Марченко Олександр Олександрович
| Марченко Олександр Олександрович | |
|---|---|
 Марченко у Верховній Раді | |
| Ім'я при народженні | Олександр Олександрович Марченко |
| Народився |
14 січня 1965 (54 роки) Рибчинці, Хмільницький район, Вінницька область |
| Громадянство (підданство) |
 Україна |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Міжрегіональна академія управління персоналом |
| Посада | Народний депутат України |
| Партія | ВО «Свобода» |
| Нагороди |
 |
| |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 8-го скликання | |||
| ВО «Свобода» | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
|
| |||
Олекса́ндр Олекса́ндрович Ма́рченко (нар. 14 січня 1965, Рибчинці, Хмільницький район, Вінницька область) — український підприємець та політичний діяч, народний депутат України.
Освіта вища. Генеральний директор ТДВ «Білоцерківський кар'єр». Член політичної партії ВО «Свобода». Проживає в місті Біла Церква, Київська область.
З 27 листопада 2014 р. — народний депутат України обраний по Виборчому округу № 90, Київська область. Голова підкомітету з питань будівництва та архітектури Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
У політиці[ред. | ред. код]
На виборах до Верховної Ради України 2012 року балотувався за округом № 90 (Біла Церква) від ВО «Свобода».[1] За даними мокрих протоколів виборчих дільниць здобув перемогу на окрузі, випередивши провладного кандидата Віталія Чудновського, однак через фальсифікацію результатів на користь останнього окружною виборчою комісією так і не став депутатом попри судове оскарження фальсифікацій.[2][3][4][5] На доцільність визнання результатів виборів недійсними на окрузі № 90 у той час вказували зокрема заступниця голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна та місія спостерігачів Світового конгресу Українців.[6][7]
На позачергових парламентських виборах в Україні 2014 року знову балотувався за округом № 90 від ВО «Свобода»,[8] де здобув перемогу, отримавши 23,66 % голосів.[9] Другий результат після Олександра Марченка здобув чинний на час виборів голова Київської обласної ради Микола Бабенко, висунутий партією «Блок Петра Порошенка», який отримав 20,60 % голосів.[9][10]
Голова підкомітету з питань будівництва та архітектури Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Є учасником комбатантського об'єднання «Легіон Свободи»[11]. В 2014 році був бійцем 72-ої бригади[12]. 10 серпня 2014 року внаслідок обстрілу українських позицій системою «Смерч» був поранений під Красним Лучем.[13]
У травні 2015 року журналіст телеканалу «Інтер» Роман Бочкала випадково натрапив на Олександра Марченка у зоні АТО. Депутат працював на екскаваторі, облаштовуючи на передовій укріпрайон.[13]
Політичні погляди[ред. | ред. код]
Олександр Марченко виступає за:[14]
- скасування депутатської, суддівської та президентської недоторканності щодо кримінальних і економічних злочинів;
- скорочення та перебудову правоохоронних органів за грузинським зразком;
- спрощення податкової та дозвільної систем, зменшення бюрократії;
- відродження українського виробництва;
- встановлення візового режиму з Російською Федерацією та безвізового з Європейським Союзом.
Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]
- У квітні 2019 року відзначений медаллю «За оборону Авдіївки».[12]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кандидати в депутати в одномандатному виборчому окрузі № 90 — Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року — ЦВК. (Перевірено 30 жовтня 2014)
- ↑ Злата Угрин. Члени ОВК № 90 в Київській області вносили на сервер ЦВК неправдиві дані — Gazeta.ua, 01.11.2012.
- ↑ Мілан Лєліч. 90-ий округ: результат виборів визначають «спортивні журналісти» та сліпі судді // Український тиждень, 04.11.2012.
- ↑ Йов Йонний. Як засланий казачок вибори фальсифікував[недоступне посилання з червень 2019] — 06.11.2012.
- ↑ Київщина: Суд прийняв рішення щодо позову Олександра Марченка — ОПОРА, 03.11.2012.
- ↑ ЦВК може ухвалити рішення про повторні вибори ще в чотирьох округах — Корреспондент.net, 05.11.2012.
- ↑ UWC Observer Mission identifies falsified results on CEC web site and expresses grave concern over disregard for rule of law during the election count — Ukrainian World Congress, 05.11.2012. (англ.)
- ↑ Марченко Олександр Олександрович — Відомості про кандидата в народні депутати України — Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року Архівовано 31 жовтень 2014 у Wayback Machine. — ЦВК. (Перевірено 30 жовтня 2014)
- ↑ а б Результати голосування на виборчих дільницях округу № 90 — Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року Архівовано 29 жовтень 2014 у Wayback Machine. — ЦВК. (Перевірено 30 жовтня 2014)
- ↑ Бабенко Микола Вікторович — Відомості про кандидата в народні депутати України — Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року Архівовано 29 жовтень 2014 у Wayback Machine. — ЦВК. (Перевірено 30 жовтня 2014)
- ↑ Мир можливий лише після перемоги над російським агресором - Тягнибок. 2015-08-25.
- ↑ а б Олександра Марченка відзначили медаллю «За оборону Авдіївки»
- ↑ а б Під час облаштування опорного пункту на лінії фронту журналіст випадково натрапив на нардепа – Інформаційний Акцент (українською).
- ↑ Передвиборче інтерв'ю. Олександр Марченко Архівовано 30 жовтень 2014 у Wayback Machine. // ПроБЦ, 22.10.2014.
