Перейти до вмісту

Єфименко Костянтин Олексійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єфименко.
Костянти́н Олексі́йович Єфи́менко
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження:26 червня 1975(1975-06-26) (49 років)
 Біла Церква, Київська область
Громадянство:Україна Україна
Кар'єра
ТрібоГолова Ради директорів
БіофармаCEO
ОсвітаКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
CMNS: Єфименко Костянтин Олексійович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єфименко.

Костянти́н Олексі́йович Єфи́менко (нар. 26 червня 1975, Біла Церква, Київська область, Українська РСР) — український підприємець і промисловець, Міністр транспорту і зв'язку України (2010), перший заступник Міністра інфраструктури України (2010—2014). Президент хокейного клубу «Білий Барс» (Біла Церква).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 26 червня 1975 року у місті Біла Церква Київської області.

Закінчив Білоцерківську школу № 13 (1992). У 1997 здобув диплом з відзнакою за спеціальністю «Облік та аудит» економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка[1].

Одружений, разом із дружиною виховують двох доньок та сина[1].

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 2008—2009 роках був депутатом Київської обласної ради, членом фракції Блоку Юлії Тимошенко. Також був членом виконавчого комітету Білоцерківської міської ради[2].

З 11 березня до 9 грудня 2010 року — Міністр транспорту і зв'язку України. Після реорганізації міністерства обіймав посаду першого заступника Міністра інфраструктури України, від 23 грудня 2010 до 15 квітня 2014 року[3].

У 2015 році Костянтин Єфименко балотувався на пост міського голови міста Біла Церква, поступившись у другому турі з результатом у 39,3 % голосів Геннадію Дикому[4].

26 січня 2024 року Указом Президента України Костянтин Єфіменко увійшов до складу Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану[5].

Професійна та підприємницька діяльність

[ред. | ред. код]
Макет НВК «Біофарма». 2017

1995—1996 — експерт відділу аналітики страхової компанії «Вексель»[1].

1997—1998 — головний бухгалтер; начальник відділу страхових і фінансових операцій; заступник голови правління страхової компанії ВАТ «Укргазпромполіс»[2].

1998—2002 — голова правління страхової компанії ВАТ «Укргазпромполіс»[2].

2002—2008 — заступник генерального директора з питань економіки; директор з науково-технічної діяльності; директор з економіки та облікової політики ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»[6].

2008—2009 — голова наглядової ради ВАТ «Біофарма»[6].

2009—2010 — директор ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»[2].

З 2014 — президент фармацевтичної компанії «Біофарма»[6].

З 2014 — голова Ради директорів групи компаній Tribo.

З 2017 — CEO компанії «Біофарма»[6].

Біофарма

[ред. | ред. код]

З 2014 року Костянтин Єфименко є президентом фармацевтичної компанії «Біофарма»[7]. Компанія входить до десятки найбільших українських виробників галузі[8].

Трібо

[ред. | ред. код]

Костянтин Єфименко є також головою ради директорів групи компаній «Трібо», що спеціалізується на виробництві гальмівних систем та фрикційних матеріалів[9].[ангажоване джерело]

«Трібо» є офіційним постачальником оригінальних запчастин на заводи МАЗ, КрАЗ та БелАЗ. Дочірня компанія «Tribo Rail» постачає продукцію на європейські ринки та співпрацює з Siemens, Bombardier, Alston та іншими відомими виробниками у сфері залізничної техніки[10].

Громадська та благодійна діяльність

[ред. | ред. код]

У 2011 році у місті Біла Церква засновано Благодійний фонд Костянтина Єфименка, який реалізовує та підтримує соціально-культурні, освітні, оздоровчі, історико-археологічні, туристичні та інші проєкти, пов'язані з життям міста[11].[ангажоване джерело]

У 2011—2013 роках після проведення розкопок та початку музеєфікації фундаменту на Замковій горі Білої Церкви, було відроджено Свято-Георгіївський храм. У 2015 році встановлено його підсвічування[12].[ангажоване джерело]

Фонд Костянтина Єфименка фінансує роботу тренерів на Льодовій арені «Білий Барс» Білоцерківської ДЮСШ «Зміна»[13][14][15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Ефименко Константин Алексеевич. lb.ua. Лівий берег. 04.08.2016. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  2. ↑ а б в г Ефименко Константин Алексеевич. https://golos.ua/ (рос.) . GolosUA. 12.02.2013. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
  3. ↑ Екс-міністр транспорту і зв'язку К. Єфименко призначений першим заступником міністра інфраструктури. https://daily.rbc.ua. РБК-Україна. 23.12.2010. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 31 січня 2018.
  4. ↑ На виборах мера Білої Церкви переміг представник "Самопомочі" Дикий. https://www.unian.ua. УНІАН. 17.11.2015. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 29 січня 2018.
  5. ↑ Президент підписав Указ про утворення Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. ЮРЛІГА. Процитовано 31 січня 2024.
  6. ↑ а б в г Ефименко Константин Алексеевич. liga.net (рос.) . ЛігаБізнесІнформ. 16.11.2015. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  7. ↑ Костянтин Єфименко. biopharma.com.ua. Біофарма. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. [Архівовано 2018-02-20 у Wayback Machine.]
  8. ↑ "Биофарма" возобновляет производство после пожара. delo.ua (рос.) . Дело.UA. 27.09.2017. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 20 лютого 2018.
  9. ↑ Органи управління. tribo.ua. Трібо. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2018. [Архівовано 2017-02-13 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Tribo Rail, Advanced Rail Friction Products. Tribo Rail. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 31 серпня 2020.
  11. ↑ Про Фонд. efimenko.org. Благодійний фонд Костянтина Єфименка. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  12. ↑ Розкопки на Замковій горі у 2011-2012 роках. Звіт інституту археології. www.efimenko.org. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 31 серпня 2020.
  13. ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 23 квітня 2016. Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2016. Процитовано 31 серпня 2020. [Архівовано 2016-04-23 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Віталій Литвиненко: Усе моє життя — на льоду. Club-tourist (амер.). Процитовано 5 листопада 2020.
  15. ↑ Із незламною вірою в добро!. ТИЖДЕНЬ (укр.). 23 червня 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 5 листопада 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єфименко_Костянтин_Олексійович&oldid=44122372