Єфименко Костянтин Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Костянтин Олексійович Єфименко
Костянтин Олексійович Єфименко

Час на посаді:
11 березня 2010 — 9 грудня 2010
Президент   Віктор Федорович Янукович
Прем'єр-міністр   Микола Янович Азаров
Попередник Йосип Вінський
Наступник Посаду скасовано

Народився 26 червня 1975(1975-06-26) (42 роки)
Біла Церква, Київська область, Українська РСР, СРСР

Єфименко Костянтин Олексійович (нар. 26 червня 1975, Біла Церква, Київська область, Українська РСР, СРСР) — український політик, Міністр транспорту і зв'язку України з 11 березня по 9 грудня 2010, перший заступник Міністра інфраструктури України з 23 грудня 2010 по 15 квітня 2014.

Освіта[ред.ред. код]

У 1992 закінчив Білоцерківську школу № 13 зі срібною медаллю.

У 1997 з відзнакою закінчив економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Облік та аудит».

Трудова діяльність[ред.ред. код]

У 19951996 — страхова компанія «Вексель».

У 19971998 — страхова компанія ВАТ «Укргазпромполіс».

У 19982002 — голова правління страхової компанії ВАТ «Укргазпромполіс».

У 20022008 — заступник генерального директора з питань економіки; директор з науково-технічної діяльності; директор з економіки та облікової політики ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

У 20082009 — голова наглядової ради ВАТ «Біофарма».

У 20092010 — директор ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

Політична діяльність[ред.ред. код]

У 2008-2009 роках був депутатом Київської обласної ради, членом фракції Блоку Юлії Тимошенко. Також був членом виконкому Білоцерківської міської ради.[1]

З 11 березня до 9 грудня 2010 — Міністр транспорту і зв'язку України. У цей час Костянтин Єфименко був наймолодшим міністром в уряді Миколи Азарова (34 роки). Після реорганізації міністерства, обіймав посаду першого заступника Міністра інфраструктури України від 23 грудня 2010 до 15 квітня 2014.[2]

2015 року балотувався на пост міського голови міста Біла Церква. В першому турі виборів Костянтин Єфименко отримав найбільшу підтримку виборців — 28,0% голосів. Проте в другому турі поступився Геннадію Дикому, набравши 39,3% дійних голосів.[3]

Бізнес-інтереси у Білій Церкві[ред.ред. код]

У своєму рідному місті Біла Церква Костянтин Єфименко здобув контроль над низкою підприємств, що забезпечують життєдіяльність міста. Серед них Білоцерківське дорожньо-експлуатаційне управління та Білоцерківський автобусний парк (проданий у 2011 році).[2]

Костянтину Єфименко належить білоцерківський завод «Трібо», що спеціалізується на виробництві гальмівних колодок та накладок. Підприємство також реалізує аналогічну продукцію російського підприємства ВАТ «Уральський завод автотекстильних виробів» (ОАО «Уральский завод авто-текстильных изделий», або «УралАТИ»), який структури Єфименка придбали у 2007 році. До 2013 року «Трібо» контролював батько Костянтина Єфименка — Олексій Єфименко. У 2013 році «Трібо» змінив форму організації із публічного акціонерного товариства на товариство з обмеженою відповідальністю шляхом банкрутування ПАТ «Трібо» та передачу активів ТОВ «Трібо». Того ж року «Трібо» та «УралАТИ» увійшли в єдину офшорну структуру. Статки Костяна Єфименка від участі у «Трібо» та «УралАТИ» оцінювалися у 40–50 мільйонів доларів США.[4][2]

Костянтин Єфименко також є співвласником київського фармацевтичного заводу «Біофарма», який у 2013 році звів новий виробничий комплекс у Білій Церкві.[2] Його партнером у цьому бізнесі був народний депутат від «Партії регіонів» Василь Хмельницький.[4]

Корупція та статки[ред.ред. код]

У жовтні 2010 року голова Головного контрольно-ревізійного управління України (ГоловКРУ) Петро Андрєєв виступив за відставку Костянтина Єфименка з посади міністра транспорту і зв'язку, оскільки у цей час співробітників ГоловКРУ не допускали на великі порти України для здійснення ревізії. Інші дані та ревізії вказували на відмивання коштів на сотні мільйонів гривень.[5]

У 2013 році журналісти зауважили швейцарський наручний годинник Костянтина Єфимена марки Patek Philippe, який коштував 47 000 доларів США.[6]

Родина[ред.ред. код]

Одружений, виховує двох доньок та сина.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]