Марченко Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марченко Олександр Олександрович
Марченко Олександр Олександрович.jpeg
Марченко у Верховній Раді
Ім'я при народженні Олександр Олександрович Марченко
Народився 14 січня 1965(1965-01-14) (56 років)
Рибчинці, Хмільницький район, Вінницька область
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater МАУП
Посада Народний депутат України
Партія ВО «Свобода»
Нагороди
Відзнака «За оборону Авдіївки»
Україна Народний депутат України
8-го скликання
ВО «Свобода» 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Олекса́ндр Олекса́ндрович Ма́рченко (нар. 14 січня 1965, Рибчинці, Хмільницький район, Вінницька область) — український підприємець та політичний діяч, народний депутат України.

Освіта вища. Генеральний директор ТДВ «Білоцерківський кар'єр». Член політичної партії ВО «Свобода». Проживає в місті Біла Церква, Київська область.

З 27 листопада 2014 р. — народний депутат України обраний по Виборчому округу № 90, Київська область. Голова підкомітету з питань будівництва та архітектури Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

У політиці[ред. | ред. код]

На виборах до Верховної Ради України 2012 року балотувався за округом № 90 (Біла Церква) від ВО «Свобода»[1]. За даними мокрих протоколів виборчих дільниць здобув перемогу на окрузі, випередивши провладного кандидата Віталія Чудновського, однак через фальсифікацію результатів на користь останнього окружною виборчою комісією так і не став депутатом попри судове оскарження фальсифікацій[2][3][4][5]. На доцільність визнання результатів виборів недійсними на окрузі № 90 у той час вказували зокрема заступниця голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна та місія спостерігачів Світового конгресу Українців[6][7].

На позачергових парламентських виборах в Україні 2014 року знову балотувався за округом № 90 від ВО «Свобода»[8], де здобув перемогу, отримавши 23,66 % голосів[9]. Другий результат після Олександра Марченка здобув чинний на час виборів голова Київської обласної ради Микола Бабенко, висунутий партією «Блок Петра Порошенка», який отримав 20,60 % голосів[9][10].

Голова підкомітету з питань будівництва та архітектури Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Є учасником комбатантського об'єднання «Легіон Свободи»[11]. У 2014 році був бійцем 72-ї бригади[12]. 10 серпня 2014 року внаслідок обстрілу українських позицій системою «Смерч» був поранений під Красним Лучем[13].

У травні 2015 року журналіст телеканалу «Інтер» Роман Бочкала випадково натрапив на Олександра Марченка у зоні АТО. Депутат працював на екскаваторі, облаштовуючи на передовій укріпрайон[13].

Політичні погляди[ред. | ред. код]

Олександр Марченко виступає за[14]:

  • скасування депутатської, суддівської та президентської недоторканності щодо кримінальних і економічних злочинів;
  • скорочення та перебудову правоохоронних органів за грузинським зразком;
  • спрощення податкової та дозвільної систем, зменшення бюрократії;
  • відродження українського виробництва;
  • встановлення візового режиму з Російською Федерацією та безвізового з Європейським Союзом.

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кандидати в депутати в одномандатному виборчому окрузі № 90 — Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року — ЦВК. (Перевірено 30 жовтня 2014)
  2. Злата Угрин. Члени ОВК № 90 в Київській області вносили на сервер ЦВК неправдиві дані — Gazeta.ua, 01.11.2012.
  3. Мілан Лєліч. 90-ий округ: результат виборів визначають «спортивні журналісти» та сліпі судді // Український тиждень, 04.11.2012.
  4. Йов Йонний. Як засланий казачок вибори фальсифікував[недоступне посилання з червня 2019] — 06.11.2012.
  5. Київщина: Суд прийняв рішення щодо позову Олександра Марченка — ОПОРА, 03.11.2012.
  6. ЦВК може ухвалити рішення про повторні вибори ще в чотирьох округах — Корреспондент.net, 05.11.2012.
  7. UWC Observer Mission identifies falsified results on CEC web site and expresses grave concern over disregard for rule of law during the election count — Ukrainian World Congress, 05.11.2012. (англ.)
  8. Марченко Олександр Олександрович — Відомості про кандидата в народні депутати України — Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року Архівовано 31 жовтень 2014 у Wayback Machine. — ЦВК. (Перевірено 30 жовтня 2014)
  9. а б Результати голосування на виборчих дільницях округу № 90 — Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року Архівовано 29 жовтень 2014 у Wayback Machine. — ЦВК. (Перевірено 30 жовтня 2014)
  10. Бабенко Микола Вікторович — Відомості про кандидата в народні депутати України — Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року Архівовано 29 жовтень 2014 у Wayback Machine. — ЦВК. (Перевірено 30 жовтня 2014)
  11. Мир можливий лише після перемоги над російським агресором - Тягнибок. 2015-08-25. 
  12. а б Олександра Марченка відзначили медаллю «За оборону Авдіївки»
  13. а б Під час облаштування опорного пункту на лінії фронту журналіст випадково натрапив на нардепа – Інформаційний Акцент (українською). 
  14. Передвиборче інтерв'ю. Олександр Марченко Архівовано 30 жовтень 2014 у Wayback Machine. // ПроБЦ, 22.10.2014.

Джерела[ред. | ред. код]