[ред.ред. код]

5 вересня 2017 року Верховна Рада ухвалила закон. 19 вересня його підписав голова Верховної Ради А. В. Парубій[4]. 25 вересня новий закон підписав президент України Петро Порошенко[7].

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців першого і третього частини другої статті 61 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2018 року та реалізуються відповідно до підпункту 1 пункту 6 цього розділу; абзацу другого підпункту 6 пункту 4 цього розділу, який набирає чинності з 1 січня 2030 року.

Реакція[ред.ред. код]

Підтримка[ред.ред. код]

Петро Порошенко позитивно оцінив новий закон. Після схвалення проекту закону у Верховній Раді він заявив що закон стане «інвестицією України в майбутнє»[8].

Критика[ред.ред. код]

Найбільші суперечки викликала 7 стаття закону про мову навчання[1] (Див. вище ). Саме ця стаття викликала невдоволення серед частини країн другого світу на міжнародному рівні. При цьому зарубіжні критики вказують на невідповідність закону 7-й статті як Конституції, так і міжнародним зобов'язанням України, таким як Європейська хартія регіональних мов, ратифікованою Україною 2005 р.[9]:

Відповідь на критику[ред.ред. код]

В наслідок неодноразової критики, стаття 7 закону про освіту направлена на експертизу до Ради Європи щодо її відповідності європейським стандартам. За очікуваннями, експертиза має тривати півроку, за цей час проводитиметься консультації з країнами-сусідами та донесення позиції, що збереженню культурної ідентичності національних менших в Україні нічого не загрожує.[15][16]

Міністром освіти Лілією Гриневич була анонсована зустріч з міністром, який відповідає за освіту в Угорщині, вказуючи, що характер розмови буде не тільки в політичній, а і у професійній, педагогічній, освітній площині.[17] У передісторії зустрічі міністром Гриневич порушувалось питання щодо порушення прав дітей угорського походження, які хочуть здобувати вищу освіту, але не володіють українською мовою. Також, зазначалось, що частину викладання угорською мовою буде збережено, діти будуть вчити угорську мову, але при цьому, вивчатимуть і українську мову та зможуть повністю інтегруватися в українське суспільство.[18]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Примітки
  1. Мовами нацменшин, згідно з законом України «Про засади державної мовної політики» є: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська («Чотири країни ЄС просять Київ не обмежувати мови нацменшин», BBC, 14.09.2017).
  2. На Закарпатті угорці складають більшість населення у Берегівському районі, а також близько третини населення в Ужгородському та Виноградівському районах («Закон про освіту: куди заведуть мовні пристрасті на Закарпатті», BBC, 15.09.2017)
Посилання
  1. а б в «Освітня реформа: як зміниться навчання». bbc.com. BBC. 6.09.2017. 
  2. а б «Київ планує спрямувати суперечливу мовну статтю Раді Європи», BBC_Ukrainian, 15.09.2017
  3. У жодній з країн, які стурбовані новим законом про освіту, немає української школи. ua.censor.net.ua. 
  4. а б «Парубій підписав закон „Про освіту“», BBC, 19.09.2017
  5. Гриневич анонсувала сертифікацію українських вчителів. zik.ua. 2.05.2017. 
  6. Просто про складне. Що новий закон про освіту дасть вчителям. nus.org.ua. 
  7. «Угорщина хоче блокувати зближення України з ЄС через закон про освіту», BBC, 26.09.2017
  8. «Закон про освіту: куди заведуть мовні пристрасті на Закарпатті», BBC, 15.09.2017
  9. а б Москаль: «Новий Закон про освіту суперечить Європейській хартії регіональних мов, Закону „Про національні меншини в Україні“ та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами»
  10. Румунія стурбована через прийнятий Радою закон про освіту // Українська правда. — 2017. — 7 вересня.
  11. «Ніж у спину»: Угорщина розкритикувала український закон про освіту // Українська правда. — 2017. — 8 вересня.
  12. Д/к Операція «Паспорт»
  13. «РФ обурилась новим українським законом про освіту», BBC, 12.09.2017
  14. «Чотири країни ЄС просять Київ не обмежувати мови нацменшин», BBC, 14.09.2017
  15. Голова депутатської групи "Воля народу" Юрій Москаленко заявляє, що статтю 7 закону "Про освіту" направлено на експертизу до Ради Європи. 18.09.2017. 
  16. Закон про освіту направлять на експертизу Ради Європи після підписання президентом. dt.ua. 20.19.2017. 
  17. У МОН анонсували переговори із Угорщиною щодо закону про освіту. unian.ua. 26.09.2017. 
  18. Гриневич: В Угорщині є багато міфів про новий освітній закон. pravda.com.ua. 26.09.2017. 

Посилання[ред.ред. код]