Ясенно-твердопіднебінні приголосні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місце творення ясенно-піднебінних приголосних

Я́сенно-твердопіднебі́нні при́голосні (англ. alveolo-palatal consonants, alveolopalatal consonants) — у фонетиці група заясенних приголосних звуків, що мають однакове місце творення. Артикулюються передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а середня частина язика при цьому піднімається до твердого піднебіння. Це шиплячі приголосні звуки, що мають найсильнішу палаталізацію порівняно з іншими заясенними приголосними[1]. Інші назви — я́сенно-піднебі́нні при́голосні, альвео́ло-палата́льні при́голосні, передпіднебі́нні при́голосні (англ. pre-palatal consonants).

Ясенно-твердопіднебінні приголосні[ред. | ред. код]

Близькими до цих звуків є такі заясенні приголосні[1]:

У мовознавчих працях ясенно-твердопіднебінні приголосні можуть позначаються як пом'якшені піднебінно-ясенні приголосні[1]:

  • ⟨ɕ⟩ → ⟨ʃʲ⟩
  • ⟨ʑ⟩ → ⟨ʒʲ⟩
  • ⟨ʈ͡ɕ⟩ → ⟨ʈ͡ʃʲ⟩
  • ⟨d͡ʑ⟩ → ⟨d͡ʒʲ⟩

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Wells (2014:98-9)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian. The Sounds of the World's Languages. — Oxford : Blackwell, 1996. — 217 с. — ISBN 0-631-19814-8.