Злочевський Микола Владиславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Владиславович Злочевський
ZlochevskiyN.jpg
Народився 14 червня 1966(1966-06-14) (53 роки)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність підприємець, засновник та президент Burisma Group
Alma mater Національний університет «Одеська юридична академія»
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2] і Народний депутат України[3]
Партія безпартійний

Микола Владиславович Злочевський (*14 червня 1966, Київ) — власник найбільшої приватної газовидобувної компанії України Burisma, засновник Міжнародного Форуму з енергетичної безпеки. Колишній член Партії регіонів.

Освіта[ред. | ред. код]

1983—1991 — служив у радянській армії. 1988 року закінчив Київське вище інженерне радіотехнічне училище (радіоінженер електронної техніки).

2002 — закінчив Міжнародний університет бізнесу і права за спеціальністю «Облік і аудит», а пізніше юридичний факультет Одеської юридичної академії, отримавши тим самим три вищі освіти — військову, юридичну та економічну.

Згідно з рейтингом ТОП-100 найвпливовіших українців, за версією журналу «Корреспондент» у 2011 році, Микола Злочевський зайняв 42 місце[4]. В 2016 році журнал «Фокус» визначив Миколу Злочевського на 32 місці серед найбагатших українців[5].

У рейтингу журналу "НВ" "топ-100 найбагатших українців", опублікованому у жовтні 2019 року, статки Злочевського оцінено у $686 млн (зростання на 8% порівняно із 2018 роком), це 10 місце рейтингу[6].

Бізнес[ред. | ред. код]

Логотип компанії Burisma

Після звільнення 2014 року з державної служби, повернувся в бізнес, заснована ним 2002 року компанія Burisma Holdings займається газовидобувною діяльністю. Це найбільша приватна видобувна компанія країни.

2 червня 2016 — Burisma, князь Монако Альбер II та Фонд Олександра Кваснєвського Amicus Europae організували форум з енергетичної безпеки — Energy Security for the Future в Монте-Карло (Монако)[7][8]. Другий форум провели 2 червня 2017 року, третій — 1 червня 2018 року.

Політика[ред. | ред. код]

1998—2000 — член Координаційної ради підприємців при Президенті України Леоніді Кучмі. 3 квітня 2002 — обраний народним депутатом IV скл. за списком СДПУ(о).

14 травня 2002-20 травня 2004 — народний депутат України. Входив у фракцію СДПУ (о), член Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Входив до складу Постійної делегації в Парламентській асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі, керував групою з міжпарламентських зв'язків з ОАЕ. Серед законодавчих ініціатив: освіта і функціонування в Україні промислових парків та визначення державної політики підтримки розвитку пріоритетних галузей економіки[9].

Грудень 2003 — призначений головою Державного комітету природних ресурсів України. Комітет був створений у вересні 2003 року за рішенням РНБО України. За два місяці 2004 року було розроблено та затверджено Кабінетом міністрів України Положення про комітет, його структуру, штатний розпис і створена матеріально-технічна база для його роботи. Була розроблена нова редакція Кодексу про надра, Комплексна програма протизсувних заходів на 2005—2014.

20 травня 2004 — достроково склав депутатські повноваження[10].

25 травня 2006 — став народним депутатом України V скликання від Партії регіонів під номером 110. Входив до Комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки.

30 вересня 2007 — народний депутат VI скл. від Партіх регіонів, член Комітету ВРУ з питань бюджету. Входив до складу парламентської Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів порушення посадовими особами державних адміністрацій Київської області Конституції України і чинного законодавства України при наданні та переоформленні прав на земельні ділянки.

25 березня 2010 — голова Державного комітету матеріального резерву України. За зверненням Держкомрезерву Кабінетом міністрів України було дано доручення — Держкомрезерву спільно з Головним контрольно-ревізійним управлінням впродовж квітня-липня 2010 року була проведена перевірка реального стану наявності, умов зберігання, закупівель і відпуску матеріальних цінностей державного резерву на 711 підприємствах — відповідальних зберігачів, в тому числі на 39 підприємствах та організаціях сфери управління Держкомрезерву. Загальна сума збитків склала 7,93 мдрд грн. У червні 2010 року також було розпочато перевірку 9339 підприємств, відповідальних зберігачів мобілізаційного резерву.

Міністр екології[ред. | ред. код]

Микола Злочевський

2 липня—9 грудня 2010 — Міністр охорони навколишнього природного середовища України[11][12].

4 лютого 2011 — достроково припинено повноваження народного депутата України, у зв'язку з особистою заявою та переходом на роботу в Кабінет міністрів України.

З 2010 було розпочато виконання робіт з ліквідації накопичень найбільш небезпечних відходів. За межі України було вивезено 1300 т суміші «Премікс», незаконно ввезеної на територію Закарпатської області, більше 26 тис. тонн непридатних пестицидів, більше 21 тисяч тонн відходів гексахлорбензолу з полігону токсичних промислових відходів в Калуському районі Івано-Франківської області, понад 2700 тонн відходів мононітрохлорбензолу з території державного підприємства «Горлівський хімічний завод». Тільки за 2010 рік вивезено на знешкодження за межі України небезпечних відходів в 2 рази більше, ніж за роки незалежності до 2009 року.

20 квітня 2012 Злочевський подав у відставку: на позицію Міністра екології та природних ресурсів України було призначено Едуарда Ставицького.

На думку президента Польщі (1995—2005) Олександра Кваснєвського, «Злочевський був звільнений через свою незалежну позицію і йому на зміну прийшла людина з клану Віктора Януковича — Едуард Ставицький»[13],[14].

У Раді Нацбезпеки[ред. | ред. код]

Микола Злочевський

23 квітня 2012 — 26 лютого 2014 — заступник секретаря РНБО, очолював Департамент економічної та соціальної безпеки. Департаментом було ініційовано 5 засідань РНБО:

  • «Про забезпечення населення якісними та доступними лікарськими засобами»[15];
  • «Про нову редакцію Стратегії національної безпеки України»[16];
  • «Питання розвитку атомно-промислового комплексу та створення ядерно-паливного циклу в контексті гарантування енергетичної безпеки країни»[17];
  • «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 квітня 2013 року» Про результати виконання рішення РНБОУ від 27 лютого 2009 року «Про стан безпеки водних ресурсів держави та Обепеченность населення якісною питною водою в населених пунктах України»[18];
  • "Про рішення РНБОУ від 25 квітня 2013 «Про комплекс заходів щодо удосконалення проведення моніторингу навколишнього середовища та державного регулювання у сфері відходів в Україні»[19].

Кримінальні провадження[ред. | ред. код]

З листопада 2019 знаходиться в розшуку в рамках розслідування діяльності компанії Burisma[20]. При цьому в самій справі, за словами генпрокурора Рябошапки, прізвище Злочевського не фігурує[21].

Благодійність[ред. | ред. код]

2011 — ініціював створення Центру порятунку і реабілітації бурих ведмедів на території Національного природного парку «Синевир»[22].

Сім'я[ред. | ред. код]

Має двох дочок: Карину (*1991) і Анну (*1999).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 листопад 2016. Процитовано 22 вересень 2014. 
  5. Николай Злочевский - ФОКУС. ФОКУС. Процитовано 2016-06-21. 
  6. Золота сотня. Топ-100 найбагатших українців — рейтинг НВ і Dragon Capital. nv.ua. Процитовано 2019-11-30. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 липня 2016. Процитовано 21 червня 2016. 
  8. http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1586681
  9. [1]
  10. [2]
  11. [3]
  12. http://www.president.gov.ua/documents/10852010-12181
  13. КВАСЬНЕВСКИЙ СЧИТАЕТ, ЧТО ЗЛОЧЕВСКОГО НЕПРАВИЛЬНО НАЗЫВАТЬ ЧЕЛОВЕКОМ ЯНУКОВИЧА. Архів оригіналу за 31 жовтень 2014. Процитовано 22 вересень 2014. 
  14. Екс-президент Польщі теж має посаду в нафтогазовому холдингу заступника Клюєва
  15. [4]
  16. [5]
  17. [6]
  18. [7]
  19. [8]
  20. Рябошапка: Злочевський оголошений в розшук. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-11-20. 
  21. У справі Burisma не фігурують Злочевський та Байден, - САП. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-11-20. 
  22. Національний природн. www.npp-synevyr.net.ua. Процитовано 2019-11-20.